Справа № 490/8819/23
нп 2-а/490/194/2023
Центральний районний суд м. Миколаєва
УХВАЛА
15 вересня 2023 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Шолох Л.М. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
11 вересня 2023 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, в якому позивач просив суд скасувати постанову №727 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 850грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.09.2023 року дану справу розподілено судді Шолох Л.М.
Вивчивши матеріали позовної позову судом встановлено таке.
Строки оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності визначені ч. 3 ст. 122 КАС України та статтею 289 КУпАП, за якою строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення становить 10 днів з дня винесення постанови.
Відповідно до приписів ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданої до неї копії постанови №727, оскаржувана постанова прийнята 23 серпня 2023 року. Для оскарження цієї постанови позивач звертається до Центрального районного суду м. Миколаєва 11.09.2023 року про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії Центрального районного суду м. Миколаєва.
Тобто строк оскарження даної постанови до суду минув 04 вересня 2023 року, а адміністративний позов подано до суду 11 вересня 2023 року. Однак позивач не вказує про причини пропуску та їх поважність, не надає суду доказів того, коли саме ним отримано оскаржувану постанову та не ставить питання про його поновлення на оскарження до суду.
Згідно з вимогою ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вище наведене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не порушує питання щодо поновлення строку для звернення до суду із цим позовом, суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху, надавши позивачу строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення із цим позовом та зазначення поважності причин такого пропуску.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 (провадження №11-1287апп18), відійшла від попередній висновків ВСУ викладених у постанові 13 грудня 2016 року (провадження №21-1410а16) та зробила висновок відповідно до якого, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закон України «Про судовий збір» №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (536,80 грн).
Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» №3674-VI.
Частиною 2 ст. 4 вказаного закону передбачено сплату судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність недоліків позовної заяви, а саме не надання позивачем документу про оплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI.
За такого, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу про його право протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути інші недоліки, що зазначені в даній ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз'яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду з позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Шолох