154/4231/23
2/154/1113/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2023 суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Пустовойт Т. В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ТзОВ "Фінансова компанія управління активами", треті особи на стороні відповідача, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Солонець Т.М., Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Володимирської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
УСТАНОВИЛА:
11.10.2023 представник позивача звернувся до суду із вказаною позовною заявою до ТзОВ "Фінансова компанія управління активами", треті особи на стороні відповідача, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Солонець Т.М., Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Володимирської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06.07.2023 дану цивільну справу розподілено судді Пустовойт Т.В.
Дослідивши позовну заяву та додані документи, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Позивачем не сплачено судовий збір за подання до суду вказаної вище позовної заяви, з посиланням на звільнення від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Як роз'яснено в п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України N 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" (з наступними змінами), при пред'явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. При цьому підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при пред'явленні позову споживачем.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII (з наступними змінами), споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. При цьому Законом України N 1734-УІІІ від 15.11.2016 виключений п. 23 зазначеної статті, який визначав термін споживчого кредиту.
Вчинення виконавчого напису нотаріусом - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум. При цьому нотаріус не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх та не вирішує по суті питань права, а лише підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів регулюється Законом України "Про нотаріат" та Порядком вчинення нотаріальних дій.
Таким чином, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до пунктів 3,18 ч. 1ст. 1 Закону № 1023-XII«Про захист прав споживачів», виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.
Тобто Закон № 1023-XII регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Суди не вправі керуватися законодавством про захист прав споживачів при вирішенні спорів, що випливають з відносин між фізичними особами, які вступають у договірні відносини між собою з метою задоволення особистих потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Тобто, на відносини, де виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг є громадянин, що не є підприємцем дія ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюється.
Враховуючи, що позовна вимога представника позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин, а не фінансових послуг, положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не підлягає застосуванню, а тому посилання позивача на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, є безпідставними.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ( ч. 1 ст. 4 Закону України " Про судовий збір " ).
З 01 січня 2023 року, згідно із Законом України " Про Державний бюджет України на 2023 рік " прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України " Про судовий збір ", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.)
У зв'язку з вищезазначеним, суддя дійшла до висновку, що позивач, при зверненні до суду із даним позовом має сплатити судовий збір у сум 1073,60 грн. та надати суду оригінал квитанції, що передбачено ЦПК України або надати докази про звільнення від сплати судового збору.
У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя -
УХВАЛИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ТзОВ "Фінансова компанія управління активами", треті особи на стороні відповідача, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Солонець Т.М., Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Володимирскьої області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що не підлягає виконанню- залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