Справа №443/1611/23
Провадження №2/443/562/23
РІШЕННЯ
іменем України
05 жовтня 2023 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
провів у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: територіальна громада села Вербиця в особі Ходорівської міської ради Львівської області, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -
за участю:
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки адвоката Яременка І.О.
встановив:
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Яременко І.О. звернувся до суду із заявою в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останнього, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вербицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, загальною площею 1,0962 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія І-ЛВ №039716 від 20.01.2003.
Обґрунтування позовних вимог
В обґрунтування позовної заяви представник позивачки покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивачки по материній лінії ОСОБА_3 , після смерті котрого відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Вербицької сільської ради, загальною площею 1,0962 гектари. ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 до дня смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті ОСОБА_3 разом з ним постійно проживала без реєстрації його онука ОСОБА_1 , яка здійснювала догляд за дідусем. Заповіту від ОСОБА_3 у виконкомі Вербицької сільської ради не посвідчувалося. ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті дідуся ОСОБА_3 . Єдиним спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 є дочка і відповідно матір позивачки ОСОБА_2 , однак вона спадщину не прийняла у жоден із передбачених законом способів та не неї не претендує. Дружина покійного ОСОБА_4 померла значно швидше. Натомість, позивачка постійно проживала із дідусем на час відкриття спадщини, не заявляла про відмову від спадщини, а тому на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається такою, що її прийняла, проте юридично не оформила своїх спадкових прав. Даний факт підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру, де відсутня інформація про заведені спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згодом позивачка вирішила юридично оформити спадщину відносно земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Вербицької сільської ради, загальною площею 1,0962 гектари, що належали померлому дідусеві на підставі Державного акту на право приватної власності на землю I-ЛВ №039716 від 19.10.2001. Оскільки правовстановлюючі документи на право на земельні ділянки втрачено, тому представник позивачки звернувся із адвокатським запитом у відділ №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, щоб отримати інформацію про наявність у ОСОБА_3 , земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно книги реєстрації Державних актів на право приватної власності на землю на території Вербицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, на підставі рішення ХIV сесії Вербицької сільської ради народних депутатів від 19.10.2001 року №15, на ОСОБА_3 зареєстрований Державний акт на право приватної власності на землю серії I-ЛВ №039716 від 20.01.2001 року. Реєстраційний номер 2. Площа земельної ділянки 1,0962 га. 17.08.2023 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу з метою юридичного оформлення спадщини після смерті дідуся ОСОБА_3 , однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у нього правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що знаходиться на території Вербицької сільської ради, що належали померлому і є спадковим майном. Оскільки місце реєстрації проживання позивачки відмінне від місця реєстрації проживання ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, то для юридичного оформлення спадкових прав, позивачці необхідно в судовому порядку встановити факт її постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Оскільки оригінал правовстановлюючого документа на земельні ділянки втрачено, то позивачка змушена звертатися до суду із вимогою про встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини та вимогою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом. Факт постійного проживання позивачки із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини підтверджується довідкою Ходорівської міської ради №447 від 09.08.2023, де вказано, що до дня смерті та на день смерті ОСОБА_3 разом з ним проживала без реєстрації онука ОСОБА_1 .. Також зазначений факт можна підтвердити показаннями свідків у судовому засіданні.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 30.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено розглядати за правилами загального позовного провадження на 22.09.2023 /а.с. 23-24/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 22.09.2023 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 05.10.2023 /а.с. 37-38/.
Розгляд справи по суті відбувся 05.10.2023 за участю позивачки та її представника.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі
В судовому засіданні 05.10.2023 представник позивачки заявлені вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, покликаючись на підстави викладені у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася, подала заяву в якій розгляд справи просить проводити без її участі. Позовні вимоги визнає та не заперечую проти ухвалення рішення на користь позивачки
Представник третьої особи територіальної громади села Вербиця в особі Ходорівської міської ради Львівської області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, надіслав заяву в якій розгляд справи просить здійснювати за його відсутності, також просить розглянути дану справу та винести рішення за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 пояснили, що позивачка та спадкодавець постійно проживали разом в АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 17.12.1962 Вербицькою сільською радою Ходорівського району Львівської області ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , а її батьками були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /а.с.9/.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_4 25.05.1985 уклали шлюб та дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 », про що Вербицькою сільською радою Жидачівського району Львівської області зроблено відповідний запис № 8 та 25.05.1985 видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 /а.с.10/.
Згідно з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 16.01.1987 Новояворівською міською радою Яворівського району Львівської області ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , а її батьками були ОСОБА_6 та ОСОБА_2 /а.с.11/.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 03.11.2007 Новояворівською міською радою Яворівського району Львівської області ОСОБА_9 та ОСОБА_8 03.11.2007 зареєстрували шлюб, актовий запис 277 /а.с.12/.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого 21.01.2016 Вербицькою сільською радою Стрийського району Львівської області 20.01.2016 у віці 78 років помер ОСОБА_3 /а.с.13/.
Згідно довідки №447 від 09.08.2023 виданої виконкомом Ходорівської міської ради ОСОБА_3 був постійно зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті ОСОБА_3 разом і з ним постійно проживала його онука ОСОБА_1 , яка спадщину після смерті дідуся прийняла /а.с.14/.
Згідно витягу зі Спадкового реєстру №70743611 від 28.11.2022 інформація щодо ОСОБА_3 у Спадковому реєстрі відсутня /а.с.15/.
Довідкою від 14.07.2023 повідомлено, що згідно Книги записів (реєстрації) Державних актів на право приватної власності на землю на території Вербицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, на підставі рішення ХIV сесії Вербицької сільської ради народних депутатів від 19.10.2001 №15, на ОСОБА_3 зареєстрований Державний акт на право приватної власності на землю серії I-ЛВ №039716 від 20.01.2001. Реєстраційний номер 2. Площа земельної ділянки 1,0962 га /а.с.16/.
Згідно відповіді приватного нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Посацької А.О. від 17.08.2008 №104/02-31 остання відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 через відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що знаходиться на території Вербицької сільської ради, що належали померлому і є спадковим майном /а.с.18/.
При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України(статті 1218,1231 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
За змістом статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтями 2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавиці не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавицею, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачкою та оцінені судом.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст.1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Відповідно до ст.ст.1268,1269,1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.
Таким чином, судом встановлено факт спільного проживання позивачки ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_3 , який підтверджується зібраними і дослідженими письмовими доказами, а також поясненнями свідків, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають.
Встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем позивачці необхідно для юридичного оформлення спадщини, так як відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
В ході судового розгляду справи судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 за законом, яка прийняла спадщину у виді земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вербицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, загальною площею 1,0962 га своєчасно та належним чином (у встановленому законом порядку).
Враховуючи те, що обставин, які б вказували, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя набув або володів спірним майном неправомірно, в суді не встановлено; позивачка оформити право на спадкове майно не має можливості у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно; відповідачка проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 4,5,12,13,81,259,263-265,268, 315 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: територіальна громада села Вербиця в особі Ходорівської міської ради Львівської області, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останнього, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вербицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, загальною площею 1,0962 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія І-ЛВ 039716 від 20.01.2003.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.
У зв'язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 13.10.2023.
Суддя Р.Г. Равлінко