Єдиний унікальний номер 229/5955/23
Номер провадження 3/229/3255/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2023 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Гонтар А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон Херсонської області, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , який працює (проходить службу) у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-санітара 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону, у військовому званні - солдат, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше, протягом року, до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення не притягувався,
за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
25 серпня 2023 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення НОМЕР_1 № 255/23 від 19.08.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Згідно протоколу, 18.08.2023 року о 14 год. 20 хв. військовослужбовець військової служби за призовом, солдат ОСОБА_1 був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння на території пункту психологічної допомоги військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Відповідно до ст.268 КУпАП, присутність особи-правопорушника при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбаченого ст. 172-20 КУпАП не є обов'язковим, суддя вважає, що справу можливо розглядати без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частина 2 ст.172-20 КУпАП передбачає відповідальність за участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів.
Диспозиція частини 3 ст.172-20 КУпАП, передбачає відповідальність за: дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суду надані такі докази: протокол про адміністративне правопорушення НОМЕР_1 № 255/23 від 19.08.2023 р., акт відмови від проходження медичного обстеження на стан алкогольного (наркотичного) сп'яніння, рапорт посадової особи військової частини НОМЕР_1 , пояснення свідків, копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 5 від 09.02.2023 р., копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 16 від 18.01.2023 р., копія паспорта та військового квитка правопорушника, службова характеристика на правопорушника.
Як вбачається з протоколу, ОСОБА_1 від надання пояснень, зауважень щодо змісту протоколу, викладення змісту мотивів вчинення адміністративного правопорушення, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та отримання другого примірника протоколу відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи, вбачається, що 18.08.2023 р. вони перебували на пункті психологічної допомоги військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . Приблизно о 14 год. 00 хв. цьго ж дня, до вищезазначеного пункту прибув начальник групи психологічного супроводу та відновлення, старший лейтенант ОСОБА_4 . Він звернув увагу на солдата ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння (хитка хода, нечітка мова, різкий запах алкоголю з ротової порожнини). ОСОБА_1 визнав, що пив горілку але категорично відмовився від проходження медичного обстеження. Після чого було складеного акт про відмову від проходження медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч.ч.1,2,3,7 ст. 266-1 КУпАП, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п.7 Розділу ІІ «Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення» затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 року № 329 до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).
Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.
Згідно абзацу другого п. 3 Розділу ІІІ вищезазначеної Інструкції кожен документ у справі повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достатню інформацію щодо вчиненого військового адміністративного правопорушення та відповідати вимогам законодавства.
Так, судом виявлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення НОМЕР_1 № 255/23 від 19.08.2023 року не повністю розкрита суть адміністративного правопорушення, а саме: в протоколі зазначено, що солдат ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння посадовими особами Військової служби правопорядку.
Але посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду уповноваженими на те особами «з використанням спеціальних технічних засобів та тестів» та не зазначено, що солдат ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 226-1 КУпАП.
До матеріалів справи не долучено направлення військовослужбовця для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, у зв'язку з його відмовою проходити огляд за допомогою технічних засобів та тестів, що суперечить вимогам ч.7 ст. 266-1 КУпАП.
В поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено, що солдат ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння.
В акті відмови від проходження медичного обстеження на стан алкогольного (наркотичного) сп'яніння від 18.08.2023 року зазначено, що солдат ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків.
Вищезазначене має розбіжності з викладеними у протоколі обставинами правопорушення у графі «склад адміністративного правопорушення».
В поясненнях свідків та в акті про відмову не зазначено, що солдат ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння посадовими особами Військової служби правопорядку за допомогою спеціальних технічних засобів та тестів.
Враховуючи вищенаведене, суддя ставить під сумнів протокол про адміністративне правопорушення НОМЕР_3 № 255/23 від 19.08.2023 р., пояснення свідків, акт відмови від проходження медичного обстеження на стан алкогольного (наркотичного) сп'яніння від 18.08.2023 р. та вважає їх неналежними, допустимими доказами вини військовослужбовця ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, що унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення.
Нявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
У цій правовій позиції можна відокремити такі конструктивні ознаки: а) обов'язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпції; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими.
Тому за відсутності таких ознак не можна констатувати, що правопорушення доведено «поза розумним сумнівом».
Виходячи з вищенаведеного, суд позбавлений можливості встановити обставини вчинення адміністративного правопорушення та наявність складу адміністративного правопорушення.
Отже, суддя вважає протокол про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 №255/23 від 19.08.2023 р., пояснення свідків, акт відмови від проходження медичного обстеження на стан алкогольного (наркотичного) сп'яніння від 18.08.2023 р. неналежними доказами, оскільки вони суперечать вимогам ст.ст. 256, 266, 266-1 КУпАП та «Інструкції зі складання протоколів про та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення» затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 року № 329, що унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Склад адміністративного правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Подія правопорушення пов'язана з відбуттям певного явища, тобто факту правопорушення. Така подія може бути обумовлена як усвідомленими діяннями, так і не залежати від волі і бажання особи.
Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, з урахуванням виявлених недоліків, суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, не доведена та не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 266, 266-1, 284, 287, 289, 291 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: А.Л. Гонтар