номер провадження справи 5/152/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2023 Справа № 908/1783/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (електрона пошта: sud@privatbank.ua; sergej.jakushev@privatbank.ua; юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 14360570)
До відповідача: Фізичної особи-підприємця Цихова Єгора Олександровича (електрона пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення 446 810,83 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Бондар І.М., ордер АР № 1130985 від 02.07.2023, посвідчення № ЗП002666 від 31.08.2020, адвокат;
СУТЬ СПОРУ:
29.05.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до фізичної особи-підприємця Цихова Єгора Олександровича про стягнення 446 810,83 грн.
29.05.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/1783/23 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.07.2023 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 13.06.2023 № 908/1783/23 частково задоволено заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про забезпечення проведення всіх судових засіданнях, зокрема призначеного на 03.07.2023 о 10:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи "EasyCon", судові засідання у підготовчому провадженні, в т.ч. призначене на 03.07.2023 о 10:30 год. вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EasyCon".
14.06.2023 від фізичної особи-підприємця Цихова Єгора Олександровича до суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 25.06.2023 (вх. № 12947/08-08/23 від 14.06.2023), в якому відповідач частково заперечив проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 72 810,84 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
26.06.2023 від АТ КБ "Приватбанк" до суду надійшла заява № б/н від 26.06.2023 (вх. № 13600/08-08/23 від 26.06.2023) про долучення до матеріалів справи оригіналів електронних доказів.
У судовому засіданні 03.07.2023 за участю представників позивача та відповідача суд відклав підготовче засідання на 31.07.2023 о 12 год. 00 хв. про дату, час та місце наступного судового засідання повідомлені присутні представники сторін під розписку та в режимі відеоконференції. Суд відмовив у задоволенні усного клопотання позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Крім цього, у судовому засіданні 03.07.2023 суд звернув увагу позивача, що автомобільне сполучення між м. Дніпро та м. Запоріжжя працює, а відстань між містами не є далекою. Господарський суд Запорізької області не припинив здійснювати судочинство. Запорізька міська територіальна громада не відноситься до територій проведення воєнних (бойових) дій, та/або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
04.07.2023 від позивача на електрону адресу суду з електронним цифровим підписом надійшла відповідь на відзив № б/н від 04.07.2023 (вх. № 14254/08-08/23 від 04.07.2023), згідно яких позивач не погодився із запереченнями відповідача та просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також позивач просить суд розгляд справи здійснити за відсутністю повноважного представника.
11.07.2023 від ФОП Цихова Є.О. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив № б/н від 06.07.2023 (вх. № 14810/08-08/23 від 11.07.2023), згідно яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії на суму 72 810,84 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.07.2023 № 908/1783/23 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 01.09.2023 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 01.09.2023 №908/1783/23 оголошено перерву у судовому засіданні до 02.10.2023 о 10 год. 00 хв., про що присутній представник повідомлений про дату, час та місце наступного судового засідання під розписку.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 02.10.2023 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".
Представник позивача у судове засідання 02.10.2023 не з'явився.
Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18.11.2021 фізична особа - підприємець Цихов Єгор Олександрович (далі - відповідач, позичальник) через систему інтернет-клієнт-банкінг підписав із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умова та правил надання послуг «КУБ». відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 1.1. Загальні положення та підрозділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» (https://privatbank.ua). Тобто, 18.11.2021 між відповідачем та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено кредитний договір № Б/Н (далі - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевикладених Анкети-заяви та Умов.18.11.2021, на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою. Відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів, що стало підставою позивача для звернення до суду. Станом на 03.05.2023 заборгованість відповідача за Договором становить 446 810,83 грн. та складається з: 373 999.99 грн. - заборгованість за кредитом; 72 810,84 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.2.3.2. та 3.2.2.9. Умов. Позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 373 999,99 грн. - заборгованість за кредитом та 72 810,84 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з наступних підстав. Відповідно до п. 3.2.2.3.2 Умов та правил надання банківських послуг, за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначеного в заяві та Тарифах. Тобто, умови укладеного договору передбачають стягнення процентів за користування кредитом, а не відсотки у вигляді щомісячної комісії. Так само, у розрахунку позивача є колонка «Комісія нарахована», в якому позивач нараховував відповідачу комісію. Банк не має повноважень стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом. Згідно з умовами надання кредиту, строк надання кредитних коштів складає 12 місяців з дати видачі. З 18.11.2022 нарахування процентів не можливо. Після закінчення строку кредитування позивач міг нараховувати лише проценти за користування коштами, а не відсотки за користування кредитом.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що пунктом 1.4. Заяви про приєднання до Умов та правил падання послуг «КУБ» від 18.11.2021 передбачено, що «у період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту (тобто 8 000 грн.), починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1,4 % в місяць від початкового розміру кредиту (тобто 7 000 грн.)». Тобто, ключовими словами є «процента ставка за користування кредитом». а також те, що банк просить суд «стягнути заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії». Банк вирішив, що так буде краще здійснювати облік заборгованості за процентами, які встановлені договором у фіксованому розмірі, бо умовами кредитного договору (п. 1.5) передбачено нарахування інших процентів за користування кредитом у випадку виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором в розмірі 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості, які застосовувались до відповідача лише до 24.02.2022. Щодо строку нарахування процентів за користування кредитом поза терміну кредитування позивач зазначає, як слідує з розрахунку заборгованості та виписок по справі, то банк у відповідності до пункту 1.5 кредитного договору здійснював нарахування процентів за користування кредитом у випадку виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості - лише до 24.02.2022, тобто в межах строку кредитування. Нарахування процентів у фіксованому розмірі «у вигляді щомісячної комісії», яке встановлено пунктом 1.4.договору здійснюється за користування кредитом не за порушення виконання зобов'язань, а відповідно до пунктів 3.2.2.9.1 за 3.2.2.9.3 кредитного договору - до «дня повного фактичного погашення кредиту», яке не відбулося до сьогодні. Після 18.11.2022 банком було нараховано 5 (п'ять) платежів по 7 000 грн. = 35 000 грн.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач посилається на те, що до змісту ч. 1 ст. 1 Закону України "Про інформацію" документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. Проте, відповідно до змісту п. 3.2.2.3.2. Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги МКУБ" за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При цьому, згідно Графіку погашення (Додаток № 1 до Заяви) передбачено графік погашення кредиту та процентів, а умовами Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" не передбачено зобов'язання відповідача з оплати процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії. Таким чином, оскільки з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено укладення між сторонами у справі письмового правочину щодо зобов'язання відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, наведене виключає правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 72 810,84 грн.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
02.10.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представника відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
18.11.2021 фізична особа - підприємець Цихов Єгор Олександрович (далі - відповідач, позичальник) через систему інтернет-клієнт-банкінг підписав із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умова та правил надання послуг «КУБ». відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 1.1. Загальні положення та підрозділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» (https://privatbank.ua).
Частиною 1 ст. 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, 18.11.2021 між відповідачем та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено кредитний договір № Б/Н (далі - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевикладених Анкети-заяви та Умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь другого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Пунктом 3.2.2.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування для Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватися шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет.
Відповідно до пункту 3.2.2.3. Умов надання кредитів у рамках послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.
18.11.2021, на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець мас право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених 4 родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, па його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Пунктом 3.2.2.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агробізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
У відповідності до пунктів 3.2.2.5.2. та 3.2.2.5.3. Умов відповідач взяв на себе - зобов'язання оплатити проценти та користування кредитом згідно з п. 3.2.2.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.2.З.1., 3.2.2.5.14., 3.2.2.6.2 а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Відповідно до п. 3.2.2.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.2.1.. 3.2.2.2., 3.2.2.3, 3.2.2.3.1. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.3.2.
За змістом п. 3.2.2.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом в розмірі, що зазначені в пункті 1.4. Заяви.
Пункт 3.2.2.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом, передбаченої пунктом 3.2.2.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.2.3.1 Умов.
Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту.
Пунктами 1.4., 1.5. Заяви визначено, що у період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).
Проценти за користування кредитом у разі виникнення простроченнях зобов'язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.
Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.
Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї Заяви) є невід'ємною частиною Договору.
Сторони узгодили, що в разі:
- порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. цієї Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку.
- настання обставин, передбачених п.3.2.2.3.1.3. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту визначеного у повідомленні Банку,
- настання обставин, передбачених п.3.2.2.6.2., п.3.2.2.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту,
Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості (п.1.6. Заяви).
Пунктом 3.2.2.3.1. Умов також передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агробізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
У відповідності до пунктів 3.2.2.5.2. та 3.2.2.5.3. Умов Клієнт взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.2.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.2.3.1., 3.2.2.5.14., 3.2.2.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Відповідно до пункту 3.2.2.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.2.1., 3.2.2.3., 3.2.2.3.1. цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.3.2.
За змістом пункту 3.2.2.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в пункті 1.4. Заяви. Пункт 3.2.2.9.2. Умов також передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.2.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.2.3.1. Умов.
Згідно з п. 3.2.2.9.1. Умов та відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.2.5.2 та 3.2.2.5.3. цього Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.3.3. цього Договору.
У свою чергу пунктом 3.2.2.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у пункті 1.5. Заяви.
Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при ньому відсотки розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.2.9.2. Умов).
У додатку № 1 до договору сторонами затверджений графік погашення кредиту з визначенням сум процентів за користування.
Пунктом 3.2.2.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.2.3.2., 3.2.2.3.1. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.9., 3.2.2.3.1., 3.2.2.3.2. цього Договору, Клієнт сплачує Байку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 3.2.2.10.3. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
На підставі Кредитного договору б/н від 18.11.2021 Банком було перераховано на поточний рахунок Фізичної особи - підприємця Цихову Єгору Олександровичу кредитні кошти в розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача за період.
У розрізі спірних правовідносин, Суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18, згідно якої банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належними доказами надання позичальнику кредитних коштів.
Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти у порядку, сумі, строки та на умовах, передбачених Кредитним договором.
Звертаючись до суду із даним позовом Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" зазначає, що всупереч вимогам Кредитного договору відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив у повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії, у зв'язку з чим, згідно розрахунку станом на 03.05.2023 заборгованість відповідача за Договором становить 446810,83 грн. та складається з: 373 999,99 грн. - заборгованість за кредитом; 72 810,84 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.2.3.2. та 3.2.2.9. Умов.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору - Глава 71 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до приписів статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій ковкості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статі 1050 ЦК України).
У відповідності до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У даному випадку сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, у зв'язку з чим Кредитний договір № б/н від 08.11.2021, з огляду на положення статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно статті 599 ЦК України та статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" не спростував, жодних доказів погашення заборгованості та інших платежів за Кредитним договором № б/н від 18.11.2021 не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Цихова Єгора Олександровича заборгованості за кредитом в розмірі 373 999,99 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості по відсоткам у вигляді щомісячної комісії в розмірі 72 810,84 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до умов та правил послуги «КУБ» від 18.11.2021, а саме п. 3.2.2.3.2., за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі га згідно графіку, визначених в заяві та Тарифах.
Пунктом 1.3. умов та правил надання послуги «КУБ» передбачено, що строк кредиту становить 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.
За умовами п. 3.2.2.3.1.2., строк користування кредитом зазначено у заяві про приєднання. Максимальний строк користування кредитом не може перевищувати 12 місяців з дати видачі кредитних коштів (18.11.2021).
Зазначене також кореспондується із графіком погашення основної суми боргу та процентів, що є додатком до укладеного договору.
Доводи відповідача щодо того, що позивач просить стягнути не «проценти за користування кредитом», а «відсотки у вигляді щомісячної комісії» судом до уваги не приймаються, оскільки, розрахунок вказаних сум здійснений позивачем цілком відповідає додатку № 1 до Заяви «Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом», а тому є саме «процентами за користування кредитом», а їх визначення у позовній заяві як «відсотки у вигляді щомісячної комісії» не спростовує та не змінює їх правової природи, а тому вказані суми підлягають стягненню саме як проценти за користування кредитом у фіксованому розмірі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 наведено ряд висновків, що стосується стягнення відсотків за користування кредитом після спливу строку кредитування.
Так, у п. 139-141 вищевказаної постанови, для вирішення виключної правової проблеми, Велика Палата зазначила наступне:
« 139. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом. З цього приводу Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.
140. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, навів висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту не залежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
141. З огляду на мотивувальну частину цієї постанови Велика Палата Верховного Суду уточнює вказаний вище висновок таким. У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».
Подібні правові висновки викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
У своїй постанові Велика Палата Верховного суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 доповнила аргументацію постанови від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 щодо припинення нарахування процентів після спливу строку кредитування, вказавши: якщо сторони кредитного договору домовилися про нарахування процентів до моменту повернення кредиту, такі проценти все одно не нараховуються.
За таких обставин, після закінчення строку кредитування, позивач міг нараховувати лише проценти за користування коштами, передбачені ст. 625 ЦК України, а не відсотки за користування кредитом.
Керуючись вищевикладеним та перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків у вигляді щомісячної комісії за період з 18.11.2021 по 03.05.2023 на суму 72 810,84 грн., суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача в частині стягнення відсотків у вигляді щомісячної комісії за період з 18.11.2021 по 18.11.2022 у розмірі 40 810,84 грн., з відмовою у стягненні 32 000,00 грн.
Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 6 222,16 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Цихова Єгора Олександровича (електрона пошта: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 373 999 (триста сімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 40 810 (сорок тисяч вісімсот десять) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 222 (шість тисяч двісті двадцять дві) грн. 16 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2023.
Суддя К.В.Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.