Справа № 947/22951/23
Провадження № 1-кс/947/13013/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2023 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12023162480000868 від 04.07.2023 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Калінінград російської федерації, громадянину України, зі слів одруженого та має одну дитину, офіційно не працевлаштованому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадження Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Як вбачається з клопотання, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", 24 лютого 2022 року Указом Президента України за № 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин строком на 30 діб, який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-1X, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX), Указом Президента України від 07.11.2022 за № 757/2022, затвердженого Законом України від 16.11.2022 за № 2738-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023, відповідно до якого строк дії воєнного стану на всій території України продовжено до 05 години 30 хвилин 20.08.2023).
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з?єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Крім того, п. 3 вказаного Указу зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені, зокрема, ст. 33 Конституції України, згідно з якою кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 за № 1455, якою затверджено «Порядок встановлення особливого режиму в?їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан», визначено, що перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Виключний перелік громадян України, які наділені правом перетинання державного кордону, у період воєнного стану, передбачений Правилами перетинання державного кордону громадянами України», які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно правових актів, ОСОБА_4 , всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став на злочинний шлях i умисно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, на початку липня 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_4 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за попередньою змовою із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановленими під час досудового розслідування особами, діючи умисно із корисливих мотивів, вступив у злочинну змову, спрямовану на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, добре розуміючи порядок перетину та недоторканість державного кордону України, організував діяльність, метою якої є незаконне переправлення осіб через державний кордон України, яким тимчасово обмежено право на виїзд з України у відповідності до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у період воєнного стану, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022.
В період з червня по липень 2023 року, з метою реалізації спільного злочиного умислу, невстановлена особа, із застосуванням кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «Телеграм» зв'язалась з ОСОБА_8 та повідомила останньому про те, що може організувати і здійснити його незаконне переправлення через державний кордон України до Республіки Молдови, разом із його знайомими. З метою роз'яснення вказаного плану та оголошення вартості такого переправлення, невстановлена особа, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами злочинного умислу направленого на особисте збагачення, шляхом вчинення дій щодо незаконного переправлення ОСОБА_8 та інших осіб через державний кордон України, повідомила останньому, що за грошову винагороду організує їх незаконне переправлення через державний кордон України на територію Республіки Молдова.
В подальшому, невстановлена особа, продовжуючи реалізацію спільного злочиного умислу, із застосуванням кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «Телеграм», інформувала про свою обізнаність щодо різних способів незаконного перетину кордону, надавала поради та вказівки щодо дій ОСОБА_8 та інших осіб в момент фактичного перетинання кордону на транспортному засобі та пішим шляхом через державний пункт пропуску з конкретним зазначенням послідовних дій, а також інші поради незаконного перетину державного кордону, за що ОСОБА_8 та інші особи повині будуть заплатити їм кошти в сумі 500 доларів США за перетин пункту пропуску «Паланка» та 3000 доларів США кожний за перетин державного кордону України, на що ОСОБА_8 надав свою згоду, а також повідомив, що з ним в подальшому з цих питань буде зв'язуватись інша особа.
Надалі, 14.07.2023, невстановлена особа, з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, із застосуванням кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «Вайбер» під час розмови з ОСОБА_8 повідомила про те, що йому зателефонує особа, яка буде здійснювати перевезення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через пункт пропуску «Паланка-Маяки-Удобне», а також про необхідність направлення фотографій своїх документів для підготовки необхідних документів, які надають підстави для безперешкодного перетину вказаного пункту пропуску.
Того ж дня о 23 год 35 хв, ОСОБА_4 з метою реалізації спільного злочиного умислу з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановленими особами, направленого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через державний кордон України, керуючись корисливим мотивом, зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що він буде здійснювати їх перевезення через пункт пропуску «Паланка-Маяки-Удобне», а також вказав, щоб останні орієнтувались на 15 год 00 хв наступного дня.
В подальшому, 15.07.2023 приблизно о 13 год 00 хв ОСОБА_4 , діючі за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановленими особами, домовився про місце зустрічі з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на проспекті Небесної Сотні в місті Одесі.
Того ж дня, приблизно о 14 год 00 хв, ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію спільного злочиного умислу з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановленими особами, достовірно усвідомлюючи, що під час перетину офіційного пункту пропуску «Паланка-Маяки-Удобне» необхідний вичерпний перелік офіційних підстав, прибув на своєму особистому транспортному засобі марки «Mercedes-Benz» модель «E 280», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, маючи при собі заздалегідь підготовлений оригінал Наказу ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ БУДПЕРСПЕКТИВА» від 14.07.2023 вих. № 14-07-23/1 про відрядження працівника ТОВ «БК Будперспектива» та 4 (чотири) посвідчення про відрядження, за адресою: м. Одеса, просп. Небесної сотні, 15А, зустрівши ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та надавши останнім вказівки щодо послідовності наступних дій, які нададуть змогу безперешкодно здійснити перетин вищевказаного пункту пропуску. Під час спілкування, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що з цією ж метою, з ними буде їхати ще одна особа, як в подальшому встановлено - ОСОБА_10 , який долучився до них неподалік від залізничного вокзалу в м. Одесі.
