Номер провадження 2/229/1469/2023
ЄУН 219/7521/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 р. Дружківський міський суд Донецької області в складі:
судді Лапченко О.М.,
за участі секретаря Терещенко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дружківка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна,
встановив:
представник позивача - адвокат Гостренко С.Д., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги, звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна - нежитлового приміщення, загальною площею 143,3 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю, поділ майна.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2021 року відкрито провадження по справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, справу призначено до підготовчого засідання.
Розпорядженням Голови Верховного суду України № 61 від 21.10.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Артемівський міськрайонний суд Донецької області)» змінено територіальну підсудність Артемівського міськрайонного суду Донецької області на Дружківський міський суд Донецької області.
Згідно Протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду, 03.05.2023 року цивільна справа № 219/7521/21, 2/229/1469/2023, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, була розподілена судді Дружківського міського суду Донецької області Лапченко О.М.
Позивач ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 14.06.2023 року, 26.07.2023 року та 05.10.2023 року не з'явилася, про дату, час, місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань до суду не надавала.
Представник позивача - адвокат Гостренко С.Д. в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала суду заяву, згідно якої зазначила, що у подальшому не буде приймати участь у розгляді справи у зв'язку із закінченням її повноважень за цією справою і неможливістю з'ясувати позицію позивача ОСОБА_1 щодо продовження повноважень через відсутність зв'язку з нею.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Деменкова Є.С. в підготовче судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 14 червня 2023 року Міністерство соціальної політики України було зобов'язано надати суду відомості з Єдиної інформаційної бази даних про те, чи входить до переліку взятих на облік осіб як внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Державну прикордонну службу України - надати суду інформацію щодо перетину громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного кордону України в період з 24 лютого 2022 року.
Згідно листа Центра обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16.06.2023 року повідомлено, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 24.02.2022 року по 16.06.2023 року в базі даних не виявлено (а.с.142).
Згідно довідки Міністерства соціальної політики України від 22.08.2023 року повідомлено, що станом на 21 серпня 2023 року в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб інформація про ОСОБА_1 відсутня (а.с.153).
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Договору про надання правової допомоги від 07.07.2021 року, укладеного між адвокатом Гостренко С.Д. та ОСОБА_1 , цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань, а саме на 1 рік (а.с.25).
Отже, повноваження адвоката Гостренко С.Д. по захисту інтересів позивача ОСОБА_1 за позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна, закінчились 07.07.2022 року.
Іншого представника у справі позивач не залучила.
Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (рішення від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Згідно статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Позивач ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, викликалася шляхом розміщення на сайті суду веб-оголошень про виклик в судове засідання, а також телефонограмами.
Проте, позивач до суду не з'являється, на зв'язок у режимі відеоконференції не виходить, рухом та станом розгляду справи не цікавиться, клопотань чи заяв від неї до суду не надходило.
Згідно п.п. 3, 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає розгляду справи; позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, визначено, що кожній фізичній або юридичній особі гарантоване право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 квітня 2007 року у справі «Пономарьов проти України» вказав, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Перевіривши матеріали справи, враховуючи вищезазначене, а також, те що позивач повторно не з'явилася в судове засідання, не повідомила про причини неявки, будь-яких заяв від неї до суду не надходило, розглядом справи позивач не цікавиться, не повідомляє нової адреси місця проживання, суд вважає, що за таких обставин позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 44, 257 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя - О. М.Лапченко