Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
Справа № 209/3712/23
Провадження № 2/209/979/23
РІШЕННЯ
іменем України
"16" жовтня 2023 р. м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Лобарчук О.О.
при секретарі: Золотих Л.М.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м.Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов'язати Службу у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області надати до суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову вказано, що відповідно до паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , який виданий органом 0541, він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Михайлівна, (колишнього Ямпільського ) Могилів-Подільського району, Вінницької області. 31 січня 2017 року, Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві актовий запис № 124, було зареєстровано з відповідачкою шлюб. Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська віл 02 липня 2018 року, в справі № 209/966/18, шлюб зареєстрований між ним та відповідачкою було розірвано. В період спільного проживання у них з відповідачкою народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в місті Кам'янське, Дніпропетровської області, актовий запис № 62, від 11.04.2017 року. В графі батьки вказано, батько: ОСОБА_1 , мати: ОСОБА_2 . На даний час стосунки з відповідачкою фактично припинено, з часу народження дитини вони разом не проживають. Вони не підтримують сімейних стосунків та не спілкуються. Разом з відповідачкою спільного господарства не ведуть, не мають взаємних прав та обов'язків. Він проживає за місцем своєї реєстрації, а відповідачка за місцем своєї реєстрації. Проживання з відповідачкою виявилось невдалим. Сумісне життя і збереження сім'ї стало неможливим, у них виникли не порозуміння, та різні погляди на життя, врегулювати й нормалізувати ці стосунки вони не можуть та в подальшому ніяких відносин між ними бути не може. З відповідачкою вони мають різні погляди на спільне проживання, сім'ю. Між ними виникли непорозуміння, що тяжким чином впливають на його та психологічний стан дитини та спричиняють йому і дитині душевні страждання. Між ними перестала існувати нормальна моральна атмосфера в сім'ї, побудувати сімейні відносини між собою на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги вони не змогли і не зможуть. На даний момент ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено. На даний час де знаходиться відповідачка йому не відомо. Йому відомо, що відповідачка залишила дитину разом з своєю матір'ю і абсолютно не приділяла дитині ніякої уваги щодо її виховання з самого часу народження дитини. За період спільного проживання відповідачка постійно залишала дитину з своєю матір'ю і зникала з місця свого проживання на великий проміжок часу. Мати відповідачки сама займалась вихованням дитини. На даний час він у матері відповідачки забрав дитину та дитина проживає разом з нею за місцем його реєстрації. На даний час коли дитина проживає з ним, він водить дитину в дитячий садок в подальшому дитина піде у перший клас. На даний час він забезпечив усі належні умови для проживання та виховання дитини. Так станом на теперішній час у нього інша сім'я і з теперішньою дружиною у них є спільна дитина - теж дівчинка якій виповнилось 5 років. Так увесь період часу, дитина перебуває на його повному утриманні та вихованні. Відповідачка утриманням дитини не цікавиться, матеріального утримання не надає. Приводом та підставою звернення з вказаною позовною заявою являється те, що відповідачка, повністю самоусунулася від надання допомоги та виховання їх дитини і це стало підставою, звернення з цією заявою до суду. Тобто по сьогоднішній, інтересами і вихованням дітей відповідачка як мати взагалі не цікавилась, ні матеріально ні морально не допомагає, до дитини не приїздить, з донькою не спілкується, повністю самоусунулась від виховання дитини як мати. Де на даний час перебуває відповідачки йому не відомо, відповідачка жодного разу не поцікавилась навчанням дитини та її досягненнями, відповідачка не була та не спілкувалася з вчителями. Відповідачка за цей проміжок часу жодного разу не з'являлася на батьківські збори, не з'являлась на дитсадкові свята доньки, на дні народження дитини також не була. За весь час з подарунків дитині не купляла. Відповідачка ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться її успіхами і досягненнями, не цікавиться станом здоров'я дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідачки до своїх батьківський обов'язків. Також звертає увагу, що відповідачка не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом дитини, не надає дитині банківської ласки і турботи, що негативно впливає на дитячий фізичний розвиток як складову вихованні, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини її навчання, не займається підготовкою до самостійного життя, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не створює жодних умов для отримання дитиною освіти. Відповідачкою свідомо обрано такі життєві умови, за якими її участь у вихованні дитини є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов'язків в розумінні ст. 164 СК України. Необхідно врахувати, що такі життєві умови були обрані відповідачкою після народження дитини, перебуваючи на значній відстані, відповідачка мала усвідомлювати, що не зможе піклуватись про фізичний і духовний розвиток дитини її навчання, підготовку до самостійного життя. З моменту припинення їх стосунків - відповідачка не проживала з донькою однією сім'єю й по сьогодні проживає десь в іншому місці. Тому певний проміжок часу не бере участі у вихованні дитини не піклується про неї і про її фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує матеріально, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду і лікування дитини, як складову частину виховання. Відповідачка будучи достовірно обізнаною про те, що має приймати участь у вихованні дитини свідомо нехтувала своїми обов'язками з приводу цього. Не проживаючи з дитиною відповідачка не вжила заходів направлених на виконання материнських обов'язків тому дитини перебуваючи з її матір'ю позбавлена її батьківського піклування, (саме материнського) що викликало необхідність позбавлення її батьківських прав. Таким чином, врахувавши конкретні обставини справи, якнайкращі інтереси дитини, а також те, що відповідачка фактично не виконувала свої батьківські обов'язки з часу народження дитини, можна дійти висновку про застосування до відповідачки крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, письмово просив суд провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала повністю, про що вказала у заяві. Просить розглянути справу у її відсутності.
Представник третьої особи - Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, в судове засідання не з'явився, надали заяву про розгляд справи за відсутністю їх представника.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 серпня 2023 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с.21)
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади від 07.06.2023 року, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.8)
Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого 18 травня 2017 року Дніпровським районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №62, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , батьком якої є - ОСОБА_1 , матір'ю - ОСОБА_2 (а.с.9).
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади від 01.06.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.10)
Згідно довідки ОНЗ «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 імені Івана Богуна м. Ямпіль Ямпільської міської ради Вінницької області» №01-21/115 від 09.05.2023 року, ОСОБА_3 , 2017 року народження, дійсно відвідує дошкільний заклад «Сонечко» філії НВК (ЗДО-ЗСО І-ІІІ ст.) с. Михайлівка ОНЗ ЗЗСО І-ІІІ ст. №2 ім. І. Богуна м. Ямпіль. На даний час дівчинка дійсно проживає разом з батьком, який займається її вихованням. (а.с.11)
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 липня 2018 року, яке набрало законної сили 02.08.2018 року, розірваний шлюб, зареєстрований 31 січня 2017 року Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що було зроблено актовий запис № 124, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . (а.с.12)
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Мойсеєнко Г.Л., спадкоємницею зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , є його дружина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із: житлового будинку садибного типу, що розташований в АДРЕСА_1 . (а.с13)
Згідно акту обстеження умов проживання, складеного начальником служби у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, проведено обстеження умов проживання: АДРЕСА_1 , житло розміщене на 1 поверсі одноповерхового будинку, складається з двох кімнат. У будинку чисто, затишно. Є вся необхідна побутова техніка, іграшки, книги. Велика прибудинкова територія. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: окреме спальне місце, місце для ігор. Стосунки в родині доброзичливі, дитина іде на контакт з рідними, весела та життєрадісна дівчинка. (а.с.14)
Відповідно до довідки-характеристики від 22.06.2023 року №03-07.9/143, виданої Ямпільською міською радою Могилів-Подільського району Вінницької області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . З ним зареєстрована, проживає та знаходиться на його утриманні донька від першого шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.15)
Згідно довідки, виданої лікарем наркологом та психіатром 22.06.2023 року, ОСОБА_1 , 1995 р.н. за медичною допомогою не звертався. (а.с.16)
Згідно висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 13.09.2023 року Ямпільською міською радою Вінницької області було прийнято рішення про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в зв'язку з тим, що комісія не змогла вийти на зв'язок з матір'ю та заслухати її думку з приводу позбачлення батьківських прав. (а.с.36-39).
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Ухилення від виконання юридичного обов'язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов'язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість. Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначеної постанови роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків стосовно виховання дочки, не проявляє батьківської турботи, не цікавиться здоров'ям, не турбується про її фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на її утримання не надає. Наведене свідчить про самоусунення відповідача від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дочки.
Виходячи із оцінки доказів у справі таке ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, суд вважає свідомим та умисним, що дає підстави для обрання крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.
Відповідно до вимог ст. 166 ч. 3 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до вимог ст. 182 ч. 2 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до вимог ст. 183 ч. 1 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою надання їй статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та стягувати з відповідача аліменти на її утримання.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 гривень.
Керуючись, ст. ст. 10, 13, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів на дитину, але не меншому 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.07.2023 року до досягнення нею 18 річного віку .
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 16.10.2023 року.
Суддя О.О. Лобарчук