Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/10550/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2023 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №12023100070001862, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження №12023100070001862 від 06.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
07 вересня 2023 року органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.09.2023 приблизно о 12 год. 20 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував в торговому залі магазину «Сільпо», що належить ТОВ «Сільпо-Фуд», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Оленівська, 3. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Сільпо-Фуд».
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , перебуваючи в торговому залі вказаного магазину, таємно викрав, а саме взяв приготовлену у відділі кулінарії піцу «Чотири м'яса С», вагою 500 г., вартістю 111 гривень 20 копійок та з торговельної полиці взяв шоколад «Milka» зі смаком чізкейку, полуничною начинкою та печивом, вартістю 115 гривень 20 копійок, що сховав собі під верхній одяг, після чого з торговельної полиці взяв коньяк «Коблево Резерв одинарний 3 зірки», ємністю 500 мл, вартістю 143 гривні 20 копійок, який поклав до своєї сумки.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, маючи при собі товар, який належить ТОВ «Сільпо-Фуд», ОСОБА_5 пройшов повз касову зону не розрахувавшись за вказаний товар, та вчинивши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_5 був зупинений працівниками охорони магазину «Сільпо», не закінчивши злочин з причин, що не залежали від його волі.
Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_5 намагався спричинити ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальну шкоду на загальну суму 369 грн 60 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Вказала, що підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази:
1)протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.09.2023 від ОСОБА_7 ;
2)протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 06.09.2023;
3)протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_7 від 06.09.2023;
4)протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 06.09.2023;
5)протокол огляду місця події від 06.09.2023;
6)протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 06.09.2023;
7)протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 06.09.2023;
8)повідомлення про підозру від 07.09.2023;
9)протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 .
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція передбачає покарання у вигляді позбавленням волі строком до восьми років, оскільки злочин вчинено під час воєнного стану.
Відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою через те, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, оскільки орган досудового слідства вважає, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконанню процесуальних рішень у провадженні.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували та просили застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання, вивчивши докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження №12023100070001862 від 06.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
07 вересня 2023 року органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази:
1) протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.09.2023 від ОСОБА_7 ;
2) протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 06.09.2023;
3) протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_7 від 06.09.2023;
4) протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 06.09.2023;
5) протокол огляду місця події від 06.09.2023;
6) протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 06.09.2023;
7) протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 06.09.2023;
8) повідомлення про підозру від 07.09.2023;
9) протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 .
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, дійшов до висновку, що зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, є обґрунтованою.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Серед ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може у неналежний спосіб виконувати свої процесуальні обов'язки, прокурор зазначає: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.
На думку слідчого судді, такі ризики є сумнівними та розцінюються як домисел, на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними («Боцано проти Франції»).
Крім того, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання на території України за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
Таким чином, приймаючи до уваги недоведеність прокурором недостатності застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, виходячи з відсутності обставин необхідності обмеження права особи на свободу, що передбачено кримінальним процесуальним законом України та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зважаючи на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Манчіні проти Італії», де зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст.5 §1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, можна зробити висновок, що цілодобовий домашній арешт цілком може забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, покладає на підозрюваного певні обов'язки.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 в межах строку досудового розслідування, а саме до 04.11.2023 включно.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
- не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Термін дії обов'язків визначити до 04.11.2023 включно.
Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .
Контроль за виконання даної ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 13.09.2023.
Cлідчий суддя
Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1