П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
УХВАЛА
16 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/7402/22
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І. О.,
суддів - Шевчук О. А., Шеметенко Л. П.
перевіривши наявність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував наказ Одеської митниці від 21 квітня 2022 року №328-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».
Визнав протиправними дії Одеської митниці ВП Державної митної служби України щодо звільнення з 25 квітня 2022 року ОСОБА_1 .
Поновив ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора сектору митного оформлення №2 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці з 25 квітня 2022 року.
Стягнув з Одеської митниці ВП Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.04.2022 по 10.02.2023 у сумі 260 652,26 грн.
Допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора сектору митного оформлення №2 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, а також у частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.
На зазначене рішення суду, представник Одеської митниці, в межах строку на апеляційне оскарження, подав апеляційну скаргу без сплати судового збору.
У зв'язку з цим, апеляційна скарга Одеської митниці була залишена без руху. Невиконання вимог ухвали про залишення скарги без руху стало підставою для повернення, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023, апеляції.
02.10.2023, через систему «Електронний суд», на зазначене рішення суду, представник Одеської митниці повторно подав апеляційну скаргу.
Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. Мотиви даного клопотання полягають у тому, що, на момент подання апеляційної скарги, у строк передбачений статтею 295 КАС України, у митного органу була відсутня можливість сплатити судовий збір, у зв'язку з відсутністю коштів, призначені на такі витрати. Дане звернення обумовлене фінансовою можливістю сплатити судовий збір за подання відповідної скарги.
Ознайомившись з вказаним клопотанням та матеріалами справи, суд апеляційної інстанції вважає необхідним відмовити скаржнику у поновленні строку на апеляційне оскарження, з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Пунктом 1 ч.2 ст.295 КАС України унормовано, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Так, обставини справи свідчать, що Одеська митниця отримала оскаржуване рішення суду першої інстанції через електронний кабінет 10.02.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.170).
Однак, апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції вдруге 02.10.2023, тобто з пропуском тридцятиденного строку, передбаченого статтею 295 КАС України.
Посилання апелянта на причини пропуску строку, які вказані ним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом апеляційної інстанції не приймаються з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: “В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати” (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, одночасно надати документ про сплату судового збору (п.1 ч.5).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ (далі - Закон №3674-VІ).
Згідно Закону №3674-VІ митним органам не надано пільг щодо сплати судового збору.
Вказані органи є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Одеська митниця має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому неналежне фінансування суб'єкта владних повноважень не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення та подання апеляційної скарги.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду з підстав несплати судового збору, Верховний Суд, в постанові від 21.08.2018 р. у справі №815/4575/15 адміністративне провадження №К/9901/47962/18 та в постанові від 31.07.2018 р. у справі №804/5200/17 адміністративне провадження №К/9901/51692/18, висловив правову позицію, яка полягає в тому, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду 28 квітня 2021 року ухвалила постанову у справі №640/3393/19 в якій вказала, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Також суд апеляційної інстанції вказує, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що, у даному випадку, поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року призведе до порушення принципу правової визначеності та, відповідно, і до порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу.
Таким чином, слід констатувати, що апелянт, звертаючись з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не навів поважних причин пропуску такого строку. У свою чергу, наведені апелянтом причини не є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Частиною 3 ст. 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.1 п.4 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки, зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення визнані неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій необхідно вказати інші причини його пропуску, якщо такі є.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року - залишити без руху.
Надати Одеській митниці строк - 10 днів з дня вручення цієї ухвали, для подачі до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року.
Роз'яснити, що у разі неподання заяви або визнання причин пропуску строку неповажними, відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя О. А. Шевчук
суддя Л. П. Шеметенко