ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2023р. Справа № 904/3407/23
За позовом: Фізичної особи - підприємця Сафарова Рашида Алієвича, м. Дніпро
До: Акціонерного товариства «Дніпроважмаш», м. Дніпро
Про: стягнення 1 063 725,40грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
СУТЬ СПОРУ:
ФОП Сафаров Р.А.(позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до АТ «Дніпроважмаш» (відповідач) про стягнення 1 063 725,40грн. (в т.ч.: 452 450,00грн. - основної заборгованості; 452 450,00грн. - штрафу, 138 892,81грн. - інфляційних втрат та 19 932,59грн. - 3% річних). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №0903 про надання тренспортно-експедиційних послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 09.03.16р. (укладеного між сторонами) в частині своєчасної та повної оплати транспортних послуг.
Ухвалою суду від 04.07.23р. відкрите провадження у справі №904/3407/23 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами.
АТ «Дніпроважмаш» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином на адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями, направленими на адресу відповідача та отриманим відповідачем 20.07.23р.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
09.03.16р. між АТ «Дніпроважмаш» (замовник) та ФОП Сафаровим Р.А. (експедитор) укладено договір на надання транспортно-експедиційних послуг на перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні №0903. Відповідно до умов цього договору експедитор зобов'язується від свого імені і за рахунок замовника здійснювати організацію доставки вантажів в міжнародних сполученнях, залучає для здіснення перевезення третю сторону на підставі договору, який укладається між експедитором та третьою стороною. При цьому експедитор відповідає перед замовником за дії залучених ним третіх осіб як за свої особисті дії.(п.1.1) Організовуючи перевезення вантажів, сторони керуються цим договором і Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ), ООН, Женева, 1956р.(п.1.2) На кожне окреме завантаження оформлюється транспортна заявка, далі - заявка, яка містить опис умов, вартості та особливостей конкретного перевезення і є додатком до цього договору.(п.2.3) Підтвердженням факту надання послуги є оригінал товаротранспортної накладної встановленого зразка (СМR) з відмітками вантажовідправника, перевізника, вантажоодержувача та митних органів.(п.2.4) Для здійснення послуг замовник перераховує експедитору суму зазначену в транспортному замовленні, яка є невід'ємною частиною договору. Сума складається з вартості послуг з перевезення та вартості послуг з експедирування, розмір яких міститься у двох сторонньому акті та сплачується відповідно виставленого рахунку (п.5.1) У випадку, якщо сторони визначили у заявці на перевезення вантажу, що оплата повинна бути виконана до моменту виконання перевезення, підставою для здійснення оплати є заявка та рахунок (факс копія) експедитора (п.5.2) У випадку якщо сторони визначать у заявці на перевезення вантажу, що оплата повинна бути проведена після здійснення перевезення, підставою для оплати є рахунок-фактура та СМR (оригінали та факсові копії), акт виконаних робіт. Оплата здійснюється протягом 60 банківських днів з моменту надання документів, якщо в заявці не зазначено інше.(п.5.3) Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.16. Якщо не одна із сторін, за 30 днів до спливу строку дії договору, письмово не заявить про його розірвання, строк дії договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.(п.9.1)
На підставі письмових заявок на організацію транспортно-експедиційних послуг по маршруту відповідача позивач за період з 2016р. по 2021 р. надавав послуги з перевезень вантажів відповідача різними видами транспорту по території України та за її межами на загальну суму 17 513 950,00грн. Відповідно до п.п.5.2, 5.3 договору позивачем виставлено відповідачу рахунки - фактури на підставі актів здачі-приймання наданих послуг.
Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов'язання з оплати наданих послуг та лише частково сплачено їх вартість у розмірі 17 081 500,00грн. ; заборгованість відповідача на час розгляду справи складає 452 450,00грн.
На час розгляду справи доказів погашення заборгованості суду не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з умовами укладеного між сторонами договору та заявок на перевезення автомобільним транспортом, між сторонами виникли договірні відносини перевезення вантажу у міжнародному сполученні, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, міжнародними договорами України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та спеціальними законами України.
Перевезенням вантажів згідно зі ст. 306 ГК України визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
За своєю правовою природою заявка є договором перевезення, за яким (згідно з ч. 1, 2 ст. 307 ГК України та статті 909 ЦК України) одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України (стаття 4 Закону).
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно з ч.1 ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що у якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом умов розділу 5 договору сторони не визначили строк проведення розрахунків за надані послуги, в зв'язку з чим відповідний строк має визначатися з урахуванням приписів ч. 2 ст.530 ЦК України.
Згідно положень ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
06.12.21р. ФОП Сафаровим Р.А. на адресу АТ «Дніпроважмаш» було надіслано претензію в порядку ч.2 ст.530 ЦК України з вимогою сплати заборгованості у розмірі 452 450,00грн. за договором №0903 про надання тренспортно-експедиційних послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 09.03.16р. протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії. Докази отримання відповідачем 09.12.21р. цієї претензії наявні в матеріалах справи (а.с.72).
Таким чином, обов'язок з оплати наданих послуг мав бути виконаний відповідачем у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, а саме - до 16.12.21р. включно; але не виконаний до цього часу.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.6 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує експедитору штрафу у розмірі 1% від погодженої суми фрахту за кожний день прострочення.
Суд звертає увагу на те, що за своєю правовою природою, погоджена п.6.6 договору неустойка, є пенею, оскільки передбачає її нарахування за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.
В той же час, позивач стягнення пені не вимагає, а просить стягнути з відповідача саме штраф, розрахований у відсотках від суми невиконаного зобов'язання.
Зважаючи на те, що сторонами під час укладення договору про надання транспортно-експедиційних послуг не було передбачено відповідальність у вигляді обов'язку сплати штрафу за порушення зобов'язань щодо оплати наданих послуг, господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог в зазначеній частині.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивач здійснено нарахування 3% річних за період з 17.12.21р. по 05.06.23р. у розмірі 19 932,59грн., а також розрахунок інфляційних втрат за той же період у розмірі 141 849,35грн.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановив, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат проведено арифметично правильно.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3, код ЄДРПОУ 00168076) на користь позивача - Фізичної особи - підприємця Сафарова Рашида Алієвича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ): 452 450,00грн. - заборгованості, 19 932,59грн.- 3 % річних, 138 892,81грн. - інфляційних втрат та 9 169,13грн. - витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
3.В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 16.10.23р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.