ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 495/9156/22
Номер провадження 2/495/189/2023
14 вересня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої судді Анісімової Н.Д.,
при секретарі судового засідання Коліниченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гафійчук Сергій Дмитрович, до ОСОБА_2 про стягнення коштів у порядку регресу, суд -
ВСТАНОВИВ:
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від представника ОСОБА_1 адвоката Гафійчука С.Д. надійшов позов до ОСОБА_2 про стягнення коштів у порядку регресу, у якому просить суд стягнути з останнього на користь позивача шкоди за сплачені заборгованості по комунальним платежам 4 918,00 грн. по квартплаті, за водопостачання та водовідведення 5 736,90, за теплопостачання 21 500,00 грн., вивіз сміття 131,00 грн., за електроенергію 1 035.42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з відповідачем перебували у шлюбі, який було розірвано за рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 14.06.2014 року.
З 17.03.2019 року позивач проживає окремо від відповідача. Дані твердження підтверджуються рішенням міськрайонного суду від 09.06.2021 по справі № 495/9572/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Крім того, факт проживання позивача від відповідача також підтверджується договором про здачу житлового приміщення в оренду від 17.03.2019 року.
В свою чергу, відповідач постійно проживав у квартирі АДРЕСА_1 . Дана обставина підтверджується актом обстеження умов проживання від 10.02.2022. численними заявами та клопотаннями, які подавались до суду по справі № 495/9572/19 та по справі № 495/3274/19.
Так, проживаючи у квартирі АДРЕСА_1 відповідач допустив заборгованість по сплаті за комунальні послуги у розмірі 33 180,32 грн., з яких: 4 918,00 грн. заборгованість по квартплаті, заборгованість за водопостачання та водовідведення у розмірі 5 736,90 грн., за теплопостачання - 21 500 грн., за вивіз сміття - 131,00 грн., за електроенергію - 1 035,42 грн.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Разом з тим, відповідач проживав у квартирі протягом часу з березня 2019 року по жовтень 2022 року, не здійснюючи при цьому оплату за комунальні послуги. Позивач здійснила оплату за всіма заборгованостями відповідача, тобто відшкодувала особам, що надають комунальні послуги , шкоду, тобто позивач набула права на регресний позов до винної особи - відповідача.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.11.2022 року провадження по справі було відкрито, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяв, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
20.03.2023 року від адвоката Кліменко С.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи аби підготувати відзив, з якими згідно розписки ознайомився 27.03.2023 року.
05.04.2023 року від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю у засіданні Одеського апеляційного суду.
25.05.2023 року від адвоката Кліменко С.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшла заява про відкладення розгляду справи через перебування у відрядженні у м. Одеса.
14.09.2023 року від представника позивача адвоката Гафійчука С.Д. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
У судове засідання 14.09.2023 року ні відповідач, ні його представник не з'явилися, відзиву не надіслали, клопотань або заяв про відкладення суду не надали.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Крім того, положення ст. 43 ЦПК України визначають, що учасники справи зобов'язані, зокрема, з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд звертає увагу на той факт, що ЦПК України не передбачено відкладення судового засідання з умовою надання доказів поважності причини неявки у майбутньому. Причину неявки потрібно перевірити і встановити безпосередньо у судовому засіданні, якщо така є. Тому для цього необхідно, щоб представник сторони надав письмову інформацію з доказами про це.
Відтак, сторони зобов'язані надавати докази, що підтверджують поважні причини неявки у судове засідання, про відкладення якого просять суд.
Отже, представник відповідача 27.03.2023 року заявляв про необхідність ознайомитися з матеріалами справи для подачі відзиву та забезпечення конституційних прав особи на захист. 06.04.2023 року від представника відповідача надійшла заява про відкладення, у зв'язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи (повторно) для забезпечення конституційних прав особи на захист. Надалі 25.05.2023 року від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відряджені.
У судове засідання призначене на 14.09.2023 року представник позивача не прибув, як і не прибув відповідач, який був сповіщений належним чином, клопотань або заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без їх участі до суду не надходили.
Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у своїй постанові від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19 звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Верховний Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Судом враховується, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Враховуючи неодноразову неявку представника відповідача та самого відповідача в судові засідання, незацікавленість останнього до результатів розгляду справи, у якій він є стороною, неподачу відзиву та відсутність заперечення зі сторони позивача - суд вирішив ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного вмотивування.
Судом встановлено, позивач проживає окремо від відповідача. Дане твердження підтверджуються договором про здачу житлового приміщення в оренду квартиронаймачу від 17.03.2019 року, у відповідності з яким ОСОБА_1 /позивач/ винаймає житлову площу по АДРЕСА_2 .
В свою чергу, відповідач постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Дана обставина підтверджується копією акту обстеження умов проживання від 10.02.2022 .
Так, проживаючи у квартирі АДРЕСА_1 відповідач допустив заборгованість по сплаті за комунальні послуги у: 4 918,00 грн. заборгованість по квартплаті, заборгованість за водопостачання та водовідведення у розмірі 5 736,90 грн., за теплопостачання - 21 500 грн., за вивіз сміття - 131,00 грн., за електроенергію - 1 035,42 грн.
Згідно долучених до позовної заяви копій квитанцій, загальна сума наданих комунальними установами житлово-комунальних послуг становить 33 321,32 грн., яка сплачена позивачем, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 8-14).
Відповідно до п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
ЖК України встановлює обов'язок громадян своєчасно та в повному обсязі сплачувати плату за користування житлом та за спожиті житлово-комунальні послуги.
Такий обов'язок передбачений як щодо наймачів жилих приміщень, які ними користуються на підставі договору найму житлового приміщення (ст. 64, 68 ЖК України), так і щодо громадян, яким житло належить на праві приватної власності (ст. 162 ЖК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Суд при цьому зауважує, що відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
За ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому за ч. 2 ст. 317 ЦК України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 1 ст. 544 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, а також підтвердження викладених в ньому обставин належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, враховуючи виконання позивачем обов'язку відповідача в частині оплати житлово-комунальних послуг, суд дійшов висновку за необхідне стягнути з останнього в порядку регресу вказану грошову суму в розмірі 33 312,32 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 265, 268, 282 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гафійчук Сергій Дмитрович, до ОСОБА_2 про стягнення коштів у порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) відшкодування витрат за сплачені заборгованості по комунальним послугами у розмірі 33 321,32 грн., яка складається з: 4 918,00 (чотири тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. заборгованість по квартплаті, 5 736,90 (п'ять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 90 коп. заборгованість за водопостачання та водовідведення; 21 500,00 (двадцять одна тисяча п'ятсот) грн. заборгованість за теплопостачання, 131,00 (сто тридцять одна) грн. заборгованість за вивіз сміття; 1 035.42 (одна тисяча тридцять п'ять) грн. 42 коп. заборгованість за електроенергію.
Заочне рішення може бути переглянуте Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 14.09.2023 року.
Суддя Н.Д. Анісімова