Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року Справа№200/4550/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості,
встановив:
21 серпня 2023 року ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії та відмови ОСОБА_1 виплачувати пенсію на визначений банківський рахунок;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та виплачувати пенсію з 01 березня 2022 року на вказаний позивачем банківський рахунок, згідно заяви від 30 червня 2023 року, а саме: поточний рахунок НОМЕР_1 , в АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано встановлені судом докази по справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року у відповідача повторно витребувано визначені судом докази по справі.
13 вересня 2023 року відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надав до суду засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву.
13 вересня 2023 року судом відмовлено в долученні до матеріалів справи відзиву на позовну заяву, наданого відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
18 вересня 2023 року відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надав до суду засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву та докази по справі.
18 вересня 2023 року судом долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву та докази по справі, які надано відповідачем.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року витребувано у відповідача встановлені судом докази по справі.
29 вересня 2023 року відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надав до суду письмові пояснення та докази по справі.
29 вересня 2023 року суд долучив до матеріалів справи письмові пояснення та докази по справі, надані відповідачем.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року витребувано у відповідача встановлені судом докази по справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року повторно витребувано у відповідача встановлені судом докази по справі.
09 жовтня 2023 року відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надав до суду письмові пояснення та докази по справі.
09 жовтня 2023 року судом долучено до матеріалів справи письмові пояснення та докази по справі, які надано відповідачем.
Інші заяви та клопотання по розглядаємій справі не надходили.
За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Отже відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05 липня 2023 року звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України до відповідача із заявою про переведення виплати пенсії з відділу пошти на картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Згідно відповіді відповідача, позивач дізнався, що заяву про переведення виплати пенсії з відділу пошти на картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» переведено в статус «Помилковий», оскільки спочатку необхідно надати заяву про поновлення виплати пенсії. Згодом, позивач через вебпортал Пенсійного фонду України за допомогою електронного підпису намагався подати заяву про зміну способу виплати (у разі зміни способу виплати - з пошти на банк або навпаки) та заяву на подовження виплати пенсії. Але після обробки заяви відповідач встановив статус звернення «Помилковий» та зазначив, що виплата пенсії призупинена, необхідно особисто звернутися із заявою на поновлення такої виплати.
Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки вони порушують його право на пенсійне забезпечення. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що виплату пенсії позивачу припинено у відповідності до вимог статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з 01 вересня 2022 року у зв'язку з тривалим не отриманням. З метою поновлення виплати пенсії, позивач 05 липня 2023 року, засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України, звернувся до уповноваженого органу Пенсійного фонду України із заявою щодо переведення виплати пенсії з відділу пошти на картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК». За наслідком розгляду вказаної заяви позивача проставлено статус «помилкова», оскільки відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 20 квітня 2023 року №21-1, яка набрала чинності 31 травня 2023 року, внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (зі змінами), а також надано роз'яснення стосовно того, що заява про поновлення виплати пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України особисто.
Крім того, відповідач зазначив, що у зв'язку з виявленням чисельних злочинів та завдання значної майнової шкоди органам Пенсійного фонду України, управління було вимушено загострити контроль та посилити увагу безпосередньо на ідентифікації громадян які звертаються до уповноважених органів та правомірності задоволення їх запитів. Оскільки зв'язок з позивачем був втрачений період коли за наявними в органах Пенсійного фонду України відомостями він перебував на території, на якій велись бойові дії, питання стосовно того, що саме позивач звернувся за належною йому пенсією.
Просив в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .
Позивачу присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що не оспорюється сторонами.
05 липня 2023 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про виплату пенсії на його поточний рахунок, який відкрито у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
05 липня 2023 року відповідач через вебпортал Пенсійного фонду України надав позивачу відповідь, у якій зазначив, зокрема, що відповідно до частини першої статті 49 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплату припинено у зв'язку з неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Позивачу необхідно особисто звернутись безпосередньо до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії з документами, що посвідчують особу. У період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заява про поновлення пенсії та документи, необхідні для поновлення пенсії, особам, які у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця, можуть надсилатись поштою.
09 серпня 2023 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про продовження виплати пенсії.
09 серпня 2023 року відповідач через вебпортал Пенсійного фонду України надав позивачу відповідь, у якій зазначив, зокрема, що позивачу припинено виплату пенсії на підставі частини першої статті 49 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виплату припинено у зв'язку з неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Позивачу необхідно особисто звернутись безпосередньо до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії з документами, що посвідчують особу. У період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця в якому його буде припинено чи скасовано, заява про поновлення пенсії та документи, необхідні для поновлення пенсії, особам, які у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця, можуть надсилатись поштою.
18 серпня 2023 року відповідач листом вих.№15903-15802/Н-02/8-0500/23 надав відповідь на звернення позивача №ВЕБ-05001-Ф-С-23-182514 від 09.08.2023, яке зареєстровано за вх.№15802/Н-0500-23, якою повідомило наступне.
«Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні з дислокацією у м. Маріуполь та отримує пенсію за віком.
Виплата пенсії здійснювалась згідно з статті 47 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) через АТ «Укрпошта». Дата виплати - 15 число.
З 01 вересня 2022 року виплату пенсії призупинено у зв'язку з не отриманням призначеної пенсії 6 місяців поспіль (п.4 ч.1 ст. 49 Закону № 1058).
Поновлення виплати пенсії можливо за умови особистого звернення до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, що передбачено пунктом 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.»
З 01 березня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплату пенсії позивачу фактично не здійснювало, оскільки виплату пенсії призупинено з 01 вересня 2022 року у зв'язку з не отриманням призначеної пенсії 6 місяців поспіль, що підтверджується листом відповідача від 18 серпня 2023 року вих.№15903-15802/Н-02/8-0500/23, відривними талонами відомостей за період березень-серпень 2022 року, та не заперечується сторонами.
Інших доказів в обґрунтування законності підстав не виплати пенсії позивачу з 01 березня 2022 року відповідачем суду не надано.
Право позивача на отримання пенсії відповідачем не оспорюється.
Рішення про припинення виплати пенсії позивачу в порядку встановленому законом органом Пенсійного фонду не приймалося.
В судовому порядку виплата пенсії позивачу не припинялася.
Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви, спірними питанням у справі є правомірність припинення виплати пенсії позивачу з 01 березня 2022 року.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та статутом Пенсійного фонду.
Кошти Пенсійного фонду відповідно до статті 73 Закону №1058-IV використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 1-1) здійснення страхових виплат та фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління ПФУ від 22 грудня 2014 року №28-2 (далі - Положення), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Основними завданнями управління ПФУ є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення, загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; виконання інших завдань, визначених законом (пункт 3 зазначеного Положення).
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (у редакції чинній, на дату звернення позивача із заявою про поновлення виплати поточної пенсії) призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам, крім осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі - внутрішньо переміщені особи) здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з зазначеним Порядком. Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Виплата пенсій та соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та іншим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть здійснюватись акціонерним товариством «Укрпошта» з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб. Виплата (продовження виплати) пенсій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, зазначеним в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, здійснюється у встановленому законодавством порядку.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Зокрема, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (пункт 1 частини першої вказаної статті).
Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування (стаття 5 Закону №1058-IV).
За правилами частини першої статті 47 №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Підстави припинення та поновлення виплати пенсії врегульовано статтею 49 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини першої зазначеної статті виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Суд констатує, що припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав, визначених статтею 49 Закону №1058-IV, перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.
Поряд з цим, Закон №1706-VII підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії не встановлює.
Як встановлено судом вище та не заперечується відповідачем, жодного рішення стосовно припинення виплати пенсії позивачу органом Пенсійного фонду не приймалось.
З огляду на те, що виплату пенсії позивачу було припинено з підстави передбаченої статтею 49 Закону №1058-IV, оскільки позивачем не отримувались пенсійні виплати протягом 6 місяців підряд, що не заперечується останнім, суд вважає, що відповідачем, в даному випадку, не допущено вчинення протиправних дій в частині припинення виплати пенсії позивачу. Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Водночас, постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з абзацом 2 пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1.5 Порядку №22-1 внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами) під час звернення внутрішньо переміщеної особи із заявою про призначення, відновлення чи продовження виплати пенсії та документом, що посвідчує особу, територіальні органи Пенсійного фонду України, зокрема, ідентифікують особу заявника, фіксують місце і час її звернення, порівнюють отримані дані з даними, що обробляються в базах даних Пенсійного фонду України, з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у порядку, який затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.
Відповідно до пункту 2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
05 липня 2023 року та 09 серпня 2023 року позивач звертався особисто до пенсійного органу через портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням електронного підпису із заявами щодо поновлення виплати пенсії, як це передбачено Порядком №22-1, проте, відповідачем ці звернення позивача не прийнято та встановлено їм статус «Помилковий», що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи зазначене, суд зауважує, що жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов'язку пенсіонера особисто звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії безпосередньо до органу Пенсійного фонду України. Навпаки, Порядок №22-1 передбачає, що пенсіонер має право альтернативному способу звернення до органів Пенсійного фонду України, зокрема, через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Суд наголошує, що доводи відповідача про те, що особисто підписана заява пенсіонера може бути подана виключно безпосередньо до органу Пенсійного фонду України, без використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення), не просто звужує конституційне право на звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та пенсійного законодавства, а й взагалі унеможливлює/нівелює право пенсіонера, який проживає на тимчасово окупованій території України, на отримання пенсії.
