Номер провадження: 33/813/1830/23
Номер справи місцевого суду: 492/636/23
Головуючий у першій інстанції Кравченко П. А.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря Триколіч І.Б.,
за участі:
правопорушника ОСОБА_1 ,
захисника Кочурова А.О.,
розглянувши в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Тарутинського районного суду Одеської області від 23 серпня 2023 року, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень; стягнено на користь держави судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №122449 від 15.06.2023 року, 10 червня 2023 року о 19 год. 20 хв. в м. Арциз, вул. Свободи, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093 державний номерний знак НОМЕР_1 не надав в русі автомобілю ЗІЛ -130 АЦ-40 державний номерний знак НОМЕР_2 (пожежний), який виїжджав на вулицю Свободи з прилеглої території буд. 118, з увімкненими проблисковими маячками синього кольору, не забезпечив йому безперешкодній проїзд та здійснив із ним зіткнення, чим порушив правила вимоги 3.2 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Тарутинського районного суду Одеської області від 23 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень; стягнено на користь держави судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок,
На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права.
В доводах апеляційної скарги зазначено, що автомобіль ЗІЛ-130 АЦ-40 пожежної охорони рухався без увімкнених маячків синього кольору, а також без спеціального звукового сигналу.
Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 3.2. ПДР України у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). На транспортних засобах, які рухаються в супроводжуваній колоні, повинне бути ввімкнено ближнє світло фар. Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов'язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.
Порушення правил вимог 3.2 Правил дорожнього руху має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності ст. 124 КУпАП.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №122449 від 15.06.2023 р, в якому наведені обставини порушення п.3.2 «Правил дорожнього руху», (а.с.1);
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 4);
- довідкою про обставини дорожньо-транспортної пригоди (а.с.5);
- поясненнями свідків (а.с. 8-9)
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП.
Суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення правильно враховував: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що автомобіль ЗІЛ-130 АЦ-40 пожежної охорони рухався без увімкнених маячків синього кольору, а також без спеціального звукового сигналу, то апеляційний суд звертає увагу на таке.
Зі змісту норми КУпАП вбачається, що об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП становить діяння - порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну, а саме: транспортним засобам, вантажу, автомобільним дорогам, вулицям, залізничним переїздам, дорожнім спорудам чи іншому майну.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», поліцейські, працівники військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, дорожньо-експлуатаційних служб та бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги при виконанні службових обов'язків можуть відступати від окремих вимог Правил дорожнього руху лише у випадках і при виконанні умов, викладених у них.
Відповідно до п. 3.1 Правил дорожнього руху, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26-27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 3.2. ПДР України у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). На транспортних засобах, які рухаються в супроводжуваній колоні, повинне бути ввімкнено ближнє світло фар. Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов'язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій, зокрема, зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3Б ПДР України).
При цьому, за відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений (п. 3.1. ПДР України), а тому даний факт не являється вирішальним при розгляді даної справи.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що 10.06.2023 року о 19:14 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093 державний номерний знак НОМЕР_1 не надав в русі автомобілю ЗІЛ -130 АЦ-40 державний номерний знак НОМЕР_2 (пожежний), який виїжджав на вулицю Свободи з прилеглої території буд. 118, з увімкненими проблисковими маячками синього кольору, що зафіксовано на 00:03:24 - 00:03:27 хв. (диск 1, назва файлу «дтп ДСНС»).
Також, факт того, що автомобіль ЗІЛ-130 АЦ-40 (пожежний) рухався з увімкненими проблисковими маячками синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, підтверджується показаннями ОСОБА_2 , який підтвердив надані пояснення щодо місця ДТП, яка мала місце 10.06.2023 року, під час судового засідання у суді першої інстанції.
Враховуючи вище викладе можна дійти висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, оскільки останній не врахував дорожню обстановку, не надав перевагу в русі та не забезпечив безперешкодний проїзд пожежному автомобілю під керуванням водія ОСОБА_3 на проїжджій частині перехрестя, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем ЗІЛ -130 АЦ-40 державний номерний знак НОМЕР_2 (пожежний), який рухався з увімкненими проблисковими маячками синього кольору та спеціальною сиреною.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Тарутинського районного суду Одеської області від 23 серпня 2023 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Тарутинського районного суду Одеської області від 23 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік