ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
16 жовтня 2023 року Справа № 280/8343/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Державного підприємства «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ» (вул.Святослава Хороброго, буд.3, м.Київ, 03151; код ЄДРПОУ 21616582)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державного підприємства «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо складення та видачу викопіювання з кадастрової карти земельної ділянки з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004, розташованої на території Запорізької області, Приазовського району, Олександрівської сільської ради, загальною площею 18,2228 га, та внесення вказаних відомостей до публічної кадастрової карти України, складеного Приазовським районним виробничим відділом ДЗК (виконавець - Душин О.В.);
2) зобов'язати відповідача внести відомості до публічної кадастрової карти на підставі документації, складеної за результатами проведення геодезичних робіт земельної ділянки з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004, площею 18,2228 га, під час виготовлення технічної документації для отримання земельної ділянки в оренду, а саме Плану тахеометричної зйомки земельної ділянки для ведення фермерського господартва за адресою: Запорізька область, Приазовський район, Олександрівська сільська рада, щодо її розташування на мінімальній відстані від урізу води - 102,88 метрів, а максимальній - 102,96 метрів, складеним інженером-землевпорядником Рудаковим Олегом Олексійовичем.
Крім того, просить віднести витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Демиденко Д.А., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1129778 від 21.05.2023.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
1. За приписами частини першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До позовної заяви долучено клопотання про поновлення процесуальних строків, обґрунтоване тим, що у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, розпочатою 24.02.2022, доступ до матеріалів справи було унеможливлено, оскільки її матеріали знаходились на окупованій території у Приазовському районному суді. За таких обставин строк звернення до суду з позовом до ДП «Центр ДЗК» пропущено з причин, які не залежали від волі позивача. Вільнянським районним судом Запорізької області за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 23.02.2023 винесено ухвалу про відновлення матеріалів цивільної справи № 325/798/17, яку заявником отримано 01.04.2023. Відтак, з урахуванням обставин непереборної сили, внаслідок вчинення воєнної агресії Російської Федерації проти України, на думку позивача, ним пропущено строк звернення до суду з поважних причин, у зв'язку з чим просить поновити процесуальні строки розгляду позовної заяви.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
З позовної заяви встановлено, що позивач оскаржує дії щодо складення та видачу викопіювання з кадастрової карти земельної ділянки з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004, розташованої на території Запорізької області, Приазовського району, Олександрівської сільської ради, загальною площею 18,2228 га.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у провадженні Приазовського районного суду Запорізької області перебувала цивільна справа № 325/798/17 за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку. Рішенням суду від 19.12.2017, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 18.04.2018, у задоволенні позову відмовлено. В межах розгляду справи судом першої інстанції судом першої інстанції, зокрема, було встановлено, що згідно з викопіюванням з кадастрової карти спірна земельна ділянка з одного боку розташована на відстані 83-86 метрів від моря; дане викопіювання виготовлене без проведення геодезичних робіт, без виходу спеціаліста на місцевість для встановлення дійсного розміру захисної прибережної смуги, тому не підтверджує доводів прокурора про те, що ділянка відноситься до земель водного фонду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.12.2019 у справі № 325/798/17 Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 19.12.2017 та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18.04.2018 скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації задоволено: визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 04 березня 2015 року № 8-452/15-15-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»; визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 31 березня 2015 року № 8-699/15-15-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду»; визнано недійсним договір оренди землі від 31.03.2015, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 18,2228 га, кадастровий номер: 2324580300:06:001:0004, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області.
Верховний Суд в постанові від 06.04.2022 у справі № 553/4276/16-а дійшов висновку, що для визначення початку перебігу строку звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу не достатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав: при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав. В той же час, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав.
Таким чином, визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав.
Суд зауважує, що законодавець пов'язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
На думку позивача, саме запровадження з 24.02.2022 воєнного стану на території України Указом Президента України № 64/2022 є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Інших доводів щодо поважності причин пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду не наведено, доказів, які свідчили б про об'єктивну неможливість звернення до суду або наявність інших причин пропущення строку не надано, про їх існування не зазначено.
