РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2023 Справа №607/16195/23
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участі секретаря судового засідання Крук А. В.,
представника відповідача Лобач М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Назарова Віталія Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7515346 від 12 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Назарова Віталія Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7515346 від 12 серпня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12 серпня 2023 року близько 22:27 год. він рухаючись в населеному пункті с. Деренівка, Теребовлянського району, в сторону м. Теребовлі побачив автомобіль патрульної поліції, який рухався позаду нього та під'їжджаючи до його транспортного засобу поліцейський подав сигнал про зупинку за допомогою проблискових маячків. Після зупинки до нього підійшов ОСОБА_2 - інспектор УПП в Тернопільській області, 1 батальйон 2 рота, який повідомив про начебто порушення ним ПДР при перетині суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР порушення вимог розмітки проїзної частини доріг, та
скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за
що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Проте, позивач стверджує, що правил дорожнього руху не порушував, зазначене в постанові правопорушення не вчиняв, а відповідач не пред'явив йому належних та допустимих доказів начебто вчиненого ним правопорушення.
Із змісту оскаржуваної постанови серії ЕАТ № 7515346 вбачається, що до неї, додано відео з н/к НОМЕР_1 . На даному відео зафіксовано спілкування поліцейських із позивачем, яке розпочинається з моменту, коли інспектор підходить до припаркованого транспортного засобу, Проте, на вказаному відео не зафіксовано керування позивачем транспортним засобом та перетин ним суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1., на ньому також відсутні дані, які б вказували, що саме позивач на власному транспортному засобі перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1.
При прийнятті рішення у даній справі позивач просить суд врахувати і те, що Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 26 квітня 2018 року висловив правову позицію в постанові по справі № 338/1/17, згідно якої постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Тому, посилання на дане відео, як на беззаперечний доказ вчинення позивачем правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення позивачем такого порушення.
З огляду на вказане, ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАТ № 7515346 від 12 серпня 2023 року; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
Ухвалою судді від 31 серпня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 607/16195/23. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
06 вересня 2023 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву представника Департаменту патрульної поліції, у якому він просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 7515346 від 12 серпня 2023 року, встановлено, що позивач 12 серпня 2023 року о 22 год. 11 хв., керуючи автомобілем Мерседес Бенз д.н.з. НОМЕР_2 , на А/Д М-19 364 км в с. Деренівка перетнув суцільну лінію розмітки 1.1, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського зафіксовано, що позивачу після зупинки роз'яснено причину зупинки та суть вчиненого ним адміністративного правопорушення, а також ознайомлено з правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності, однак ОСОБА_1 не виявив бажання скористатися котримось з визначених прав. Окрім того, на місці зупинки позивачу були продемонстровані матеріали відеофіксації з автореєстратора патрульного автомобіля. Вказані відеозаписи додаються до матеріалів справи, оскільки посилання на них містяться в оскаржуваній постанові, відповідно до ст. 283 КУпАП.
На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення представником відповідача долучено до відзиву на позов матеріали відеофіксації з нагрудного відеореєстратора № 472546 та автореєстратора службового автомобіля.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак надіслав на офіційну електронну адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених в позові.
Представник відповідача Лобач М. В. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Відповідач інспектор 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Назаров В. Ю. у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце судового засідання за місцем несення служби.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7515346 від 12 серпня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 12 серпня 2023 року о 22 год. 11 хв. на а/д М-19 364 км в с. Деренівка, керував транспортним засобом Mercedes-Benz, р.н. НОМЕР_2 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР України порушення вимог розмітки проїзної частини дороги, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Працівником поліції застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити.
Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Частиною першою ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність зокрема за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно до п. 34 Правил дорожнього руху горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Лінію 1.1 перетинати забороняється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
У відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У постанові від 26 квітня 2018 року по справі № 338/1/17 Верховний Суд висловив позицію про вірність висновків суду першої інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
У постанові по справі № 357/10134/17 від 23 жовтня 2019 року Верховний Суд звернув увагу на приписи ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Відсутність в матеріалах справи будь-якого доказу, як-то наприклад відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.
Оглядом матеріалів диску, наданого суду представником відповідача встановлено два відеозаписи:
IMG_0923 із відеореєстратора автомобіля патрульних поліцейських, на якому вбачається, що останні слідують за автомобілем 12 серпня 2023 року о 22 год. 12 хв. 57 сек., однак його номерний знак та інші характеристики неможливо ідентифікувати через темну пору доби;
Найдух (472546) із нагрудної відеокамери патрульного поліцейського, що містить спілкування поліцейських та ОСОБА_1 . Відеозапис починається із моменту, коли поліцейський розмовляє із водієм, який вже вийшов із автомобіля. 12 серпня 2023 року о 22 год. 12 хв. 46 сек. працівник поліції повідомляє, що причиною зупинки автомобіля є перетин водієм суцільної лінії дорожньої розмітки. Після чого, водій просить продемонструвати йому відеозапис де зафіксовано порушення ним правил дорожнього руху, на що поліцейський погодився та просив водія надати документи, які посвідчують його особу. Встановлено особу - ОСОБА_1 . Працівник поліції продемонстрував останньому відеозапис із автомобільного відеореєстратора. Водій обурився, що на відеозаписі не проглядається номерний знак автомобіля і взагалі, що це його транспортний засіб та саме він перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки. О 22 год. 19 хв. 03 сек. розпочався розгляд справи. ОСОБА_1 неодноразово наголошував працівникам поліції, що на відеозаписі не його транспортний засіб, номерний знак не проглядається. Оголошено, яка справа підлягає розгляду, хто проводить розгляд та хто притягається до адміністративної відповідальності, поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 його права і обов'язки, які передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. О 22 год. 26 хв. 12 сек. розгляд справи завершено та оголошено постанову серії ЕАТ № 7515346, копію якої вручено ОСОБА_1 .
Так, надані представником відповідача відеозаписи із відеореєстратора автомобіля патрульних поліцейських та нагрудної відеокамери патрульного поліцейськогоне підтверджують факт вчинення саме позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки на них не зафіксовано те, що транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» із р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом, яким керував ОСОБА_1 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки п. 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.
Отже, суд вважає, що відповідач не надав доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення і не довів факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та у свою чергу зазначені у позовній заяві обставини не спростовані відповідачем.
Це свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення передбаченого цією статтею.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що сама по собі постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (постанова Верховного Суду від 14 травня 2020 року в справі № 240/12/17).
У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки у судовому засіданні не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, тому постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7515346 від 12 серпня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Суд зазначає, що з урахуванням положень ст. 286 КАС України, рішення суб'єкта владних повноважень не потребує окремого визнання його протиправним, оскільки така протиправність підтверджується шляхом скасування оскаржуваної постанови.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Назарова Віталія Юрійовича суд відхиляє з огляду на те, що вони заявлені до неналежного відповідача.
Так, за визначенням, наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
З системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що, розгляд справ про адміністративне правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.
Отже, відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, у спірних правовідносинах - Департамент патрульної поліції,на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а та від 17 червня 2020 у справі № 127/6881/17.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином із відповідача Департаменту патрульної поліції на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 536,80 грн.
Так, згідно квитанції до платіжної інструкції № 42126066 від 22 серпня 2023 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання позову у розмірі 1 073,60 грн.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 березня 2020 року (справа №543/775/17) зазначила, що судовий збір, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 грн.
Таким чином, позивачем помилково сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
За таких обставин, оскільки позивачем ОСОБА_1 внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 536,80 грн.
На підставі ст.ст. 9, 122, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 72-77, 122, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, Правилами дорожнього руху України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7515346 від 12 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн - скасувати, а провадження у справі закрити.
У задоволенні решти вимог позовної заяви - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість вісімдесят),80 грн.
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) сплачений у більшому розмірі судовий збір за подання позову до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість),80 гривень, відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 42126066 від 22 серпня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: с. Пробіжна, Чортківський район, Тернопільська область, 48520; адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, адреса місцезнаходження: вул. Лютнева, буд. 58, м. Київ, 03131.
Відповідач 2: інспектор 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Назаров Віталій Юрійович, адреса місця роботи: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль, 46003.
Головуючий суддя О.Герчаківська