ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року
м. Харків
справа № 624/558/22
провадження № 22-ц/818/1942/23
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
учасники справи:
позивач - Селянське (фермерське) господарство «Анастасія»
відповідач - ОСОБА_1 , фермерське господарство «Долина Сонця»
третя особа - Кегичівська селищна рада Харківської області
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» на ухвалу Кегичівського районного суду Харківської області від 15 серпня 2023 року постановлену у складі судді Куст Н.М.-
ВСТАНОВИВ:
16 вересня 2022 року позивач, в особі голови Каніщева С.Г., звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди нікчемним, недійсним, в якому просив визнати нікчемним, недійсним договір оренди землі, серія та номер 01/ДС виданий 23 лютого 2022 року, кадастровий № 6323183700:03:000:0343 площею 25,59 га та договір оренди землі, серія та номер 02/ДС/22 кадастровий №6323183700:03:000:0344 площею 24 га укладених між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Долина сонця». Стягнути з відповідача на користь позивача плату за оренду 2-х земельних ділянок за 2022 рік в розмірі 104348,40 гривень площею 24 га та площею 25,59 га в сумі - 111261,50 гривень, разом становить -215609,90 гривень. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме сплачений судовий збір в розмірі 1984,80 гривень та витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 25 000,00 гривень.
08 серпня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Халабурдін С.В. подав клопотання про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якого зазначав, що при розгляді справи № 624/40/22 було встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 6323183700:03:000:343 та №6323183700:03:000:344 загальною площею 49,59 га, були передані в оренду ФГ «Долина сонця». В зв'язку з тим, що віндикаційний позов не дозволяє ефективного поновлення права СФГ «Анастасія» на земельну ділянку, СФГ «Анастасія» вимушено заявила позовну вимогу про визнання договорів оренди нікчемними, недійсними за вищезазначеними кадастровими номерами та у відповідності скасувати державної реєстрації.
Оскільки позивач посилається на рішення Кегичівського районного суду Харківської області по справі № 624/40/22 від 16 серпня 2022 року (29 вересня 2022 року ухвалою Харківського апеляційного суду по справі №624/40/22 відкрито апеляційне провадження), як на правову підставу для визнання недійсними договори оренди земельних ділянок, які є предметом спору, вважає неможливим продовження розгляду справи № 624/558/22 до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі № 624/40/22 можуть бути встановлені обставини, що свідчитимуть про відсутність підстав позову у справі № 624/558/22. Крім того ухвалою від 21 грудня 2022 року Харківським апеляційним судом по справі 624/40/22 призначено земельно-технічну експертизу для встановлення чи накладаються спірні земельні ділянки відповідача, відносно земельної ділянки площею 49,59 га, яка була передана в постійне користування ОСОБА_2 та перебуває у користуванні позивача.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області клопотання представника відповідача ОСОБА_3 задоволено. Зупинено провадження у цивільній справі №624/558/22.
Ухвала мотивована тим, що зазначені справи є взаємопов'язаними ,стосується одних і тих самих земельних ділянок, враховуючи, що по справі№ 624/40/22 призначено земельно-технічну експертизу для встановлення чи накладаються спірні земельні ділянки відповідача, відносно земельної ділянки площею 49,59 га, яка була передана в постійне користування ОСОБА_2 та перебуває у користуванні позивача, оскільки об'єктивно неможливо розглянути вказану справу до вирішення іншої справи.
Не погодившись з ухвалою суду Селянське (фермерське) господарство «Анастасія» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу скасувати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що кожен має право на звернення до суду за захистом своїх прав. Скаржник зазначив, що судом при винесенні оскаржуваної ухвали було взято до уваги лише доводи представника ОСОБА_4 , адвоката Халабурдіна С який в свою чергу зазначив у клопотанні від 08.08.2023 щодо зупинення провадження у справі лише одну цивільну справу, а саме №624/40/22 . Але при розгляді даної справи даний адвокат порушував ЦПК України та зловживав процесуальними правами, про що була винесена відповідна ухвала суду. Також матеріали даної справи містять ухвалу суду про витребування з даного відповідача договорів оренди земельних ділянок нікчемними, недійсними за кадастровими номерами №6323183700:03:000:0343 №6323183700:03:000:0344 та надано термін для надання доказів, але на 15.08.2023 відповідач не надав дані докази.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржувана судова ухвала не відповідає.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи рішенням Кегичівського районного суду Харківської області по справі № 624/40/22 від 16 серпня 2022 року позовні вимоги СФГ «Анастасія» в особі представника Каніщева С.Г., адвоката Каніщевої В.С. до ОСОБА_1 , третя особа: Кегичівська селищна рада Харківської області про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_1 земельні ділянки кадастровий номер 6323183700:03:000:343, кадастровий номер 6323183700:03:000:344. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року по справі № 624/40/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Халабурдіна С.В.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року по справі № 624/40/22 призначено земельно-технічну експертизу для встановлення чи накладаються спірні земельні ділянки відповідача, відносно земельної ділянки площею 49,59 га, яка була передана в постійне користування ОСОБА_2 та перебуває у користуванні позивача.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції, керуючись положеннями п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України дійшов висновку, що розгляд цієї цивільної справи є об'єктивно неможливий до розгляду судом судової справи № 624/40/22, продовження розгляду справи матиме своїм наслідком ухвалення рішення на підставі неповно з'ясованих обставин, необ'єктивності їх оцінки, а також не дотримання судом процесуального обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що вочевидь не сприятиме забезпеченню реалізації завдань цивільного судочинства.
Згідно з статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, -до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Зупиняючи провадження із зазначеної вище підстави та зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження, суд має з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи, вказавши обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у зазначеній справі виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги. Тобто, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Критерії, які б дозволяли переконливо стверджувати про наявність чи відсутність об'єктивної неможливості розгляду справи, в процесуальному кодексі не визначені.
Водночас між двома справами, що розглядаються, має існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Як встановлено апеляційним судом, підставою для зупинення провадження у цій справі є те, що в провадженні Харківського апеляційного суду перебуває справа № 624/40/22 за позовом СФГ «Анастасія» в особі представника Каніщева С.Г., адвоката Каніщевої В.С. до ОСОБА_1 , третя особа: Кегичівська селищна рада Харківської області про витребування земельної ділянки (кадастровий номер 6323183700:03:000:343, кадастровий номер 6323183700:03:000:344) з чужого незаконного володіння, де призначено земельно-технічну експертизу для встановлення чи накладаються спірні земельні ділянки відповідача, відносно земельної ділянки площею 49,59 га, яка була передана в постійне користування ОСОБА_2 та перебуває у користуванні позивача,.
Проте суд першої інстанції в порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не вказав об'єктивні обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність справи № 624/40/22 , виключає можливість на підставі наявних в цивільній справі доказів самостійно встановити та оцінити при розгляді цієї справи наявність обставин (фактів), якими позивач обґрунтовував свої вимоги .
Також судом не обґрунтовано у чому саме полягає матеріально-правовий зв'язок між справою № № 624/40/22 та даною цивільною справою, тобто не мотивував, які саме факти, встановлені в іншій справі, будуть мати преюдиційне значення для цієї справи, та в чому полягає неможливість самостійного встановлення судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.
До матеріалів цивільної справи не додано будь-яких письмових документів, які б давали можливість оцінити наявність чи відсутність такого зв'язку між зазначеними справами, при якому розгляд цивільної справи є неможливим без попереднього розгляду цивільної справи № 624/40/22 , а отже незрозуміло чим керувався суд першої інстанції коли дійшов висновку про зупинення провадження в цивільній справі.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Кегичівського районного суду Харківської області від 15 серпня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, Суд,
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» - задовольнити.
Ухвалу Кегичівського районного суду Харківської області від 15 серпня 2023 року- скасувати, справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 жовтня 2023 року.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.В.Маміна
Н.П.Пилипчук