Дата документу 03.10.2023
Справа № 334/7706/23
Провадження № 3/334/2951/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Національної поліції України Департамент Патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124 та ст.122-4 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
25.08.2023 року відносно ОСОБА_1 були складені протоколи про адміністративне правопорушення, згідно яких 24.08.2023 року о 19:20 год. в м. Запоріжжі по вул. Бородинська, буд.1 «а» ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «iveco 35.10» д.н.з. НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з транспортним засобом «renault kangoo» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку.
При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих не має, крім того будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10 (а), п. 10.1 та 13.1 ПДР.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Постановою судді від 03.10.2023 року матеріали справ №334/7706/23 провадження 3/334/2951/23 за ст. 124 КУпАП та №334/7709/23 провадження 3/334/2952/23 за ст. 122-4 КУпАП, складені відносно ОСОБА_1 були об'єднані в одне провадження та визначений єдиний номер справ №334/7706/23 провадження 3/334/2951/23 на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП з метою повного та об'єктивного розгляду адміністративних справ, які скоєні однією і тією ж особою.
03.10.2023 року через канцелярію суду ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справ за його відсутності. Вину визнає у повному обсязі.
Отже суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
В судовому засіданні водій транспортного засобу ОСОБА_2 надав пояснення з приводу дорожньо транспортної пригоди та просив суд позбавити ОСОБА_1 водійського посвідчення строком на два роки.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП доводиться в повному обсязі і підтверджується доказами, з врахуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
25.08.2023 року відносно ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративні правопорушення.
Протоколи про адміністративне правопорушення були складені в присутності ОСОБА_1 , який з їх змістом ознайомився, про що зроблені відповідні відмітки.
Відтак, вбачаючи в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст.122-4, 124 КУпАП, уповноваженою особою складено протоколи про адміністративні правопорушення, в яких зафіксовано виявлені факти.
Протоколи про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що їх складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Протоколи не містять жодних зауважень з боку правопорушника. В дотримання вимог ст.254 КУпАП протоколи про адміністративне правопорушення були складені в присутності правопорушника.
Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.ст.256, 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто судом у строки, визначені ст.277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проставлення підпису про ознайомлення з правами й обов'язками у протоколі про адміністративне правопорушення робиться запис про це. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення за її підписом.
Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що виявлені факти і зафіксовані в протоколі відображають об'єкт суспільних відносин в сфері правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, оскільки об'єктивна сторона таких правопорушень полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, і об'єктивна сторона такого діяння полягає виключно в активних діях в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху.
Місце й факти, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи.
Дії працівника поліції в частині правомірності та підставності складання протоколів про адміністративне правопорушення порушник не оскаржував в передбаченому законом порядку. Заперечень до адміністративних матеріалів по складеному протоколу про адміністративне правопорушення така особа не подавала. Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_1 доказів оскарження дій працівників поліції вказує на погодження ОСОБА_1 і складеними відносно нього протоколом про правопорушення.
Крім того, ст.ст.260, 265-1 та 266 КУпАП (глава20 Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення), ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015року №580-VIII передбачено імперативний обов'язок співробітників поліції тимчасово вилучати посвідчення водія, оскільки ст.124 КУпАП передбачає накладення стягнення у вигляді позбавлення права керуванням транспортним засобом, та відстороняти від керування транспортними засобами осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з наступним оглядом особи на стан сп'яніння.
У протоколі у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» відображено, що додано пояснення такої особи, з якого вбачається, що така особа свою вину визнає.
Провина підтверджується обставинами викладеними в адміністративних протоколах ААД№512597 від 25.08.2023року та ААД№512598 від 25.08.2023року, схемою дорожньо-транспортної пригоди, складеною внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, рапортом командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області ДПП В.Стуброва, письмовими поясненнями.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України» в частині дати ДТП, проходження освідування на стан сп'яніння.
У відповідності до ст.1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Особа, стосовно якої складено адміністративні протоколи, згідно вимог ст.12 КУпАП підлягає відповідальності, оскільки на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла віку, з якого настає відповідальність.
Відсутні згідно вимог ст.17 КУпАП обставини, що виключають адміністративну відповідальність, оскільки особа, не діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони і не була в стані неосудності, у зв'язку з чим підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В дотримання вимог ст.280 КУпАП судом з'ясовано, що ОСОБА_1 були вчинені адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ст.122-4 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 складено протоколи, саме він винен у вчиненні адміністративного правопорушення, така особа підлягає адміністративній відповідальності з врахуванням обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, немає підстав згідно вимог ст.21 КУпАП для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, майнову шкоду третім особам не заподіяно.
Відтак, з аналізу наведених вище норм законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, в сукупності доказів вбачається, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, в його діях є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП, адміністративні правопорушення були вчинене саме ним, ОСОБА_1 винен у вчиненні даного адміністративного правопорушення, його дії розкривають об'єктивну сторону ст.124 та ст.122-4 КУпАП, а тому підлягає адміністративній відповідальності, і його дії правильно кваліфіковані за ст.124 та ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , його особу, ступеня його вини, який визнав себе винним. Судом враховано також майновий стан, відсутність обставини, що пом'якшують відповідальність і відсутність обставини, що обтяжує відповідальність, відсутність підстав для застосування іншого адміністративного стягнення, ніж передбаченого санкцією ст.ст.124, 122-4 КУпАП, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст. 122-4 КУпАП та застосовує до такої особи в дотримання вимог ст.24 КУпАП один з видів адміністративного стягнення, оскільки згідно вимог ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За практикою ЄСПЛ, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09.06.2011).
Крім того, ЄСПЛ зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених КУпАП, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21.02.1984року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02.09.1998року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17.11.2009року).
Так, відповідно до п.21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008року уряд України визнав карний кримінально-правовий характер КУпАП.
У рішенні "Шмауцер проти Австрії" від 23.10.1995року ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення".
Поряд з цим, ЄСПЛ відносить до кримінально-правової санкції й позбавлення прав на управління транспортним засобом, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення (рішення ЄСПЛ у справі "Маліге проти Франції" від 23.09.1998року).
Системний аналіз вищезазначеної практики ЄСПЛ свідчить про те, що гарантії ст.6 Конвенції поширюються також на осіб, які вчинили діяння, що відповідно до національного законодавства хоч і не є злочинами, але визнаються кримінальними у конвенційному значенні.
Отже, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.124, ст. 122-4 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, а також передбачає позбавлення права керування транспортним засобом.
Узагальнюючи вище зазначене суд, на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи, прийшов до переконання, що громадянина ОСОБА_1 має бути визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст. 122-4 КУпАП, та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану.
Стосовно стягнення судового збору. Згідно із ст.40-1КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір і порядок сплати встановлюється Законом. Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарногороку. Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022року, який набирає чинності з 01.01.2023року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023року становить 2684 гривень. У зв'язку з чим з 01.01.2023року розмір судового збору за накладене адміністративне стягнення становить 536,80 грн (2684 х 0,2 = 536,80).
Керуючись ст.ст.33,40-1, 122-4, 124, 221,280,283,284КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124КУпАП та ст.122-4 КУпАП, вчинених 24.08.2023 року та застосувати до нього адміністративні стягнення:
за ст.124КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн;
за ст.122-4КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.
Відповідно до положень ч.2ст.36КУпАП остаточно застосувати до ОСОБА_1 стягнення за більш серйозне правопорушення, передбачене 122-4КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.
Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху Розрахунковий рахунок: UA708999980313000149000008001 Банк одержувача: Казначейство України(ел. адм. подат.) ЄДРПОУ: 37941997 Отримувач: ГУК в Зап. обл./Запорізькаобл./ 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 536,80 грн.
Судовий збір - Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Роз'яснити ОСОБА_1 що згідно зі ст.307КУпАП штраф та судовий збір ним має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу та судового збору в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
У разі сплати штрафу у строки, передбаченіст.307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
З урахуванням ч.2 ст.308КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд районний суд м. Запоріжжя.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя: Філіпова І. М.