73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"12" жовтня 2007 р. Справа № 8/316-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт
до Управління Пенсійного Фонду України в Дніпровському районі
про скасування рішень
за участю представників сторін:
від позивача - директор Ларченко Г.І., дов. №72 від 17.09.07., гол. бухг. Христенко І.В., дов. №58 від 11.10.07.
від відповідача - нач. відділу Панченко А.П., дов. №6879/07 від 18.09.07., гол. спец. - ю/к Степанець Ю.В., дов. №7334/07 від 12.10.07.
Херсонське обласне спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство протипожежних робіт (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування рішень управління Пенсійного фонду в Дніпровському районі м.Херсона за №122, №123, №124 від 17.08.2005 та №109 від 26.09.2006, якими застосовані штрафні санкції на суму 27137,33 грн. та пеня в розмірі 14733,84 грн. В позові вказує, що рішенням господарського суду від 17.11.05 був задоволений позов прокурора Дніпровського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України та стягнуто з позивача 33866,80 грн. заборгованості, 456,66 судових витрат. Рішення вступило в закону силу, виданий наказ про примусове виконання судового рішення. В рішенні суду зазначено , що заборгованість підприємства по внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 31.08.2005р по 21.09.2005 складає 33866,8грн.
Згідно акту звірки від 25.01.2007 між Херсонським облспецРБП ПР та управлінням ПФУ у Дніпровському районі м. Херсона станом на 01.01.2007 обліковується за даними картки особового рахунку заборгованість по внескам -15365 грн., 2% -1783,42 грн., фінансові санкції 32284,42 грн. Позивач вважає, що заборгованість до пенсійного Фонду виникла в наслідок неправильного визначення розміру сум пені та штрафів, які застосовані управлінням Пенсійного фонду рішеннями №№ 122, 123, 124 від 17.08.2005 за несвоєчасну несвоєчасне перерахування страхувальниками страхових внесків. Неправильність визначення та застосування фінансових санкцій позивач обґрунтовує наступним: Херсонське обласне спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України внаслідок банкрутства банку "Україна" опинилося у тяжкому фінансовому становищі, оскільки не може отримати від ліквідкомісії банку власні кошти в сумі 11024,39 грн. На цей же період приходиться дебіторська заборгованість Херсонського но-паперового комбінату в сумі 23979,46грн., яка оформлена судовим рішенням Херсонського господарського суду №14/12 від 17.01.2002 року, але виконавча служба своїх обов'язків по стягненню цієї суми до теперішнього часу виконала.
Згідно акту перевірки правильності повноти нарахування, своєчасності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного України від 03.12.2002 недоїмка на 01.12.2002 становила 38281,87 грн. Погашення заборгованості проводилось як коштами підприємства, так і векселями. Згідно картки особового рахунку станом на 31.12.2003 недоїмка по внесках становила 33758,18грн. Рішенням про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків узгодженого зобов'язання від 06 листопада 2003 року до позивача застосований штраф у сумі 1039,99грн., нарахована пеня у розмірі 297,43грн. Станом на 01.01.2004 недоїмка по збору складала 33758,18грн., пеня - 297,43грн., штраф - 1039,99грн. Протягом 2004 року недоїмка погашалася, внаслідок чого борг станом на 01.01.2005 склав 1305,60 грн. За 2004 рік нараховані внески 32% в сумі 21858,87 грн., в розмірі 2% -1363.66 грн., які відповідно сплачені в сумі 20970,08грн., та 1252,41грн. За несвоєчасну сплату страхових внесків рішенням №108 від 15 жовтня 2004 року до підприємства пенсійним фондом застосовані фінансові санкції розмірі 1608,77 грн. та нарахована пеня в сумі 410,75грн. грн. Станом на 01.01.2005 виник борг на суму 1000,04грн., що також підтверджується листом Пенсійного фонду від 31.01.2005 року №435/04, в якому розмір недоїмки зазначено в сумі 1000грн. Протягом 1 півріччя підприємством була погашена недоїмка і частково сплачувались внески. Але за станом на 01.07.2005 утворилась заборгованість по страхових внесках у сумі 3776,00грн, по пені - 290грн., по - 1016грн., що також підтверджується картками особового управління пенсійного фонду від 29.07.2005. Платіжними дорученням №274 від 03.08.05 сплачено заборгованість в сумі 1305,60грн., яка утворилася станом на 01.01.05. Платіжними дорученнями від 03.08.2005 № 272, 273 відповідно до графіка погашення заборгованості за 6 місяців у сумі 6092.39 грн. та 612,88 грн.
Рішеннями Управління ПФУ в Дніпровському районі м. Херсона №№ 122, 123 від 17.08.05 до позивача застосовано штрафи у сумі 3092,25 грн. і 260,66грн., та визначено пені в сумі 732, 79 грн. і 69,90 грн. Розрахунок штрафної санкції та пені виконано у вигляді таблиць, які містять графи "Дата боргу", "Сума боргу", Дата зарах", "Дні", "Сума пені", "Сума ШС". За строчками розрахунку наведено числа за кожною графою та суму штрафу чи пені як результат математичних дій з названими графами, посилань на певні власне математичні дії з числами за вказаними графами, таблиці не містять, як не містять підрахунку з наростаючим підсумком та остаточними числами («всього») штрафу і пені. Тексти рішень не містять даних про повний склад економічних правопорушень, у зв'язку з яким до підприємства застосовані штрафні санкції та пеня, цього недоліку не усувають і додані до рішення розрахунки.
Позивач вважає незаконним одночасне застосування штрафу і пені. Така відповідальність передбачена частинами 8 та 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак за статтею 61 Конституції ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і теж саме правопорушення. Застосовані пеня і штраф є юридичною відповідальністю одного виду, їх застосоване за одне і те саме правопорушення. В рішення відсутні дані про повний склад економічного правопорушення. Відповідачем не враховано, що штрафи та пеня є адміністративно-господарськими санкціями. За ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта протягом 6 місяців з дня виявлення, але не пізніше як через один рік з дня скоєння порушення цим суб'єктом. Відповідач нараховував штрафи і пеню за різні періоди прострочення платежів, починаючи з 20.02.2004 до 20.07.2005. При цьому орган Пенсійного фонду України перевірки не проводив, а використав дані картки обліку щомісячного декларування позивачем зобов'язань з внесків. Таким чином, Пенсійний фонд своєчасно дізнавався із звітів, які надавалися щомісячно про стан зобов'язань з внесків та їх виконання, тому повинен був застосовувати 6-місячний термін з дня виявлення вказаних обставин.
Рішенням № 124 від 17.08.05 застосовано штраф і пеню за різні періоди прострочення з 13.12.02. Пеня та штраф нараховані на несвоєчасно сплачений борг в сумі 33758 грн. 18 коп., який був погашений на день прийняття рішення.
У вересні 2005 року позивачем сплачено 4500 грн. внесків за серпень. Листом від 03.10.05 відповідач повідомив, що станом на 01.10.05 заборгованість підприємства по страхових внесках відсутня, проте є борг на загальну суму 29874,68 грн. в тому числі пеня в сумі 11350 грн. і фінансова санкція в розмірі 18524 грн. 16 коп. Позивач заперечує наявність такого боргу.
Рішенням Управління ПФУ в Дніпровському районі м. Херсона №109 від 26.09.2006 до Херсонського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт застосовано штраф у сумі 5654,63 грн. та визначено пені в сумі 2682,38 грн. Розрахунок штрафної санкції та пені знову виконано за аналогічною схемою. Згідно таблиці-розрахунку штрафних санкцій і пені контролюючий орган нараховував штрафи і пені за різні періоди прострочення платежів, починаючи з 20.02.2004 на суми несвоєчасно сплачених внесків, визначивши дні прострочення в кількості з 105 днів до 249 днів, за період з 20.02.2004 по 20.12.2005. Незважаючи на те, що за несвоєчасну сплату внесків до підприємства за період з 20.02.2004 по 20.07.2005 вже була застосована штрафна санкція в сумі 3092,95 і пеня в розмірі 732,79 грн., які відображені в картці особового рахунку за вересень 2005 року.
08.10.2007 позивач подав клопотання до суду про зменшення позовних вимог, в якому просить скасувати рішення № 124 від 17.08.05, інші рішення не оскаржує. Клопотання задовольняється, оскільки зменшення позовних вимог це є правом позивача.
Управління ПФУ в Дніпровському районі м. Херсона (відповідач) заперечує проти вимог, викладених в заяві Херсонського обласного СпецРБППР, посилаючись на те, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Сплата страхових внесків не залежить від фінансового стану платника, а за несплату та несвоєчасну сплату внесків передбачена відповідальність, зокрема, відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції. За несвоєчасну сплату страхових внесків накладається штраф та нараховується пеня, що не суперечить чинному законодавству. Відповідно до ст.241 Господарського кодексу України штраф може застосовуватись у визначених законом випадках поряд з іншими адміністративно-господарськими санкціями, а тому твердження скаржника щодо недотримання ст.61 Конституції України є безпідставним. Рішення про застосування фінансових санкцій виноситься після сплати внесків за прострочений період. В даному випадку порушення термінів накладення стягнення відсутнє, оскільки ст. 250 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. Рішення про нарахування пені виноситься одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій (п.10.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України). Також звертає увагу суду, що відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду встановлюється річний строк, який стосовно рішень № 122, 123, 124 від 17.08.2005 позивачем пропущено, на підставі вказаних рішень господарським судом 17.11.05 було видано наказ про стягнення вказаних сум на користь управління, який на даний час знаходиться на виконанні в Дніпровському ВДВС.
Розглянувши матеріали справи в судових засідання з 18 вересня 2007 року та 12 жовтня 2007 року, заслухавши представників сторін, суд
Херсонське обласне спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України є юридичною особою колективної форми власності, знаходиться на обліку управління ПФУ в Дніпровському районі м. Херсона як платник страхових внесків.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини, які виникають між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що дії з 1 січня 2004 року, відповідно до ст.17 якого страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період. Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, врахована за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
Отже, за несвоєчасну сплату страхових внесків накладається штраф та нараховується пеня, що не суперечить чинному законодавству, а саме: ч. 3 ст. 241 Господарського кодексу України, тому твердження скаржника щодо недотримання ст.61 Конституції України є безпідставним.
Пенсійний фонд здійснює контроль за додержанням законодавства про внески на обов'язкове державне пенсійне страхування. В правовідносинах ПФУ з позивачем, відповідач не виступає суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання. Відносини сторін не є предметом регулювання Господарського кодексу. Крім того, суд приймає до уваги , що ст. 250 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Таким законом і є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не обмежує стягнення страхових внесків, недоїмки, пені, штрафних санкцій строками давності. Тому слід застосовувати приписи ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не має Господарського кодексу України.
Рішенням управління ПФУ в Дніпровському районі м. Херсона № 124 від 17.08.05, яке є предметом спору, було застосовано до позивача 18129 грн. 09 коп. штрафу та 11248 грн. 77 коп. пені на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розрахунок штрафної санкції та пені дані в таблиці до рішення, яка містять графи "Дата боргу", "Сума боргу", Дата зарах", "Дні", "Сума пені", "Сума ШС" (арк. справи 53). Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, проведення перевірки платника не обов'язкове. Рішення про нарахування пені виноситься одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій.
З розрахунку штрафу, доданого до рішення, вбачається, що штраф в сумі 18129 грн. 09 коп. та пеня в сумі 11248 грн. 77 коп. були нараховані за несвоєчасну сплату суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування 33758 грн. 18 коп., граничний строк сплати якої вказано 13.12.2002. Дану суму позивач сплати таким чином: 18.03.04 погашено 500 грн., 30.03.07 -500 грн. боргу , 16.04.04 -1500 грн., 25.05.04 -2000 грн., 30.06.04 -11000 грн., 14.09.04 -5000 грн., 30.09.04 -5000 грн., 26.10.04 -8258 грн. 18 коп. Пеня нарахована за несвоєчасну сплату даної тієї ж суми боргу за той же період, а також додатково нараховано 597 грн. 28 коп. пені за несвоєчасну сплату іншої суми боргу 1039 грн., строк сплати якої зазначено 31.12.2003 , а фактично сплачений борг 26.10.04 -24 грн. 74 коп., 03.08.05 - 1015 грн. 85 коп.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності з 1 січня 2004 року. Фінансові санкції, передбачені цим Законом, застосовуються за порушення, вчинені з моменту набрання чинності цим Законом. Але управління ПФУ має право застосувати штраф та пеню тільки після сплати боргу. Борг сплачено позивачем у 2004-2005 рр. Рішення про застосування фінансових санкцій виноситься після сплати внесків за прострочений період (п.10.5 Інструкції).
Виходячи з цього, відповідач своєчасно застосував до позивача фінансові санкції за порушення строків сплати збору 2002 року, в порядку та розмірах, передбачених Законом “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Доказів відсутності недоїмки в розмірі 33758 грн. 18 коп. в грудні 2002 року позивач не представив. Посилання позивача на те, що в дану суму входить штраф та пеня документально не підтверджені, та спростовуються актом перевірки від 03.12.02 (арк. справи 23), а також відомостями 2004 року картки особового рахунку (розділ 2) ( арк. справи 36).
Законом № 1058 чітко обумовлено, що сплата страхових внесків не залежить від фінансового стану платника.
Суд не встановив факту подвійного застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату штрафних санкцій та пені.
Підставою для визнання недійсним акту суб'єкта владних повноважень (яким є рішення управління ПФУ) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. За результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено. На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для визнання нечинним рішення.
Крім того, позивачем без поважних причин порушений строк, встановлений для звернення до суду з адміністративним позовом. Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 1 вересня 2005 року, передбачено річний строк для звернення до адміністративного суду з позовом, строк обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав чи інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення даного строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, в даному випадку відповідач.. Відповідна заява відповідача зроблена на ім'я суду, з якої суд дійшов до висновку, що сторона наполягає на такій підставі відмови у задоволенні позову. Пропущення річного терміну є підставою для відмови в задоволенні позову.
Приймаючи до уваги той факт, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, витрати не стягуються.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 159 - 163, 167 КАС України, суд
1. Відмовити Херсонському обласному спеціалізованому ремонтно-будівельному підприємству протипожежних робіт в задоволенні позову про скасування рішення управління ПФУ в Дніпровському районі м. Херсона № 124 від 17.08.05.
2. В решті вимог закрити провадження по справі.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
4. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Хом"якова
повний текст постанови підписаний
05 листопада 2007 року