Справа № 308/12940/23
1-в/308/248/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
про звільнення від відбування покарання на підставі закону України про амністію,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про звільнення від відбування покарання на підставі закону України про амністію.
Заява вмотивована тим, що заявник засуджений вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2023 року в справі № 346/4793/22 (провадження № 1-кп/346/310/23) за вчинення кримінального праовпорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, до арешту на строк шість місяців з відбуванням на гаупвахті. У зв'язку з тим, що засуджений бажає надалі проходити військову службу та виконувати бойові завдання у зоні бойових дій для відбиття збройної агресії росії та збереження суверенітету та територіальної цілісності України, просить суд звільнити його від відбування призначеного йому покарання, яке відбуває в УЗВ ВСП м. Ужгорода з 20 квітня 2023 року.
У судове засідання засуджений, прокурор та представник установи виконання покарань не з'явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 14 ч. 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
За ч. 2 ст. 539 КПК України, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 КПК України, клопотання (подання) подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Відповідно до ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Згідно з ч. 2 ст. 86 КК України, законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
За ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про застосування амністії в Україні», дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно.
Останній раз закон про амністію прймався у 2016 році, а саме Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810-VIII. Закон опублікований 06.09.2017 в газеті "Голос України" № 163. Згідно із ст. 18 даного Закону, останній підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня набрання ним чинності, тобто до 07.12.2017.
Відповідно до ст. 13 даного Закону, його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.
Особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до цього Закону підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня опублікування даного Закону.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 засуджений судом за злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, який вчинений ним у період з 02.10.2022 по 12.10.2022 року, тобто після спливу часу застосування Закону України "Про амністію у 2016 році", а тому не підпадає під дію цього Закону.
На підставі наведеного, враховуючи відсутність діючого акту про амністію, який би поширювався на заявника, суд прийшов до висновку, що подана заява необгрунтована, підстави для застосування амністії відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні поданої заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 26, 395, 537, 539 КПК України, Законом України "про амністію в 2016 році", суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1