Справа № 308/17548/23
1-кс/308/4718/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові - ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12021071140000296, про застосування відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, працюючого інспектором І категорії з охорони природно-заповідного фонду Карпатського біосферного заповіднику, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -
запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту,-
ВСТАНОВИВ:
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором та доданих до нього матеріалів слідує, що слідчими шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021071140000296 від 06.10.2021, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 367 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що інспектор І категорії з охорони природно-заповідного фонду Угольського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповіднику ОСОБА_4 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, під час виконання своїх службових обов'язків, достовірно знаючи свої права та обов'язки, в порушення вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Лісового кодексу, Положення «Про Карпатський біосферний заповідник», Положення «Про службу державної охорони природно-заповідного фонду України», посадової інструкції майстра з охорони природи Угольського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповіднику, в осінньо-зимовий період 2021 року, перебуваючи на своєму робочому місці, на території Угольського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповіднику, достовірно знаючи свої права та обов'язки, маючи об'єктивну можливість виконувати свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, не забезпечив перевірку стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень на території кварталу 17 виділів 21, 24 Угольського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповіднику та їх фіксуванню, не здійснив заходів щодо попередження, виявлення фактів порушень лісового законодавства, незаконної рубки дерев, не вжив заходів до виявлення лісопорушників та притягнення їх до відповідальності, не доповідав письмово керівництву Підприємства про факт незаконної рубки дерев, які мали місце на ввірені йому території, не провів оглядів місць незаконної рубки дерев, не склав актів (протоколів) про лісопорушення на ввіреній йому території кварталу 17 виділів 21, 24 Угольського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповіднику.
Внаслідок неналежного виконання інспектором І категорії з охорони природно-заповідного фонду Угольського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповіднику ОСОБА_4 своїх службових обов'язків, в осінньо-зимовий період 2021 року, невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, на території кварталу 17 виділів 21, 24 Угольського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповіднику, в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду проведено незаконну рубку 42 дерев, що спричинило шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та користування природними ресурсами, заподіяно шкоду в розмірі 314 342,00 (триста чотирнадцять тисяч триста сорок дві) гривні, що станом на 2021 рік у 250 і більше раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, згідно примітки до ст. 364 КК України.
06.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам у сфері лісового господарства, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколами оглядів місць самовільно зрубаних дерев, висновком судової інженерно-екологічної експертизи, допитами свідків, документами, іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ст. 177 КПК України з метою застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади, займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_4 є батьком чотирьох неповнолітніх дітей та має змогу безперешкодного виїзду закордон.
Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальну можливість покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
2. Незаконно впливати на учасників кримінального провадження.
ОСОБА_4 , з урахуванням відомих обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із учасниками кримінального провадження, в тому числі із службовими особами Заповіднику та схиляти їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення.
Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати на недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів які були та будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
При цьому, з метою незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні та зміни ними показань, ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення проти їх життя та здоров'я, пов'язані із застосуванням чи погрозами застосування насильства, тілесних ушкоджень, або із погрозами знищення їхнього майна, тобто кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 129, 194, 195 КК України, тощо.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_4 може використати свої зв'язки для незаконного впливу на понятих, свідків, спеціалістів, які брали участь у першочергових слідчих діях, чи іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Підставою застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім цього, ОСОБА_4 може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, у тому числі тих, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню та вчиняючи інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 дані про особу, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 клопотання підтримала з викладеними в такому мотивами. Зауважила, що оголошена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, а наведені в клопотанні ризики є реальними. Просила обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту та покласти на нього відповідні обов'язки.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення внесеного слідчим клопотання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії не тяжкого злочину і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколами оглядів місць самовільно зрубаних дерев, висновком судової інженерно-екологічної експертизи, допитами свідків, документами, іншими матеріалами кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч.2 ст.367 КК України, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, дані про особу підозрюваного та те, що підозрюваний ОСОБА_4 не належить до тяжко хворих, а тому не існує обставин, які б істотно впливали на доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.
Беручи до уваги наведене, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного.
Враховуючи наведене та фактичні обставини кримінального провадження, характер діяння, в якому підозрюється ОСОБА_4 , потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання містять достатньо даних, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи, чим нічний домашній арешт, можуть бути недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, з врахуванням фактичних обставин справи та особи підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування відносно ОСОБА_4 саме такого запобіжного заходу, як нічний домашній арешт, призведе до виконання завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні та працівниками Карпатського біосферного заповіднику, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також слід роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до вимог ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого - задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, працюючого інспектором І категорії з охорони природно-заповідного фонду Карпатського біосферного заповіднику, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю - до 03.12.2023 року, заборонивши залишати місце проживання, у період часу з 22 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні та працівниками Карпатського біосферного заповіднику,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1