Єдиний унікальний номер 205/9145/22
Номер провадження3/205/3329/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 жовтня 2023 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Таус М.М., за учасю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мисечко К.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
30 листопада 2022 року о 10 год. 45 хв у м.Дніпро, Новокодацький район, вул. Ударників, буд.18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та суду пояснив, що дійсно 30 листопада 2022 року він керував транспортним засобом Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , під'їхали поліцейські, які забрали його посвідчення водія, виписали тимчасовий талон. Окрім того, ОСОБА_1 зазначив, що на пропозицію працівників поліції проїхати на медичний огляд щодо стану сп'яніння, відповів, що коли приїде водій за автомобілем, то тоді він проїде на огляд. Свою відмову у проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я пояснив необхідністю своєчасного доставляння вантажу, який він перевозив.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Мисечко К.О. у судовому засіданні просила справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки не вірна кваліфікація дій її підзахисного за ч.2 ст.130 КУпАП, зазначила, що повторність відсутня, тому що постанова відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП була скасована постановою Дніпровського апеляційного суду.
За ч.2 ст.130 КУпАП настає адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення повністю підтверджується дослідженими письмовими доказами: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №090519 від 30.11.2022 року; у сукупності з іншими доказами рапортом т.в.о. заступника командира роти №3 батальйону №4 УПП у Дніпропетровській області Повзно О.В. від 30.11.2022 року, відповідно до якого 30 листопада 2022 року під час несення служби у складі автопатруля «Легіон-452» за адресою м.Дніпро, вул.Ударників, біля будинку №18 було зупинено транспортний засіб Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудних відео реєстраторів інспекторів Управління патрульної поліції, на якому зафіксовано відмову 30.11.2023 року ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, як за дії, вчинені особою яка протягом року вчинила будь-яке з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проте, згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 07.02.2023 року постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20.09.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасовано та на підставі п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відтак, беручи до уваги, що постанова Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20.09.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасована, дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані за ч. 2 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим їх слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, суддя зазначає, Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норм, які б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 N 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення".
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не погіршує його правове становище.
Таким чином, суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, суддею враховуються вимоги ст. 33 КУпАП, відповідно до яких характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують його відповідальність, ставлення правопорушника до скоєного адміністративного правопорушення, його наслідків тощо не можуть бути враховані при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
З урахуванням викладеного, суддя вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортним засобів.
Згідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір по справі на користь держави в розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови
Апеляційна скарга, подаються до відповідного апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя М.М. Таус