Справа № 766/791/23
н/п 3/766/2038/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2023 року м. Херсон
05 жовтня 2023 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код не встановлено, працюючий у в/ч, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 141692 від 22.06.2023 року о 21-41 год. в районі будинку № 48 по вулиці Вишневій в місті Херсоні громадянин України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом MITSUBISHI PAJERO, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення додані направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.06.2023 року, рапорти інспектора взводу № 1 роти № 3 УПП в Херсонській області ДПП старшого сержанта поліції Івана Безродного та інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції Романа Білоус від 22.06.2023 року, а також диск DVD-R № 141692.
В судове засідання 05.10.2023 року в призначений час ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, направленням поштової кореспонденції на зазначену у протоколі адресу місця його проживання, що є належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи. КУпАП не передбачає повторно виклику належно повідомленої особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до приписів ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Суддя, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановив наступне:
Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно відомостей, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 141692 від 22.06.2023 року в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою - керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 141692 від 22.06.2023 року та доданих до нього матеріалів встановлено наступне:
Громадянин України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом MITSUBISHI PAJERO, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до виписаних у ст. ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
За змістом ст. 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, обставини та суть адміністративного правопорушення повинні бути чітко викладені в протоколі.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.
Порядок такого огляду та відмови від його проходження передбаченост. 266 КУпАП та підзаконними нормативно-правовими актами.
Так відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, встановлюється вимогами ст. 266КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкції).
При цьому, відповідно до вищевказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота , порушення координації рухів , порушення мови , виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя , поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. п. 2, 3 Розділу ІІ інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - Поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов'язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
Пунктом 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Поліцейський зобов'язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що у разі непроходження огляду за допомогою технічних засобів або відмови в його проходженні, водію має бути запропоновано пройти такий огляд в закладах охорони здоров'я. Лише після відмови від проходження огляду у закладах охорони здоров'я можна констатувати наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з порушенням вимог п. 2.5.Правил дорожнього руху, а саме відмови в проходженні огляду на стан сп'яніння.
Оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку, пункт 6 розділу ІХ Інструкції).
Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції зобов'язаний запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі.
Проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.
З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.06.2023 року не вбачається до якого саме медичного закладу виписано направлення, як відсутні і відомості про вручення цього направлення водію ОСОБА_1 . Разом з тим, направлення містить відомості про те, що ОСОБА_1 було доставлено в медичний заклад поліцейським Іваном Безродним, хоча дані відомості не підтверджуються жодними матеріалами справи.
Крім того, рапорти поліцейських Івана Безродного та Романа Білоуса від 22.06.2023 року містять лише відомості про пропозицію водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння лише за допомогою технічних засобів на місці зупинки та відсутні будь-які відомості про пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, що також підтверджується і відеозаписом з камери поліцейського, який також не містить відомостей про пропозицію водію пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Також відеозаписом не підтверджується і факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, оскільки не містить моменту зупинки транспортного засобу.
Тобто, з досліджених відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, не встановлено, що ОСОБА_1 після відмови пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі та не зафіксована відмова останнього від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Враховуючи викладені обставини, суд зазначає, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів відмови останнього пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Оскільки працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 будь-яких положень правил дорожнього руху України, в тому числі керування транспортним засобом, а процесуальні документи, складені відносно останнього, не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Згідно п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, оскільки вказані в протоколі події, не відповідають фактичним обставинам справи, мають невідповідності та неточності та не підтверджуються наданими доказами, у тому числі й долученими до матеріалів справи відеозаписами, а тому справу необхідно закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 130, 221, 266, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу
СуддяЄ. М. Булах