В подальшому, вищезазначені особи, діючи відповідно до раніше розробленого плану, на підставі заздалегідь підготовлених документів здійснили перетин офіційного пункту пропуску «Паланка-Маяки-Удобне» та прибули до м. Арциз Одеської області. В подальшому ОСОБА_4 , діючи відповідно до спільного злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, отримав від ОСОБА_8 за надані ним послуги кошти у загальному розмірі 1000 доларів США та спільно з невстановленою особою, зв'язок з якою відбувався через застосунок «Telegram» надали вказівки та поради щодо подальших дій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
В подальшому, до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прибула невстановлена особа, яка з метою реалізації спільного злочиного умислу з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановленими під час досудового розслідування особами, направленого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України, на транспортному засобі марки «ВАЗ» модель «2109» д.н.з. НОМЕР_2 , надала вказівки, поради щодо подальшого перетину ними державного кордону України та здійснила їх фактичне перевезення до земельної ділянки неподалік від села Дмитрівка Болградського району Одеської області зі сторони лінії розмежування державного кордону України з Республікою Молдова, де їх зустріли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на транспортному засобі марки «Volkswagen» модель «Passat» н.з. НОМЕР_3 .
Надалі, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановлена особа, яка здійснила їх перевезення до вказаної земельної ділянки, діючи умисно, завершуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, повідомили про необхідність розрахунку за надані ними послуги з організації переправлення осіб через державний кордон України, після чого ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 кошти у розмірі 2200 доларів США.
В подальшому, протиправну діяльність ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було припинено шляхом затримання..
16 липня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
18 липня 2023 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який 25.07.2023 року було змінено ухвалою Одеського апеляційного суду на домашній арешт строком до 16.09.2023 року.
11.09.2023 року керівником Київської окружної прокуратури м. Одеси продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12023162480000868 від 04.07.2023 року до трьох місяців а саме до 16.10.2023 року.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання частково заперечували та просили застосувати нецілодобовий домашній арешт, обґрунтовуючи свої доводи тим, що ОСОБА_4 має намір заробляти собі на життя.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення є обґрунтованою, оскільки ґрунтується на доказах, здобутих під час досудового розслідування, зокрема: повідомленням про кримінальне правопорушенням, допитами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколами обшуків транспортних засобів: марки «Mercedes-Benz» модель «E 280», д.н.з. НОМЕР_1 та марки «Volkswagen» модель «Passat» н.з. НОМЕР_3 , речовими доказами вилученими в ході проведених обшуків, протоколом затримання ОСОБА_4 , протоклом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 , протоколом огляду заявника та врученням грошових коштів, іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження в їх сукупності.
Щодо доводів підозрюваного про невинуватисть у вчиненні злочину, то слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Враховуючи надані прокурором матеріали кримінального провадження № 12023162480000868, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.
Також слідчий суддя вважає за необхідне підкреслити, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
В той же час, на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є достатніми, щоб стверджувати, що ОСОБА_4 має відношення до вказаного злочину.
Таким чином, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності досліджених під час розгляду клопотання доказів, які об'єктивно вказують на обґрунтованість припущення про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри у кримінальному провадженню за № 12023162480000868 від 04.07.2023року відносно ОСОБА_4
Слідчий суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_4 мають місце процесуальні ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначені ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 може:
- згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, підозрюваний оскільки постійно контактує з особами які проживають у прикордонній смузі з Республікою Молдовою, займався незаконним переправленням осіб через державний кордон України та володіє знаннями і навичками незаконного перетинання кордону, так як усвідомлює, що санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років; Зазначений ризик підвищений тим, що наразі в Україні введений воєнний стан, а ОСОБА_4 з високою вирогідністю обізнаний щодо методики незаконного перетину кордону.
- згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, оскільки останній офіційно ніде не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, а тому не виключаються спроби повторного вчинення вказаних корисливих кримінальних правопорушень останнім.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, згідно ч.1, ч.2 ст.182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, як вбачається з правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
В свою чергу вказана міра запобіжного заходу в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ як його частині.
Щодо наміру підозрюваного працевлаштуватися, то надана довідка не підтверджує можливості ФОП « ОСОБА_11 » здійснити працевлаштування підозрюваного на посаду водія, а тому підстав для зміни запобіжного заходу на нецілодобовий домашній арешт не має.
Враховуючи викладене, оскільки в судовому засіданні прокурором доведено обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, вважаю, що запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 зможе продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків визначених в ухвалі Одеського апеляційного суду від 25.07.2023 року .
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12023162480000868 від 04.07.2023 відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту заборонивши підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до 08 грудня 2023 року включно.
Продовжити строк дії обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , до 08 грудня 2023 року включно, викладених в ухвалі Одеського апеляційного суду від 25.07.2023 року.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею (судом) може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1