Справа № 946/5500/23
Провадження № 3/946/2281/23
УКРАЇНА
ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 жовтня 2023 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бальжик О.І., за участю секретаря Богдан А.А., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу з організації несення служби в м.Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП,-
ВСТАНОВИЛА:
Згідно наданих матеріалів, 24.07.2023 року о 13 годині 35 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi ASX» державний номер НОМЕР_1 по вул. Авраамівській в м. Ізмаїл Одеської області, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Телеграфною, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не надав перевагу у русі автомобілю марки «ВАЗ 21104» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася по головній дорозі, внаслідок чого скоїв зіткнення з вказаним транспортним засобом. В результаті дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.3 б, 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
У судовому засідання притягуваний свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. В обґрунтування правової позиції пояснив, що під'їжджаючи до перехрестя, він бачив знаки 2.1 «Дати дорогу» та 5.7.1 «Виїзд на дорогу з одностороннім рухом», у зв'язку із чим, подивився ліворуч і прямо (рух транспортних засобів дозволявся лише праворуч). Оскільки жодних транспортних засобів не було, він продовжив рух прямо. Виїхавши на перехрестя, сталося зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21104», який рухався праворуч в порушення вимог дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено» (тобто, водій рухалася проти дорожнього руху). Перед виїздом на перехрестя він праворуч не дивився, оскільки розраховував, що інші учасники дотримуються Правил дорожнього руху.
Потерпіла ОСОБА_2 та її представник вважали, що ОСОБА_1 винний у вчиненні ДТП, оскільки, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, з урахуванням вимог пункту 16.11 ПДР та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» розділу 33 ПДР, він повинен був надати дорогу транспортним засобам, що під'їжджали до нерегульованого перехрестя по головній дорозі. Пункт 16.11 ПДР України не встановлює жодних виключень з такого правила поведінки водія, та, відповідно, зобов'язує водія, що рухається по другорядній дорозі, дати дорогу усім транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі, і такий обов'язок не залежить від факту встановлення в одному із напрямків руху головної дороги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено» ПДР України. Це пов'язано з тим, що дія дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено» ПДР України не поширюється, наприклад, на: транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами; транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють цій зоні, а також транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення. Тобто, такі транспортні засоби можуть ігнорувати дорожній знак 3.21 «В'їзд заборонено» ПДР та продовжувати рух по дорозі, на якій такий знак було встановлено. З огляду на викладене, вважали, що для визнання винуватості водія ОСОБА_1 не має значення той факт, що водій ОСОБА_2 здійснювала рух по головній дорозі без дотримання вимог дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено» ПДР України (пункт 3.21 розділу 33 ПДР).
Співробітники поліції Бондарь С.О. та ОСОБА_3 пояснили, що ОСОБА_1 повинен був надати дорогу всім транспортним засобам, які рухались по головній дорозі, незалежно від напрямку руху. Звернули увагу, що знаки читаються зверху вниз. Дорожній знак 2.1 «Дати дорогу», який був встановлений зверху, є знаком пріоритету, в той час як дорожній знак 5.7.1 «Виїзд на дорогу з одностороннім рухом», який встановлений нижче, - інформаційно-вказівний. Притягуваний міг уникнути ДТП, оскільки, з його слів, швидкість руху становила близько 30 км на годину. Відносно водія ОСОБА_2 було складено матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, за рух під знак 3.21 «В'їзд заборонено».
Вислухавши пояснення учасників та співробітників поліції, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла такого висновку.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо.
Пунктом 16.11 ПДР передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Підпунктом «б» пункту 2.3 ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
За змістом підпункту 2.1 пункту 2 «Знаки пріоритету» Розділу 33 «Дорожні знаки» - дорожній знак «Дати дорогу» означає, що водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз вищезазначених норм законодавства та обставин справи дає підстави для висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП знайшла своє підтвердження та доказана у повному обсязі наступними доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №359179 від 24.07.2023 року (а.с.1);
схемою місця ДТП від 24.07.2023 року (а.с.2);
поясненнями ОСОБА_2 від 24.07.2023 року (а.с.4);
відеозаписом від 24.07.2023 року (а.с.5).
Доводи ОСОБА_1 про те, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2 , яка порушила вимогу знаку 3.21 «В'їзд заборонено», на висновки судді не впливають, оскільки системний аналіз ПДР дає підстави для висновку про те, що водій, виїжджаючи з другорядної дороги, повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають та рухаються по головній дорозі, незалежно від напрямку руху.
Приймаючи таке рішення, суддя також враховує ту обставину, що дія дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено» ПДР не є абсолютною.
Таким чином, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення в порядку, визначеному ст.279 КУпАП, з'ясувавши у повному обсязі обставини, передбачені ст.280 КУпАП, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суддя дійшла до висновку про те, що є всі підстави вважати про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП.
Приймаючи до уваги характер правопорушення, ступінь вини та особу притягуваного, а також, враховуючи мету адміністративного стягнення, передбачену статтею 23 КУпАП, суддя доходить до висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень до ОСОБА_1 можливе застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави.
Крім того, суддя вважає за необхідне в силу ч.1 ст.40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 р., а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня 2020 року, що становить 536 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 34, 124, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, -
ПОСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області, судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Копію постанови направити для відома притягуваному ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: