Справа № 344/15545/23
Провадження № 33/4808/709/23
Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.
Суддя-доповідач Гриновецький Б.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю водія ОСОБА_1 та його захисника Горина В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Горина В.М. на постанову Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і накладено штраф 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 18.08.2023 об 11 год. 15 хв. в м.Івано-Франківськ, по вул. Стуса, 13б, керував автомобілем «Шевроле Круз» НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія в медичному закладі. Висновок лікаря № 613.
В апеляційній скарзі захисник Горин В.М. вважає оскаржувану постанову незаконною, прийнятою внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, а також порушення норм процесуального. Стверджує, що в закладі охорони здоров'я медичні працівники провели лише тестування на визначення наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 методом експрес-діагностики без проведення лабораторних досліджень, що згідно п.п.7,22 р.3 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» є недійсним. Тому вказані порушення є підставою для визнання процедури огляду недійсною. Просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника про підтримання апеляційної скарги, перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи та матеріали справи, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою.
Постанова щодо ОСОБА_1 цим нормам закону не відповідає, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення.
При цьому судом не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов'язані неупереджено і неухильно додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів.
Судом першої інстанції не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.
В діях ОСОБА_1 є певні ознаки пред'явленого правопорушення, але його вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом.
Суд не перевірив і не дав оцінки правомірності вимоги ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки у справі не має документального підтвердження керування ним транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом події та доводами ОСОБА_1 , тому апеляційний суд вимушений погодитись з доводами апелянта про безпідставність процедури огляду, що є підставою згідно правового принципу «плодів отруйного дерева» вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі процедуру огляду водія, неправомірними й недопустимими доказами. Справа не містить доказів, які поза розумним сумнівом доводять факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин викладених в протоколі і оскаржуваній постанові.
Суд першої інстанції не дослідив зазначені обставини, не дав їм належну оцінку, що призвело до помилкових висновків.
Проте, як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, в закладі охорони здоров'я медичні працівники в порушення п.п. 7, 15, 22 спеціальної Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння» провели лише тестування методом експрес-діагностики за допомогою тесту WONDFO, результати якого в розумінні наведеної Інструкції не має доказової сили без подальшого проведення лабораторного дослідження біологічного середовища.
Як вбачається з Акту медичного огляду та відповіді КНП «ПНЦ ІФ ОР» на запит захисника Горина В.М., лабораторні дослідження зразків біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 на вміст наркотичних засобів не проводились.
Враховуючи, що лабораторні дослідження сечі ОСОБА_1 на вміст наркотичних засобів проведений не був, акт медичного огляду №613 та висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння від 18.08.2023р. є недійсними.
Апеляційний суд не може спростувати доводи апелянта, які підтверджується відеозаписом події про те, що ОСОБА_1 перед початком і при процедурі проходження огляду на стан сп'яніння, не було роз'яснено його права та не забезпечено право на допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням його конституційного права на правовий захист (ст. 59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника, що в силу того ж правового принципу «плодів отруйного дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами. Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу.
Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини.
Враховуючи вищенаведене апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини водія, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як невмотивована й необґрунтована.
Постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягав би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави.
Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенство права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови і закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП.
К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Горина В.М. задовольнити, постанову Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Б.М. Гриновецький