У контексті викладеного слід зазначити на правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 25.11.2022 у справі № 990/115/22, згідно якої сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Таким чином, виходячи із наведеного вище, судом встановлено, що обставини з якими позивач пов'язує порушення своїх прав були відомі позивачу ще під час розгляду справи № 325/798/17, до запровадження в Україні воєнного стану, відтак у межах даної справи позивач звернувся за судовим захистом після закінчення строків, установлених статтею 122 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду.
2.Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з пунктом 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Зміст позовних вимог - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зазначає, що дії посадових осіб ДП «Центр ДЗК» з видачі викопіювання земельної ділянки є протиправними оскільки документ видано не уповноваженою на це особою, не у встановлений законом спосіб, а його зміст та форма не відповідає вимогам законодавства.
При цьому, вказує, що викопіювання видане в рамках делегованих повноважень Приазовським районним виробничим відділом ДЗК.
Водночас, позивач посилається на пункти 166, 167 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», за якими відомості з Державного з Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру, довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), довідки про осіб, які отримали доступ до інформації про суб'єкта речового права у Державному земельному кадастрі, засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього уповноважені видавати Державний кадастровий реєстратор або адміністратор центру надання адміністративних послуг чи уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування.
Всупереч зазначеним положенням задля ефективного захисту порушених прав, позивач просить зобов'язати саме Державне підприємство «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ» внести відповідні відомості до публічної кадастрової карти, що суперечить обставинам, якими позивач обґрунтовує протиправність викопіювання.
У зв'язку з чим, позивачу слід доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами, на яких він ґрунтує свої вимоги саме до цього відповідача в частині зобов'язання вчинити певні дії із зазначенням правової підстави позову, або уточнити суб'єктний склад сторін.
3. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2 684 грн.
Отже, при зверненні до суду позивачу належало сплатити 1073,60 грн, проте матеріали позовної заяви не містять доказів сплати позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду.
Разом з тим, до позовної заяви долучено клопотання про відстрочення сплати судових витрат, обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному стані та не має постійного доходу.
Розглянувши вказане клопотання, суд звертає увагу на таке.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина перша статті 133 КАС України).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до норм процесуального закону та норм спеціального закону, яким є Закон України «Про судовий збір», інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та правом позивача (заявника) на доступ до правосуддя, з іншого боку.
Враховуючи наведене, висновок суду про необхідність звільнення (розстрочення чи відстрочення) від сплати судового збору не може ґрунтуватись виключно на твердженнях особи, яка заявляє відповідне клопотання, про її незадовільний майновий стан, а повинен бути обґрунтований належними та допустимими доказами.
Зазначене свідчить про наявність обов'язку у особи, яка заявляє клопотання про звільнення (розстрочення чи відстрочення) сплати судового збору, довести належними та допустимими доказами, що її майновий стан є настільки незадовільним, що перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.09.2021 по справі №160/12251/20 (адміністративне провадження №К/9901/19150/21) дослідив питання звільнення від сплати судового збору. Так, Суд дійшов висновку, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Разом з тим, позивачем не надано суду жодних документів, із яких можливо було б встановити суму всього його доходу, отриманого за попередній календарний рік, будь-яких доказів важкого фінансового стану, недостатності коштів для сплати судового збору тощо, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, позивач має судовий збір за подання даного позову на загальних підставах або надати докази на підтвердження того, що його майновий стан є настільки незадовільним, що перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду;
- уточненої позовної заяви з оновленим змістом позовних вимог в частині зобов'язання вчинити певні дії із зазначенням обґрунтування такої вимоги до визначеного відповідача, або уточненим суб'єктним складом сторін;
- доказів сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) або надання доказів на підтвердження незадовільного майнового стану який перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Копію ухвали направити представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва