Справа № 202/7683/23
Провадження № 3/202/4914/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2023 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Маринін О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН в матеріалах справи відсутній,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КпАП України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 05.04.2023 року близько 15:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , на цвинтарі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вилазила на хрести та могили померлих людей, чим порушила громадський порядок і мораль, так як остання не досягла 16 років, до відповідальності притягується її мати ОСОБА_1 , чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, не повідомивши про причини неявки.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності дійшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 184 ч.1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Натомість з матеріалів справи вбачається, що донька ОСОБА_1 - неповнолітня ОСОБА_2 вилазила на хрести та могили померлих людей, чим паплюжила пам'ять померлих.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" поняття "наруга над могилою, іншим місцем поховання" включає в себе зокрема, вчинення дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам'ять про померлого, продемонструвати зневажливе ставлення до місця поховання та суспільних, релігійних принципів і традицій в цій сфері.
Таким чином в діях неповнолітньої ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 297 КК України - наруга над могилою, іншим місцем поховання, та у зв'язку з недосягненням нею віку, з якого настає кримінальна відповідальність, її мати - ОСОБА_1 мала бути притягнута до відповідальності за ч.4 ст. 184 КУпАП, за якою протокол не складався.
При цьому суд зазначає, що перекваліфікація дій, які поставлені в провину особі яка притягується до відповідальності КУпАП не передбачена, а у разі недоведеності провини особи, суд не зобов'язаний відшукувати в її діях, склад іншого правопорушення, перебираючи на себе функції обвинувача.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
При цьому суд зауважує, що відповідно практики ЄСПЛ суд не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що у справі відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 184 ч.1, 213, 221, 247, 251, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. В. Маринін