Справа № 509/6087/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М. розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 ОРУП №2 ГУНП України в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 568118 від 02.10.2023 року - в ході розгляду матеріалів які зареєстровані 20.09.2023 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , неповнолітня ОСОБА_1 під час обоюдної сварки з матір'ю вчинила дрібне хуліганство що виразилося у нецензурному висловлюванні до матері, чим вчинила правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явилася. Причини неявки суд невідомі.
У відповідності до ст. 268 КУпАП справи про адміністративне правопорушення розглядаються у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, або у її відсутність, коли є відомості про те, що її своєчасно сповіщено про дату, час та місце розгляду справи і від неї не надійшло заяви про відкладення розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу.
Відповідно до статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреса свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до статті 173 КУпАП до дрібного хуліганства відносять нецензурну лайку у громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян. Нецензурна лайка - цей одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.
У правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за якій підлягає відповідальності в адміністративному порядку. Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, про те використанні нецензурних слів виявляє перш за все, грубе образливе ставлення до оточуючих, Воно знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність.
Поняття громадського місця наведене у статті 178 КУпАП, згідно з яким громадське місце - це частина будь-якої будівлі споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, підземні переходи, стадіони.
Натомість в протоколі про адміністративне правопорушення який надійшов до суду не міститься дати вчинення правопорушення, місця вчинення, не зазначені свідки події.
З цих підстав суд визнає протокол серії ВАВ № 568118 від 02.10.2023 року недопустимим доказом.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У силу ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Так, у матеріалах даної справи відсутні будь-які конкретні правові докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_2 дрібного хуліганства, відповідальність за яке настає за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. («Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
При цьому, практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України, фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, вважаю за необхідне провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 247 п. 1, 283, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діяннях події і складу адміністративного правопорушення .
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області.
Суддя Є.М. Панасенко