ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року Справа № 915/1246/23
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР ГАЗ РЕСУРС” (04070, м.Київ, вул.Сагайдачного, 25, літ.Б, офіс 5; код ЄДРПОУ 41427817),
до відповідача: Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал” (54055, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.161; код ЄДРПОУ 31448144)
про: стягнення інфляційних втрат та 3% річних,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР ГАЗ РЕСУРС” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. №201-Ю1 від 04.08.2023 про стягнення з Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал” заборгованості за Договором про постачання та замовлення потужності природного газу (для споживачів, які не є побутовими) №02/12-2021-н в сумі 143081,09 грн, з яких: 112639,60 грн - основний борг, 26025,40 грн - інфляційні збитки, 4416,09 грн - 3% річних, а також покласти на відповідача судові витрати в сумі 17500,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу та 2684,00 грнг -витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми статей 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625 ЦК України та укладеного між сторонами умов договору №02/12-2021-н від 02.12.2021 про постачання та замовлення потужності природного газу (для споживачів, які не є побутовими) та мотивовано тим, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання щодо повернення суми забезпечення виконання договору в розмірі 112639,60 грн. Неналежне виконання з боку відповідача умов договору стало підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1246/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 14.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, визначено відповідачеві 5-денний строк для подання суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті спору.
Відповідач у відзиві на позов за вих.№1660/36 від 25.08.2023 зазначає:
1) 09.08.2023 МКП “Миколаївводоканал” повернуло ТОВ “УКР ГАЗ РЕСУРС” суму забезпечення виконання договору в розмірі 112639,60 грн, що підтверджується електронною платіжною інструкцією №24302 від 09.08.2023, отже відсутні підстави для розгляду позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості;
2) щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних відповідач зазначає, що позивачем всупереч чинному законодавству та судовій практиці у період нарахування інфляційних втрат з травня 2022 по липень 2023 року не враховано місяць, в якому індекс інфляції становив менше одиниці. Інфляційні втрати за визначений позивачем період становлять 21049,06 грн. Сума 3% річних за період з 15.04.2022 по 04.08.2023 становить 4416,09 грн;
3) МКП "Миколаївводоканал" просить зменшити розмір витрат на надання правничої допомоги, оскільки заявлений ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" розмір витрат на падання правничої допомоги занадто великий у порівнянні з предметом спору, а саме ціни позову та об'єму інформації, що підлягала вивченню для підготовки позовної заяви, крім того, слід врахувати відсутність предмету спору, в частині стягнення основної суми боргу, на час відкриття провадження у справі.
Свої заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу відповідач обґрунтовує тим, що на підтвердження понесених витрат позивача на послуги адвоката у даній справі позивачем надано:
копію Договору №13/5 про надання правничої допомоги від 20.05.2019 р.;
копію Додаткової угоди №16/23 від 03.07.2023 до Договору, в якій сторони дійшли згоди, що адвокат зобов'язується надавати клієнту правову допомогу, у вигляді передбаченої даною угодою.
Пунктами 2.1., 2.4. Додаткової угоди сторони погодили розмір погодинної ставки Адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги па рівні 2 500,00 грн за 1 (одну) годину. Факт надання правової допомоги підтверджується актом надання послуг.
Детальним описом падання професійної правової допомоги та актом №1/16/23 про прийняття передачі наданих послуг передбачено, що на ознайомлення адвоката Невструєва Л.Б. із документами щодо несплати МКП "Миколаївводоканал" заборгованості (з копією Договору №02/12-2021-н від 02.12.2021 та додатками, копії платіжної інструкції №6383 від 01.12.2021, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерної документації МКП "Миколаївводоканал", звіту про виконання умов Договору, копії рішення Господарського суду Одеської області №916/1350/22 від 28.09.2022) витрачено 3 години на загальну суму 7500,00 грн.
Однак позовна заява у справі №916/1350/22, яка стала підставою для стягнення основної заборгованості за Договором №02/12-2021-н від 02.12.2021, на яку посилається позивач, була подана до суду за допомогою системи ''Електронний суд". При цьому, позовна заява була підписана представником позивача Невструєвим Леонідом Борисовичем. Дана інформація підтверджена в ухвалі господарського суду Одеської області від 04.07.2022 у справі №916/1350/22.
Крім того, в матеріалах справи №916/1350/22 міститься довіреність за вих.№100 від 01.06.2022 (додаток до заяви №101 від 06.07.2022), якою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" уповноважує адвоката Невструєва Л.Б. представляти інтереси Товариства зокрема в судах та підписувати і подавати від імені Товариства заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.
Відтак, на думку відповідача, адвокат Невструєв Л.Б. був ознайомлений з матеріалами справи №916/1350/22 та змістом Договору, платіжної інструкції, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерної документації МКП "Миколаївводоканал", звіту про виконання умов Договору, а можливо навіть і з рішенням у справі №916/1350/22, які наявні в списку матеріалів для ознайомлення. Таким чином, витрати в сумі 7500,00 грн. (3 години) на вивчення матеріалів, які були предметом розгляду справи №916/1350/22, а згодом і справи №915/1246/23, з якими представник позивача - адвокат Невструєв Л.Б. вже був знайомий, свідчить про надмірне завищення витрат на надання правничої допомоги, зазначених в акті №1/16/23 про прийняття-передачу наданих послуг.
Відповідач також звертає увагу, що пунктом 7.6. Договору та частиною 2 статті 27 Закону України '"Про публічні закупівлі" передбачені підстави/порядок сплати та повернення забезпечення виконання Договору. Отже, зазначення в акті №1/16/23 від 04.08.2023 витрат на вивчення оголошення про проведення відкритих торгів, тендерної документації МКП "Миколаївводокапал" свідчить про навмисне збільшення кількості вивчених документів для збільшення суми витрат на надання правової допомоги.
Крім того, відповідач вважає, що ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" заявлені витрати на правничу допомогу неспівмірні здійсненим діям адвоката та предмету справи (сумі боргу), так:
- у справі №916/1350/23 за позовом ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС до МКП "Миколаївводоканал" про стягнення основної заборгованості за Договором в сумі 2889291,67 грн при судовому зборі 43339,38 грн розмір витрат на надання послуг правничої допомоги становив 12500,00 грн;
- у справі №915/1246/23 за позовом ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" до МКП "Миколаївводоканал" про стягнення забезпечення виконання умов Договору в сумі 112639,00 грн, 3% річних та інфляційних втрат при судовому зборі 2684, 00 грн заявлений розмір витрат на падання правничої допомоги в сумі 17500,00 грн. На думку відповідача слід врахувати, що забезпечення виконання умов Договору, що є предметом розгляду даної справи, повернуто відповідачем позивачу до відкриття провадження у справі, відтак предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості в сумі 30441,49 грн, а розмір витрат на надання правничої допомоги 17500,00 грн (майже 1/2 розміру позовних вимог після відкриття провадження у справі).
04.09.2023 позивачем подано до господарського суду заяву від 04.09.2023, якою позивач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в розмірі 112639,60 грн, стягнути з відповідача на користь позивача 30444,49 грн, з яких: 26025,40 грн - інфляційні втрати, 4416,09 грн - три відсотки річних, а також судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17500,00 грн.
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що 09.08.2023 (після звернення позивача до господарського суду з даним позовом 08.08.2023) відповідач перерахував на рахунок позивача 112639,60 грн, тим самим повернув позивачу забезпечення виконання договору в повному обсязі. Однак, у зв'язку з порушення відповідачем строків повернення позивачу 112639,60 грн, позивач вважає правомірним стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних, витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.
Згідно з приписами ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи, що відповідач не заперечив проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах воєнного стану, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обгрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
09 вересня 2021 року Міським комунальним підприємстваом “Миколаївводоканал” було оголошено публічну закупівлю природного газу https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-30-000886-b.
За результатами проведеного аукціону, між Товариством з обмеженою відповідальністю “УКР ГАЗ РЕСУРС” (надалі - Позивач) та Міським комунальним підприємстваом “Миколаївводоканал” (надалі - Відповідач) 02.12.2021 було укладено Договір про постачання та замовлення потужності природного газу (для споживачів, які не є побутовими) №02/12-2021-н (надалі - Договір).
У відповідності до умов зазначеного Договору, Позивач зобов'язується постачати природний газ Відповідачу, код ДК 021:2015: 09120000-6 Газове паливо, 09123000-7 природний газ, (для споживачів, які не є побутовими) та здійснювати замовлення потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а Відповідач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу та потужність (компенсація втрати на транспортування природного газу) в розмірах, строки та порядку, що визначені цим договором.
За умовами п.6 Розділу 6 Тендерної документації та пункту 7.6 Договору, Позивач повинен був не пізніше дати укладення договору про закупівлю внести забезпечення виконання такого договору шляхом перерахування коштів на рахунок Відповідача у розмірі 2 відсотки вартості договору, що становить 112639,60 грн у формі банківської гарантії зі строком дії до 15.04.2022.
Відповідно до п. 7.6. Договору, постачальник не пізніше дати укладення Договору вносить забезпечення виконання Договору в розмірі 2% вартості Договору, що становить 112639,60 грн, у формі банківської гарантії зі строком дії до 15.04.2022.
Споживач повертає забезпечення виконання договору, зокрема, після виконання Договору.
Відповідно до п.4.2 Договору, загальна вартість цього договору становить 5 631 980,00 грн. з ПДВ.
Виконуючи вимоги Тендерної документації та Договору, Позивач платіжною інструкцією №6383 від 01.12.2021 перерахував на рахунок Відповідача 112639,60 грн в якості забезпечення виконання Договору.
Позивач у повному обсязі виконав умови договору, що встановлено судом у рішенні Господарського суду Одеської області від 28.09.2022 у справі №916/1350/22.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 15.1 цей Договір діє до 15.04.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними.
Відповідач не виконав свої фінансові зобов'язання та не повернув Позивачу забезпечення виконання Договору у сумі 112639,60 грн, що і стало підставою звернення Позивача до господарського суду з даним позовом.
Предметом спору у даній справі, з урахуванням ухвали суду від 13.10.2023 про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 112639,60 грн, є стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладеного між сторонами договору, в частині своєчасності повернення відповідачем забезпечення виконання договору позивачеві.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з порушенням Відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань, позивачем на суму основної заборгованості нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
Судом встановлено, що позивачем правильно визначено період нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
За розрахунком суду здійсненого за допомогою комп'ютерної програми IpLex сума 3% річних за вказаний позивачем період з 15.04.2022 по 04.08.2023 становить 4416,09 грн та інфляційні втрати за період квітень 2022 року - червень 2023 року - 26025,40 грн.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4416,09 грн та інфляційних втрат в сумі 26025,40 грн.
Враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, з урахуванням ухвали суду від 13.10.2023 про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 ГПК України (ст. 10 Закону України Про судоустрій і статус суддів) передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Крім цього п.2 ч. 2 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 129 Кодексу, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2019 між ТОВ “УКР ГАЗ РЕСУРС” та Адвокатом Невструєвим Л.Б. було укладено Договір №13/5 про надання правничої допомоги та Додаткову угоду №15/23 від 03.07.2023 до Договору №13/5 від 20.05.2019.
За умовами п. 1.2. Договору, Адвокат надає правову допомогу у вигляді, зокрема:
-забезпечення захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта;
- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів клієнта в судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до розділу 2 Додаткової угоди №16/32 від 03.07.2023 сторони погодили розмір погодинної ставки Адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2500,00 грн за 1 (одну) годину (п. 2.1.).
Гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги (п. 2.2. Додаткової угоди).
Факт надання правової допомоги підтверджується актом надання послуг (п. 2.4. Додаткової угоди).
Клієнт сплачує гонорар протягом 180 днів з моменту підписання акту наданих послуг (п. 2.5. Додаткової угоди).
