П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/5059/22
Головуючий в І інстанції: Марин П.П.
Дата та місце ухвалення рішення: 17.07.2023 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Джабурії О.В.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить: визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не поновлення пенсії протиправною та дискримінаційною; визнати протиправним та дискримінаційним і скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії, викладене в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 1500-0305-8/14914 від 02.02.2022 року; визнати протиправними та дискримінаційними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області стосовно відмови поновити виплату пенсію; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити певні дії - поновити виплату пенсії з 01.05.2015 року, на банківський рахунок, з нарахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області кошти в сумі 100000 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними та дискримінаційними рішеннями, дією та бездіяльністю, в результаті яких відмовлено у поновленні пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо розгляду заяви про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , яка надійшла до Головного управління ПФУ в Одеській області 27.01.2022 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву про поновлення пенсії відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року залишено без змін.
27 червня 2023 року представник позивача звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою, в якій, посилаючись на положення ст.ст. 382, 383 КАС України, просить:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, допущену ним під час виконання рішення від 21.06.2022 року, а саме:
а) щодо розміру пенсії: відповідач в розрахунку пенсії позивачці та в розрахунку боргу з 10.12.2021 року на момент проведення розрахунку пенсії протиправно:
- не здійснив автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії відповідно до ст.ст. 27, 28 та ч. 2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року № 251, та від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції дійсної на момент проведення розрахунку пенсії на 25.11.2022 року;
- не включив позивачку в коло осіб, яким відповідач зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, протиправно вказав в рішенні/протоколі/розпорядженні № 155350013084 від 28.11.2022 року в графі «особливості» - «не підлягає МП, признач. за ріш. суду в твердому розмірі»;
б) щодо виплати на рахунок в банк: відповідачем протиправно не проводиться виплата пенсії на особистий рахунок в Ізраїлі у Bank Leumi в branch: 936, account nо.: 5055138, IBAN № IL780109360000005055138, account name.: Malonoha Halyna, зазначений у зверненні позивачки на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України про поновлення виплати пенсії;
2) згідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме зобов'язати відповідача:
- скасувати в пенсійній справі позивачки в графі «особливості» в рішенні/протоколі/розпорядженні № 155350013084 від 28.11.2022 року позначку «не підлягає МП, признач. за ріш. суду в твердому розмірі» та включити позивачку в коло осіб, яким відповідач зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії відповідно до Закону № 1058-IV;
- здійснити розрахунок та виплату пенсії позивачки з урахуванням автоматичних перерахунків індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії, відповідно до ст.ст. 27, 28 та ч.ч. 2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV та відповідно до Постанови КМУ № 251, Постанови КМУ № 124, в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачці за винятком сплачених сум;
- здійснити виплату пенсії позивачки, в тому числі, суму недоотриманої пенсії з 10.12.2021 року, на визначений нею банківський рахунок;
3) зобов'язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення від 21.06.2022 року в адміністративній справі № 420/5059/22.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, встановлення судового контролю та зобов'язання вчинити певні дії згідно ст.ст. 382, 383, 249 КАС України - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву, подану в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушенні норм процесуального права.
Представником відповідача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Представником позивача подана відповідь на відзив, в якому останній вказує про те, що заперечення відповідача жодним чином не спростовують доводів апеляційної скарги.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 372, ч. 1 ст. 373 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.ч. 5-6 ст. 26, ч.ч. 1-3 ст. 63 вказаного Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Поряд з цим, за правилами ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
В свою чергу, згідно ч.ч. 1-5 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
З системного аналізу вказаних положень КАС України вбачається виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Водночас, колегія суддів зазначає, що вказані норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення та підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
У даній справі рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року, позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо розгляду заяви про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , яка надійшла до Головного управління ПФУ в Одеській області 27.01.2022 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву про поновлення пенсії відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено під час апеляційного розгляду справи та не оспорюється апелянтом, на виконання судового рішення у даній справі, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було розглянуто заяву позивача про поновлення пенсії відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийнято рішення про поновлення виплати пенсії.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави вважати, що рішення суду у даній справі не виконано відсутні.
Що стосується посилань позивача на протиправні дії відповідача щодо визначення розміру пенсії позивача, не проведення автоматичного перерахунку пенсії, індексації пенсії, а також невиплати пенсії на банківський рахунок в Ізраїлі, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з урахуванням зобов'язань, покладених на відповідача судовим рішенням у даній справі - зобов'язання ГУПФУ в Одеській області розглянути заяву про поновлення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV та прийняти відповідне рішення, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наведені позивачем обставини щодо невірного визначення розміру пенсії позивача, не проведення автоматичного перерахунку пенсії, індексації пенсії, а також невиплати пенсії на банківський рахунок в Ізраїлі не можуть бути підставою для встановлення судового контролю за виконанням вказаного судового рішення в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що ст.ст. 382, 383 КАС України є спеціальними нормами, спрямовані на забезпечення виконання судового рішення, що прийнято у конкретній справі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у даній справі позивачем заявлялись вимоги, зокрема, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити певні дії - поновити виплату пенсії з 01.05.2015 року, на банківський рахунок, з нарахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте, рішенням суду першої інстанції у задоволенні наведених вимог позивача відмовлено.
При цьому, позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржено в апеляційному порядку.
Так, рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржено відповідачем та апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції лише в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву про поновлення пенсії відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В свою чергу, в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржено, та відповідно не було предметом апеляційного перегляду на підставі ч. 1 ст. 308 КАС України.
На підставі наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується з висновком суду першої інстанції, що, з урахуванням зобов'язань, покладених на відповідача судовим рішенням у даній справі - зобов'язання ГУПФУ в Одеській області розглянути заяву про поновлення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV та прийняти відповідне рішення, наведені позивачем обставини, у поданій заяві в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України, щодо невірного визначення розміру пенсії позивача, не проведення автоматичного перерахунку пенсії, індексації пенсії, а також невиплати пенсії на банківський рахунок в Ізраїлі не є підставою для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 382, 383 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 16.10.2023 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: І.О. Турецька