УХВАЛА
Справа № 564/2921/23
13 жовтня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль, клопотання прокурора Рівненської спеціалізованох прокуратури у сфері оборони Західного регіону - ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42023182490000130 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Костопільського районного суду перебуває обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні подала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому просить продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів без права внесення застави. В обгрунтування клопотання прокурор зазначила, що у разі незастосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує ймовірність настання ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому просить суд задоволити її клопотання.
Прокурор в судовому засіданні підтримала подане нею клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник обвинваченого-адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.
З'ясувавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23.08.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, дезертирство тобто самовільне залишення військової частини з метою ухиляння від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявних ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні , у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, яким обгрунтовуються відповідні обставини.
На виконання вказаних вимог КПК України судом встановлено, що обвинуваченому інкриміновано злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, тому у суду є достатні підстави вважати, що у разі визнання ОСОБА_4 винуватим в інкримінованому злочині останній може переховуватися від суду, тобто наявний ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України. Також судом встановлено наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки як вбачається з додатків до обвинувального акту, стороною обвинувачення зібрано певні докази по кримінальному провадженню, які в тому числі грунтуються на показах свідків, які на цей час в судовому засіданні не допитані.
Суд вважає, що наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України дають підстави вважати, що на даній стадії судового розгляду інші запобіжні заходи, крім тримання під вартою, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та забезпечити його належну поведінку. Враховуючи вказане, суд вважає що в разі зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, останній може переховуватися від суду та впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Під час розгляду клопотання було доведено, що вищевказані ризики, які попередньо були встановлені слідчим суддею при винесенні ухвали від 23.08.2023 року не зменшилися.
З огляду на положення ч.8 ст.176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, суд позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, навіть у випадку, якщо слідчий суддя, суд дійде висновку, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, запобігання переховуватися від суду, а також незаконно впливати на свідків, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 в межах строку, встановленогост. 331 КПК України, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Вказане свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 21, 31, 35, 75, 80-82, 197, 314, 315 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Рівненської спеціалізованох прокуратури у сфері оборони Західного регіону - ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42023182490000130 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України-задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Дерть, Рокитнівського району, Рівненської області, громадянину України, українцю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком Рокитнівського районого суду Рівненської області № 571/1373/22 від 04.11.2022 за ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме обмеження на строк 1 рік з відрахування із суми грошового забезпечення 10 (десять) відсотків в дохід держави, строком на 60 діб, тобто до 11 грудня 2023 року, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
СуддяОСОБА_1