04.08.2023 позивачем та Адвокатом Невструєвим Л.Б. складено та підписано Акт про прийняття-передачі наданих послуг №1/16/23 та Детальний опис наданої професійної правничої допомоги.
Згідно наданого детального опису наданої професійної правничої допомоги та Акту про прийняття-передачі наданих послуг №1/16/23 послуги адвоката включають:
-ознайомлення адвокатом із документами щодо несплати відповідачем заборгованості, а саме:
Копія договору 02/12-2021-Н про постачання та замовлення потужності природного газу (для споживачів, що не є побутовими) від 02.12.2021 з додатками;
Копія платіжної інструкції №6383 від 01.12.2021;
Оголошення про проведення відкритих торгів;
Тендерна документація МКП «Миколаївводоканал»;
Звіт про виконання умов договору;
Копія рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2022 у справі №916/1350/22;
- підготовка позовної заяви до Господарського суду Миколаївської області (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання позову та оформлення усіх додатків до позову).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно п.2 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
В ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, позивачем шляхом надання доказів (договору №13/5 про надання правничої допомоги від 20.05.2019, Додаткової угоди №15/23 від 03.07.2023 до Договору №13/5 від 20.05.2019, детального опису наданої професійної правничої допомоги та Акту про прийняття-передачі наданих послуг №1/16/23 доведено понесення ним витрат на професійну допомогу адвоката Невструєва Л.Б. у розмірі 17500,00 грн.
Між тим, зважаючи на предмет позову у даній справі, її нескладність та незначний обсяг доказів, які підлягають дослідженню та були подані позивачем, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір адвокатських витрат не пропорційний до предмета спору, не відповідає критеріям розумності їх розміру, дійсності та необхідності їх понесення (у заявленому розмірі), а визначений позивачем розмір адвокатських витрат не є неминучим та розумним, що є підставою не покладати у повному обсязі понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката на відповідача.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа “Гімайдуліна і інші проти України” від 10.12.2009, справа “Баришевський проти України” від 26.02.2015).
Згідно з висновком ЄСПЛ, викладеним у рішенні від 02.06.2014 у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При вирішенні питання щодо розподілу заявлених позивачем витрат у розмірі 17500,00 грн суд враховує, що дана справа є малозначною, ціна позову якої складає 143081,09 грн. Таким чином, за складання та подання позовної заяви та заяви про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 112639,60 грн до господарського суду сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 17500,00 грн не є співмірною із складністю справи, витраченим адвокатом часом на надання послуг, ціною позову та значенням справи для сторони Позивача.
Відтак, зважаючи на предмет позову у даній справі, беручи до уваги той факт, що справа є малозначною, ціна позову якої складає 143081,09 грн, її нескладність та незначний обсяг доказів, які підлягають дослідженню та були подані позивачем, складання та подання до господарського суду двох заяв, заперечення відповідача щодо не співмірності витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу не пропорційний до предмета спору, не відповідає критеріям розумності їх розміру, дійсності та необхідності їх понесення (у заявленому розмірі), розмір зазначених витрат не є неминучим та розумним, що є підставою не покладати у повному обсязі понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката на відповідача.
Враховуючи викладене, зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за належне стягнути з Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР ГАЗ РЕСУРС” 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір, розрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 571,04 грн.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал” (54055, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.161; код ЄДРПОУ 31448144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР ГАЗ РЕСУРС” (04070, м.Київ, вул.Сагайдачного, 25, літ.Б, офіс 5; код ЄДОПОУ 41427817) 26025,40 грн інфляційних втрат, 4416,09 грн - 3% річних, 571,04 грн витрат по сплаті судового збору та 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
5. Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Сторони у справі:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР ГАЗ РЕСУРС” (04070, м.Київ, вул.Сагайдачного, 25, літ.Б, офіс 5; код ЄДРПОУ 41427817),
відповідач: Міське комунальне підприємство “Миколаївводоканал” (54055, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.161; код ЄДРПОУ 31448144).
Судове рішення складено та підписано судом 13.10.2023.
Суддя В.О.Ржепецький