ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 жовтня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/4417/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДМС України у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
УСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває адміністративна справа позовом ОСОБА_1 до Управління ДМС України у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
У позові позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Управління ДМС України у Чернівецькій області щодо відмови йому в проведенні службової перевірки на підставі пункту 109 постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 стосовно вилученого у нього як недійсного паспорта громадянина України НОМЕР_1 ;
зобов'язати Управління ДМС України у Чернівецькій області у відповідності до пункту 109 постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 провести службову перевірку законності оформленого в 1996 році на ОСОБА_1 паспорта громадянина України НОМЕР_1 вилучення якого через півтора десятиліття призвело до втрати українського громадянства без Указу Президента.
Після відкриття провадження у справі, 19.07.2023 позивач подав до суду уточнений адміністративний позов, в якому просив закрити провадження по даному позову, як такий, що не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
В обґрунтування позивач зазначав, що згідно із постановою Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 640/9600/20 службове розслідування як узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства по результатам службової перевірки, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідки для сторін та, як односторонній акт органу влади, немає обов'язкового характеру для фізичної особи.
В подальшому, 16.08.2023 позивач подав до суду заяву, в якій просив уточнений позов від 19.07.2023 вважати внесеним із наступними змінами до резолютивної частини, а саме: зміст пункту першого про прийняття до свого провадження даного уточненого позову від 19.07.2023 виключити; пункт другий із змістом "Закрити провадження по даному позову як такого, що не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства України", залишити без змін та вважати пунктом першим позову від 19.07.2023.
Розглянувши поданий уточнений адміністративний позов від 19.07.2023, з урахуванням заяви від 06.08.2023, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Отже, право звернення до суду є невід'ємним особистим правом особи, чи правом суб'єкта владних повноважень, яке реалізовується в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи до суду з позовом.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Положеннями ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Права учасників справи наведені у ч. 3 ст. 44 КАС України, які мають право, в т. ч.: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 1 ст. 47 КАС України).
За змістом ст. 160 КАС України предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені ст. 5 КАС України, тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Позивач розпоряджається своїми правами відносно предмета спору, підстав позову та розміру позовних вимог на власний розсуд, але це право обмежене певними "стадійними вимогами".
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 826/19197/16, від 31.07.2020 у справі № 826/11947/18.
Положеннями ст. 166 КАС України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (ч. 2 ст. 167 КАС України).
Із змісту уточненого адміністративного позову від 19.07.2023, з урахуванням заяви від 06.08.2023, видно, що позивач просить закрити провадження по даному позову, як такий, що не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, суд вважає, що уточнений адміністративний позов від 19.07.2023, з урахуванням заяви від 06.08.2023, в розумінні ст. 47 КАС України не свідчить про зміну предмету або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Таким чином, уточнений адміністративний позов від 19.07.2023, з урахуванням заяви від 06.08.2023, пред'явлений позивачем з порушенням вимог ст. 47 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 240, 241, 243, 248 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Уточнений адміністративний позов від 19.07.2023, з урахуванням заяви від 06.08.2023, повернути позивачу без розгляду.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.К. Левицький