Справа № 766/14392/21
н/п 6/766/222/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2023р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Зуб І.Ю..,
секретар Шкуропат О.В.,
розглянувши у судовому засіданні заяву ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ФОП ОСОБА_2 , Боржники: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , -
встановив:
До суду надійшла дана заява. В обґрунтування заяви, заявник зазначає, що заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 02.02.2022 року, справа №766/14392/21, позов ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування збитків в порядку регресу задоволено.
Між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги від первісного стягувача перейшло до заявника.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими до суду не з'явилися, однак їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ч.3ст.442 ЦПК України.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 02.02.2022 року, справа №766/14392/21, позов ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування збитків в порядку регресу задоволено.
26.06.2023 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , укладено договір про відступлення права вимоги № 26/06-2023, відповідно до умов якого право грошової вимоги від ФОП ОСОБА_2 до боржників перейшло до ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до додатку № 1 до договору №26/06/2023, відступлена право вимоги у тому числі до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Відповідно до квитанції від 30.06.2023 року сторони договору провели оплату за договором №26/06/2023.
30.06.2023 року відповідно боржникам направлено повідомлення про відступлення права вимоги.
Відповідно до п. 1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ч. 5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 №6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Рішенням від 27.11.2008 у справі «Крутько проти України» (№2), Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (no.1) (GC), no. 36813/97, п.197 ЄСПЛ 2006). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес Estima Jorge v. Portugal, рішення від 21 квітня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998*II, п. 35, та «Сіка проти Словакії» (Sica v. Slovakia), №2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).
Застосовуючи процедуру «пілотного рішення» (рішення від 15.10.2009, остаточне від 15.01.2010) Європейський суд з прав людини знов констатував, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст.11, 512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Заяву - задовольнити.
Замінити стягувача ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на його правонаступника ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) по примусовому виконанню виконавчого листа №766/14392/21, виданого Херсонським міським судом Херсонської області, про стягнення відшкодування солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяІ. Ю. Зуб