ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.10.2023м. СумиСправа № 920/925/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/925/23
за позовом Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів” (вул. Садовий бульвар, буд. 59, м. Шостка, Сумська область, 41107)
про стягнення 1 762 836 грн 00 коп.,
представники учасників справи:
від позивача - Пономаренко В.І.;
від відповідача - Павленко О.М.;
УСТАНОВИВ:
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 762 836 грн 00 коп., в тому числі 1 622 836 грн 00 коп. пені, 140 000 грн 00 коп. штрафу за прострочення поставки товару відповідно до державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 03.05.2022 № 403/1/22/157.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023, справу призначено до розгляду судді Джепі Ю.А. Ухвалою від 10.08.2023 суддя Джепа Ю.А. заявила та задовольнила самовідвід у справі № 920/925/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2023 справу № 920/925/23 призначено до розгляду судді Вдовенко Д.В.
Ухвалою від 14.08.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/925/23; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 12.09.2023, 10:30; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
01.09.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 5512 від 01.09.2023), в якому просить суд відмовити позивачу у стягненні 366 928,00 грн. пені; зменшити згідно зі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст.551 ЦК України розмір пені за 27 днів прострочення поставки товару за п. 3 Специфікації з суми 54 000,00 грн. до 1,00 грн. Відповідач зазначає про допущення позивачем помилок у розрахунку пені, що призвело до безпідставного нарахування пені в сумі 366 928,00 грн.Також відповідач зазначає, що не погоджуючись з претензією позивача про сплату пені за порушення строків поставки, відповідач у відповіді на претензію повідомив, що певне прострочення у постачанні товарів за пунктами 1 та 3 Специфікації відбулось через обставини непереборної сили - повітряні тривоги, що викликані конкретними діями агресора - російської федерації під час дії в Україні режиму воєнного стану. Тривалість повітряних тривог у періоді з 03 травня до 30 липня 2022 року дорівнювала 218,6 годин. Враховуючи тривалість робочого дня (10 годин), тільки від тривог втрачено 21,8 робочих дні. Після кожної тривоги працівники повинні повернутися зі сховищ та відновити роботу обладнання, від мінімальних витрат часу (30 хв.) необхідних на відновлення роботи було втрачено 10,5 робочих днів тривалістю у 10 годин. Загалом втрата робочого часу від повітряних тривог у періоді з 03 травня до 30 липня 2022 року дорівнює 32,2 робочих дні тривалістю 10 годин. В обґрунтування зменшення нарахованих санкцій відповідач зазначає, що зобов'язання з поставки товарів за пунктами 1 та 3 специфікації повністю виконані. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що порушення відповідачем зобов'язання завдало збитків позивачу. При постановленні рішення слід врахувати істотний інтерес обох сторін, що ґрунтується на триваючих правовідносинах сторін за державними контрактами, предметом яких є зокрема і поставка товарів, які були предметом поставки за державним контрактом №403/1/22/157, і які направлені на забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державної незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини. Відповідач у перші місяці збройної агресії російської федерації, коли звичайні господарські зв'язки з контрагентами були порушені (а деякі з контрагентів були знищені взагалі), ворог знаходився у декількох десятках кілометрів від відповідача, все ж таки зміг відновити виробництво та повністю виконати умови державного контракту №403/1/22/157 від 03.05.2022. Ракетний удар 09.03.2023 по промисловому майданчику ТОВ «НВПХП» повністю знищив будівлі лабораторно-адміністративного корпусу та ремонтно-механічного цеху. Експертна оцінка завданої ракетним ударом шкоди, проведена сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтінгсервіс», і тільки стосовно одного об'єкта оцінки - нерухомого майна, склала близько 998 761 доларів США (або 36 523 240, 00 грн.). Оцінка шкоди від знищення та пошкодження іншого майна досі триває. Відповідачу потрібно поєднати відновлення виробничих потужностей, виконання державних контрактів на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, а також постійного створення умов збереження трудового колективу від ворожих атак.
Ухвалою від 08.09.2023 господарський суд задовольнив клопотання представника Міністерства оборони України (вх. № 3457/23 від 08.09.2023) про участь у судовому засіданні у справі № 920/925/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника Міністерства оборони України у судовому засіданні 12.09.2023 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судовому засіданні 12.09.2023, за участю представників позивача та відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 11.10.2023, 11:00, забезпечення участі представника Міністерства оборони України у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Позивач підтримує позовні вимоги повністю.
Відповідач підтримує позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
03.05.2022 між сторонами укладений державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/157 відповідно до умов якого відповідач зобов'язується виготовити і поставити позивачу з дотриманням вимог законодавства товари, зазначені у специфікації товарів (додаток № 1 до контракту), що постачаються з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а позивач - прийняти через військове представництво Міністерства оборони України (представництво замовника) і вантажоодержувача, зазначеного у окремих письмових вказівках позивача, та оплатити такі товари.
Відповідно до п. 4.1. договору виконавець зобов'язаний виготовити та поставити товар згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеного у Специфікації, та надати замовнику документи згідно з пунктом 2.8 контракту.
За умовами п. 2.6. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником поставленого товару протягом 30 банківських днів після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату товарів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунки Міністерства оборони України), до якого додаються документи, зазначені у пункті 2.8 контракту.
Підставою для проведення розрахунків є оформлений сторонами акт приймання-передачі товару за контрактом (п. 2.8. договору).
Пунктом 3.9. договору визначено, що датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товару є дата підписання вантажоодержувачем акту приймання-передачі.
Контракт набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 (п. 10.1. договору).
Відповідно до специфікації, що є додатком № 1 до контракту, відповідач зобов'язався поставити позивачу товар загальною вартістю 415 000 000 грн., в тому числі згідно з п. 1 та 3 специфікації: контейнери у кількості 1500 шт загальною вартістю 118 500 000 грн. у строк до 30.07.2022 (п. 1 специфікації), пускові пристрої у кількості 250 шт загальною вартістю 4000000 грн у строк до 30.07.2022 (п. 3 специфікації).
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно зі статтею 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.2. контракту визначено, що за порушення строків поставки товарів виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставлених (недопоставлених) товарів, за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки поставки, а за прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної суми.
Суд встановив, що у строк до 30.07.2022 відповідач не поставив позивачу товар за п. 1, 3 специфікації на загальну суму 89320000 грн.
04.08.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією № 403/6/1/5730 про сплату пені за прострочення поставки товару.
24.08.2022 відповідач надав відповідь на претензію № 1400к/юр., в якій зазначив, що під час виконання контракту мали місце конкретні події/обставини, що не залежали від волі сторін та істотно вплинули на господарську діяльність відповідача, а саме повітряні тривоги, які вимагали призупинення виробничих процесів у виконавця та перебування працівників у бомбосховищах, що призвело фактично до втрати 31,18 робочих днів.
Товар загальною вартістю 85320000 грн. 00 коп. за п. 1 специфікації був поставлений частинами: на суму 45820000 грн. відповідно до акту приймання-передачі № 22 від 08.08.2022; на суму 28440000 грн. відповідно до акту приймання-передачі № 24 від 19.08.2022; на суму 13272000 грн. відповідно до акту приймання-передачі № 25 від 19.08.2022.
Товар загальною вартістю 4000000 грн. 00 коп. за п. 3 специфікації був поставлений частинами: на суму 384000 грн. відповідно до акту приймання-передачі № 22 від 08.08.2022; на суму 1616000 грн. відповідно до акту приймання-передачі № 23 від 11.08.2022; на суму 2000000 грн. відповідно до акту приймання-передачі № 112 від 28.09.2022.
Поставлений за контрактом товар оплачений позивачем повністю згідно з платіжними дорученнями № 403/1/181 від 13.05.2022, № 403/1/242 від 08.06.2022, № 403/1/482 від 01.09.2022, № 403/1/818 від 10.12.2022, № 403/1/819 від 10.12.2022, № 403/1/817 від 12.12.2022.
Відповідно до розрахунку позивача, за прострочення поставки товару згідно з п. 1 специфікації відповідачу нараховані пеня в загальній сумі 1 433 060 грн 00 коп., в тому числі: 682 560 грн. пені за період з 31.07.2022 до 07.08.2022 включно (8 діб), виходячи з вартості непоставленого товару 85 320 000 грн.; 750 500 грн. пені за період з 31.07.2022 до 18.08.2022 включно (19 діб), виходячи з вартості непоставленого товару 39 500 000 грн.
Відповідно до розрахунку позивача, за прострочення поставки товару згідно з п. 3 специфікації відповідачу нараховані пеня в загальній сумі 189 776 грн 00 коп., в тому числі 32000 грн. пені за період з 31.07.2022 до 07.08.2022 включно (8 діб), виходячи з вартості непоставленого товару 4 000 000 грн.; 39776 грн. пені за період з 31.07.2022 до 10.08.2022 включно (11 діб), виходячи з вартості непоставленого товару 3 616 000 грн.; 118000 грн пені за період з 31.07.2022 до 27.09.2022 включно (59 діб), виходячи з вартості непоставленого товару 2 000 000 грн.
За прострочення поставки товару згідно з п. 3 специфікації вартістю 2000000 грн. понад 30 днів позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 140000 грн. в розмірі 7% від вартості недопоставленого товару.
За приписами ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до п. 7.3., 7.4., 7.5., 7.10. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове чи повне) або неналежне виконання зобов'язань за контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які не існували під час укладення контракту та виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання контракту (аварія, катастрофа, стихійне лихо тощо).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за контрактом унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це в письмовій формі іншу сторону.
У разі не повідомлення у строк, який визначений в першому абзаці цього пункту, у письмовій формі іншої сторони про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вона позбавляється права посилатися на ці обставини та не звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 7.2. контракту, навіть при наявності відповідного сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України та/або регіональними торгово-промисловими палатами.
Доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
Сторони усвідомлюють, що контракт укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатись обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставини)/істотною зміною обставин, крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, куди повинні поставитись товари, знищення безпосередньо товарів та/або бази/складів/приміщень виконавця, де тимчасово зберігався (у разі відсутності інформації від замовника щодо місця поставки товарів) товар для замовника, тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які видаються органами державної влади.
Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Щодо обставин непереборної сили, зокрема повітряних тривог, на які вказує відповідач, суд зазначає таке.
Загальновідомою є обставина військової агресії рф проти України. За період з 24.02.2022 до 02.05.2022, до укладення між сторонами контракту, у Сумській області, в тому числі у м. Шостка повітряну тривогу було оголошено 103 рази, тобто такі обставини існували на дату укладення між сторонами контракту, тому суд вважає, що обставини оголошення повітряних тривог в області можливо було передбачити.
Кількість днів дії обставин непереборної сили визначена відповідачем виходячи з кількості годин, в які тривали повітряні тривоги та робочого дня тривалістю у десять годин. Водночас відповідач не подав доказів на підтвердження режиму робочого дня товариства у десять годин.
Про обставини оголошення повітряних тривог відповідач повідомив позивача тільки у відповіді на претензію від 24.08.2022, з порушенням строку, визначеного у пункті 7.4. договору для повідомлення про неможливість своєчасного виконання зобов'язання.
За цих обставин суд вважає відсутніми підстави для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань щодо своєчасної поставки товару.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, суд встановив, що позивач повторно нарахував пеню за період з 31.07.2022 до 08.08.2022, який включений у періоди нарахування пені після здійснення часткових поставок товару. Розраховуючи пеню за період з 31.07.2022 до 08.08.2022 позивач виходив з вартості непоставленого товару за цей період, далі позивач знову враховував цей же період у наступних розрахунках пені, виходячи з суми недопоставленого товару, з урахуванням часткових поставок, яка була зменшена, однак попередньо вже врахована у попередніх періодах.
За цих обставин суд вважає обґрунтованим нарахування пені за несвоєчасну поставку товару за п. 1 специфікації в загальній сумі 1 117 060 грн., в тому числі в сумі 682560 грн. за період з 31.07.2022 до 07.08.2022 (вартість непоставленого товару - 85320000 грн), в сумі 434500 грн. за період з 08.08.2022 до 18.08.2022 (вартість непоставленого товару 39500000 грн); за несвоєчасну поставку товару за п. 3 специфікації - в загальній сумі 138 848 грн., в тому числі в сумі 32000 грн. за період з 31.07.2022 до 07.08.2022 (вартість непоставленого товару 4000000 грн), в сумі 10 848 грн. за період з 08.08.2022 до 10.08.2022 (вартість непоставленого товару 3616000 грн), в сумі 96000 грн. 00 коп. за період з 11.08.2022 до 27.09.2022 (вартість непоставленого товару 2000000 грн).
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару в установлений контрактом строк, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 255 908 грн 00 коп. пені, 140 000 грн 00 коп. штрафу.
У задоволенні позову щодо стягнення з відповідача пені в сумі 366 928 грн. суд відмовляє за їх необґрунтованістю, з урахуванням викладених обставин.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21).
Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.
Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат.
Господарські санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 ЦК України, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на 90%: пені - до 125590 грн 80 коп., штрафу - до 14 000 грн 00 коп.
Суд враховує, що відповідач повністю виконав зобов'язання щодо поставки товару з незначним простроченням (максимальним - у 59 днів за п. 3 специфікації). За укладеним між сторонами контрактом товари постачалися відповідачем позивачу з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини. Стягнення з відповідача значних сум штрафних санкцій може призвести до негативних наслідків для підприємства, в тому числі і щодо можливості подальших взаємовідносин щодо поставки товарів з зазначеною метою. Суд також враховує, що через ракетний обстріл території Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів” 09.03.2023 будівлі, споруди та обладнання, що належать відповідачу зазнали руйнувань та пошкоджень різного ступеню, внаслідок знищення і пошкодження нерухомого майна відповідачу завдані збитки в розмірі 36523240 грн. Вказані обставини підтверджуються актом про пожежу від 09.03.2023, довідкою Шосткинської РДА від 01.05.2023 № 06-14/1090 та звітом про оцінку збитків станом на 23.06.2023.
Водночас суд зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів того, що порушення відповідачем зобов'язання завдало збитків позивачу. Стягнення судом частини пені та штрафу забезпечує інтереси позивача, у зв'язку з вчиненим порушенням іншою стороною договору.
Згідно п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
За викладених обставин суд задовольняє обґрунтовані та правомірні вимоги позивача частково, стягує з відповідача 125590 грн 80 коп. пені, 14 000 грн 00 коп. штрафу.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 20938 грн 62 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, без урахування зменшення судом розміру пені та штрафу.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів” (вул. Садовий бульвар, буд. 59, м. Суми, 41107, код ЄДРПОУ 14015318) на користь Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) 125590 грн 80 коп. пені, 14000 грн 00 коп. штрафу, 20938 грн 62 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 16.10.2023.
Суддя Д. В. Вдовенко