Запорізької області
16.11.07 Справа № 11/558/07
Господарський суд Запорізької області у складі:
головуючий -суддя Гончаренко С.А.,
при секретарі судового засідання -Вака В.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» в особі виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж, 71600, м. Василівка, вул. Гоголя 1а.
до відповідача: Комунальне унітарне підприємство “Наш Дім» Дніпрорудненської міської ради , 71630, м.Дніпрорудне, пр. Ентузіастів, 11
у присутності представників
від позивача: Яковішина Л.В. -дов. 198 від 09.10.2007 р.
Пірєєва О.О. - дов. б/н від 16.11.2007 р.
від відповідача: не з'явився
про стягнення 370 254 грн. 05 коп. -
До господарського суду надійшла позовна заява ВАТ “Запоріжжяобленерго» в особі Василівського РЕМ про стягнення з КУП “Наш Дім» 370254 грн. 05 коп., як вказано в позові, 346308 грн. 26 коп. основного боргу за спожиту електроенергію, 3161 грн. 78 коп. індексованої частини основного боргу, 17623 грн. 37 коп. пені і 3160 грн. 64 коп. річних.
25.07.07 порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду. З ціллю надання витребуваних документів розгляд справи відкладався, в тому числі за клопотанням сторін.
В судовому засіданні, яке відбулось 26.10.2007р. за клопотання сторін розгляд справи було продовжено до 16.11.2007р.
Позивач уточнив позовні вимоги у зв'язку із частковою сплатою відповідачем боргу, просить стягнути 327451грн. 44 коп. в тому числі 303505грн. 65 коп. основного боргу за активну електричну енергію.
Уточнення позовних вимог не суперечить нормам чинного законодавства, не порушує прав та інтересів сторін -учасників судового процесу та інших осіб, тому до розгляду приймаються позовні вимоги про стягнення з КУП “Наш Дім» на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго» в особі Василівського РЕМ 3036505 грн. 65 коп. основного боргу за активну електричну енергію, 3161 грн. 78 коп. індексованої частини основного боргу, 17623 грн. 37 коп. пені і 3160 грн. 64 коп. річних.
Відповідач у відзиві на позовну заяву з вимогами не згоден, посилаючись на включення позивачем до заборгованості різницю, яка виникла в наслідок постачання електричної енергії абонентам без розрахункових засобів. Повідомив що не приймає від позивача рахунки у зв'язку з тим, що лічильники, передані йому на збереження також не госповірені.
В судовому засіданні 16.11.2007р. за згодою представників сторін оголошені вступна і резолютивні частини рішення.
Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно укладеному між сторонами по справі договору на користування електричною енергією № 847 від 06.04.2006р. позивач в лютому 2006р. -травні 2007р. постачав відповідачу електричну енергію.
Згідно п. 2.3.4 договору відповідач зобов'язався оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 до договору.
Відповідно п.11 додатку № 4 до договору № 847 від 06.04.2006р. -споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунку або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.
Датою отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення вважається:
при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту -3 дні, по області -5 днів, по Україні -7 днів).
Однак відповідач в порушення умов договору, неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання, здійснював оплату виставлених платіжних документів на підставі наданих актів про спожиту активну електроенергію в період з лютого 2006р. по травень 2007р. не своєчасно, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 25.10.2007р. склала 303505 грн. 65 коп.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки відповідач не надав суду доказів повного виконання зобов'язання, суд вважає вимоги про стягнення 303505 грн. 65 коп. за спожиту активну електричну енергію обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 4.2.1 договору № 847 від 06.04.2006р. сторони передбачили, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п.11 додатку № 4 до договору), Споживач сплачує Постачальнику електроенергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, у розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) по день фактичної оплати.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов'язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань.
Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інших розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. (п.6 ст.232 ГК України). Проте, згідно з вимогами ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Факт прострочення платежів відповідачем матеріалами справи доведений, разом з тим, позивачем правомірно застосовано норми Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996р., згідно якого, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3).
Таким чином стягненню з відповідача підлягає 17623 грн. 37 коп. пені за період з 19.01.2007р. по 03.07.2007р.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних -платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим вони не відносяться до штрафних санкцій і є самостійними заходами забезпечення зобов'язань.
Таким чином вимога позивача про стягнення 3% річних та збитків від інфляції є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Стягненню з відповідача підлягає 3160 грн. 64 коп. 3% річних за період з 19.01.2007р. по 03.07.2007р. та 3161 грн. 78 коп. за грудень 2006р. -квітень 2007р.
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються у зв'язку з відсутністю доказів в підтвердження викладених обставин.
Провадження у справі в частині стягнення 42802,61 грн. основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Судові витрати слід віднести на відповідача у зв'язку з тим, що спір з його вини доведено до судового розгляду, а часткова оплата заборгованості здійснена після звернення позивачем з позовною заявою до господарського суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85, Господарського процесуального Кодексу України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального унітарного підприємства “Наш Дім» Дніпрорудненської міської ради (71630, м. Дніпрорудне, пр. Ентузіастів, 11, код ЄДРПОУ 33000065, р/р 26002301276302 у відділенні ПІБ м. Дніпрорудне, МФО 313054) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» в особі виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (71600, м. Василівка, вул. Гоголя 1а, код ЄДРПОУ 00130926, п\р 260094186 у ЗОД “Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827) 3036505 грн. 65 коп. основного боргу за активну електричну енергію, 3161 грн. 78 коп. індексованої частини основного боргу, 17623 грн. 37 коп. пені і 3160 грн. 64 коп. річних, 3702 грн. 54 коп. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 42802,61 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Суддя Гончаренко С.А.