Тому, в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства та активної боротьби з будь-якими проявами корупції, на переконання суду, подані позивачем заяви від 05 липня 2023 року та 09 серпня 2023 року до пенсійного органу через портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням електронного підпису є особистими та належними зверненнями позивача щодо поновлення йому пенсійних виплат.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Закону №1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Аналіз зазначених положень статті 46 Закону №1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Таким чином, у разі, якщо згідно з національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах до тих пір, поки такі виплати передбачено законодавством. Конституція України та Закон №1058-ІV гарантують всім громадянам України за певних умов право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.
При первинному встановленні розміру пенсії орган Пенсійного фонду діє на підставі звернення громадянина із заявою про призначення йому пенсії. У випадках поновлення раніше призначеної пенсії органи Пенсійного фонду діють на підставі цієї ж заяви пенсіонера у строки, встановлені статтею 49 Закону №1058-IV.
При цьому законодавством чітко встановлено, що поновлення виплати пенсії проводиться протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Судом установлено, що 05 липня 2023 року та 09 серпня 2023 року позивач звертався до пенсійного органу через портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням електронного підпису із заявами щодо поновлення виплати пенсії, що відповідачем не заперечується. Відтак, позивачем вжито активні дії з метою поновлення виплати пенсії, проте, йому таке поновлення здійснено не було.
За таких обставин обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії є неприпустимим.
Конституцією України (частина перша статті 8 та частина перша статті 129) гарантується, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права; суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.
Крім того, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (статті 2, 6, 48) встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні від 08.07.2004 «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністрівським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику Європейського суду з прав людини, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-ІV.
Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.
Відтак, доводи відповідача відносно того, що для подальшого поновлення пенсії, позивачу необхідно звернутися до управління особисто з відповідними документами є безпідставними, оскільки пріоритетними для застосування у спірних правовідносин є саме вимоги статті 49 Закону №1058-IV.
За таких обставин, наявними матеріалами справи підтверджено невиплату заборгованості з пенсії позивачу з 01 березня 2022 року. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання дій відповідача протиправними щодо не поновлення та невиплати позивачу заборгованості з пенсійних виплат.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача виплатити заборгованість з пенсії, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом вище, пенсія позивачу не виплачувалась з 01 березня 2022 року, доказів на підтвердження того, що з 01 березня 2022 року пенсія позивачу не нараховувалась відповідачем суду не надано.
Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як встановлено судом вище, поновлення виплати пенсії позивачу не відбулося. Відтак з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про зобов'язання відповідача виплатити заборгованість з пенсії за період з 01 березня 2022 року.
Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що вимоги про зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії та виплатити заборгованість з пенсії з 01 березня 2022 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача здійснювати виплату пенсії на вказаний ним банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», суд вважає її обґрунтованою, адже пенсіонер може будь-який момент змінити спосіб виплати пенсії. Оскільки матеріали справи містять звернення позивача про зміну способу виплати пенсії, що не оспорюється відповідачем, водночас, судом вище встановлено дотримання порядку звернення до органу Пенсійного фонду України, доводи позивача є обґрунтованими.
Вирішуючи питання щодо дотримання строків звернення до адміністративного суду.
Як встановлено судом вище, доказів на підтвердження того, що з 01 березня 2022 року пенсія позивачу не нараховувалась відповідачем суду не надано.
За загальним правилом, встановленим КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України, а й іншими законами України.
Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є №1058-IV.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Необхідними умовами застосування наведеної норми адміністративними судами є: 1) факт нарахування сум пенсій за минулий час, що підтверджується відповідними доказами; 2) доведеність вини пенсійного органу - наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких є невиплата сум пенсій.
З огляду на те, що факт не нарахування пенсії позивачу за розглядаємий період не підтверджено матеріалами справи та не доведено відповідачем, а протиправність дій відповідача щодо невиплати такої пенсії встановлена судом вище, відтак суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року позивачу відстрочено сплату судового збору в сумі 1073,60 грн. до ухвалення рішення по справі.
Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки сплату судового збору відстрочено до ухвалення судового рішення у даній справі, а судовий збір не сплачено, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2-17, 42-47, 72-77, 90, 94, 121, 122, 139, 143, 159-164, 241-246, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату поточної пенсії на банківський рахунок, а саме: поточний рахунок № НОМЕР_1 , який відкрито в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 заборгованість із пенсійних виплат, яка виникла за період з 01 березня 2022 року по день поновлення виплати поточної пенсії.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 12 жовтня 2023 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна