154/3000/23
2/154/857/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року м. Володимир
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кусік І.В.
за участю:
секретаря судового засідання Редько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, яким просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованість за кредитним договором № 904914747 в розмірі 18400,78 грн тасудові витрати по справі.
Свій позов мотивував тим, що 29.12.2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 904914747. Відповідно до Реєстру боржників №128 від 06.04.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», до останнього перейшло право грошової допомоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 904914747.
20.10.2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передав (відступив) ТОВ «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги. Згідно Реєстру № 1 від 21.10.2022 року до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 18400,78 грн, з яких: 12631,52 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 5769,26 грн - сума заборгованості за відсотками.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором, проте ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку та не повернув кредит у визначені строки на первісному кредитору, ні позивачу.
Обґрунтовуючи право вимоги до відповідача за кредитним договором, позивач вказав, що правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) в розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитором, в якості електронного підпису позичальника буде використовуватися Логін особистого кабінету та Пароль особистого кабінету. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме, з 21.10.2022 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 904914747 в розмірі 18400,78 грн.
Представник позивача надав суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, яким вказав, що ОСОБА_1 не заперечує про наявність договору з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», але заперечує проти наявності суми боргу, про явку вказує позивач у позовній заяві. Позивачем не надано до позовної заяви належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісним кредиторам за передачу права грошової вимоги та зарахування їх на рахунок останнього. Таким чином, матеріалами справи не доведено право вимоги позивача до боржників ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», зокрема й до ОСОБА_1 .
Крім того, відповідач вказав, що кредитний договір є реальним і укладеним з моменту передання грошей, надання доказів про перерахування кредитодавцем суми грошової позики (кредиту) на зазначений в договорі рахунок позичальника для висунення і доведення вимоги позивачем (новим кредитором) про стягнення з боржника є обов'язковим. На підтвердження боргу за спірним договором позивач надав розрахунок заборгованості. При цьому, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Отже, розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунок стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення однієї сторони (банку). Таким чином, виписки по рахункам або касовий документ можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тіолу кредиту за кредитним договором, в разі, якщо останні відповідають вимогам первинних документів.
ОСОБА_1 вказав, що жодного письмового доказу про перерахування коштів, їх рух по рахунку відповідача чи будь-які бухгалтерські документи, що підтверджують суму заборгованості або її відсутності позивач суду не надав. Відповідач не робить контр розрахунку у зв'язку з тим, що не має боргу перед позивачем. Відповідач наголосив, що відсутність документів про видачу кредиту включає задоволення позовних вимог, а відтак вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є необґрунтованими , не доведеними та такими, що не відповідають договору та нормами законодавства, а тому мають бути відхилені у повному обсязі.
Представник позивача надав суду відповідь на відзив, яким не погодився з позицією відповідача з наступних причин. Так, 29.12.2020 року між ТОВ«МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 904914747, який було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV469ВH. Сторони узгодили розмір кредитів та позик, грошову одиницю, в якій надано кредити та позики, строк та умови користування коштами, що свідчать про наявність волі відповідача для укладення договорів в електронній формі на погоджених умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Тобто, для укладення договору в електронній формі всі дані вносилися шляхом заповнення відповідної форми на сайті товариства позичальником власноруч. Позивач звернув увагу суду, що ОСОБА_1 не заперечує факту укладання кредитного договору.
Щодо відсотків по кредиту ТОВ «ФК «ЄАПЬ» повідомляє, що відповідно до п.п. 1.1. 1.1. кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 16160 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Відповідно до п.п. 1.2. кредит надається строком на 56 (п'ятдесят шість) днів.
Відповідно п.п. 1.4. нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 237,90 відсотків річних, що становить 0,65 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - «Дисконтна процентна ставка»).
Відповідно п.п. 1.5. На умовах викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 475,80 (чотириста сімдесят п?ять цілих вісім десятих) відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - «Базова процентна ставка»).
Відповідно п.п. 1.6. Умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в графіку платежів за цим договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим договором умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосуються знову починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.
Відповідно п.п. 1.6.1., за умови застосування до відносин між сторонами умов нарахування процентів за базовою процентною ставкою: загальні витрати за кредитом складають - 6492 грн 22 коп.; орієнтовна загальна вартість Кредиту складає - 22652 грн 22 коп.; орієнтовна реальна річна процентна ставка складає - 475,80 відсотків річних.
Відповідно п.п. 4.1. невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua. Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договорів чи про зарахування та розподілення сплачених коштів відповідачем висловлено не було.
Позивач долучив до заперечень на відзив належним чином завірену копію Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 та копію витягу з реєстру боржників до нього. Крім того, на спростування доводів відзиву, надав копію платіжного доручення № 18921 від 25.10.2022, яке підтверджує сплату коштів за передачу права вимоги за Договором факторингу.
На думку представника позивача, всі наведені твердження відповідача, як і сам Відзив, в цілому являються викладенням суб'єктивних міркувань сторони відповідача щодо даної цивільної справи та намаганням уникнути Відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань.
Зважаючи на те, що сторони в судове засідання не з'явилися, позивач просив проводити розгляд справи без його участі, відповідач надав відзив на позов, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наданих сторонами доказів.
Процесуальні дії суду по справі:
Згідно ухвали Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 19 жовтня 2022 року у вказаній справі було відкрито провадження призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Згідно наданих копій: свідоцтва про реєстрацію юридичної особи, свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, ТОВ «ФК «ЄАПБ» є юридичною особою, яка має право на надання фінансових послуг.
Як вбачається з договору № 904914747 від 29.12.2020 року, паспорту споживчого кредиту до договору № 904914747 від 29.12.2020 року, укладеного між ТОВ «АНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, кредитодавець зобов'язався надати відповідачу кредит на суму 16160,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплачувати кредитодавцю відсотки, відповідно до умов, викладених в договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Зважаючи на те, що відповідач не заперечує наявність цього договору, суд вважає за можливе не деталізувати відповіді на кожен аргумент сторін щодо факту укладення сторонами електронного кредитного договору № 904914747, оскільки ці обставини сторонам визнані та не оспорюються.
Як вбачається з позовної заяви, відповідно до Реєстру боржників №128 від 06.04.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», до останнього перейшло право грошової допомоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 904914747. В подальшому, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступив позивачу право вимоги за кредитним договором № 904914747.
Згідно договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передав (відступив) ТОВ «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги. Згідно Реєстру № 1 від 21.10.2022 року до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року, платіжного доручення № 18921 від 25.10.2022 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 904914747 в сумі 18400,78 грн, з яких: 12631,52 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 5769,26 грн - сума заборгованості за відсотками.
До матеріалів справи позивачем не долучено копії договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Таким чином, позивачем не доведено, а судом не встановлено факту того, що до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової допомоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 904914747, а відтак позивачем не доведено належним чином право його вимоги до боржника ОСОБА_1 .
Як вбачається з договору № 904914747 від 29.12.2020 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем, кредитодавець зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит на суму 16160,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплачувати кредитодавцю відсотки, відповідно до умов, викладених в договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Згідно паспорту споживчого кредиту до договору № 904914747 від 29.12.2020 року, спосіб та строк надання кредиту визначено п.2: «цілодобово (24/7) шляхом заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилини до 3-х днів. Безготівкові кредитні кошти у розмірі суми кредиту на споживчі потреби перераховуються на банківський (картковий) рахунок позичальника, відкритий у банку, на підставі укладеного договору та заяви.
Положеннями ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як визначено ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Положеннями ст. 1047 ч.2 ЦК України визначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Будь-яких даних про те, що на виконання умов кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувавОСОБА_1 на банківський (картковий) рахунок відкритий у банку, на підставі укладеного договору та заяви, безготівкові кредитні кошти у розмірі суми кредиту, матеріали справи не містять.
Суд бере до уваги той факт, що у відзиві на позов відповідач наголосив на тому, що до позову не долучено первинних документів, які б підтверджували факт надання йому кредитних коштів, а відсутність документів про видачу кредиту включає задоволення позовних вимог. При цьому, у відповіді на відзив представник позивача жодним чином не підтвердив факт передачі первісним кредитором боржнику коштів за кредитним договором № № 904914747 від 29.12.2020 року.
Положеннями ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 80 ч.1, 81 ч.1 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як визначено ст. 89 ч.1 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, вивчивши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, характер заявлених вимог, зважаючи на положення ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, суд, з урахуванням практики ЄСПЛ, вважає за можливе не деталізувати відповіді на кожен аргумент сторін щодо факту підписання кредитного договору № 904914747, оскільки ці обставини сторонам визнані та не оспорюються. При цьому, оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 89 ч.1 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено факту передачі первісним кредитором боржнику коштів за кредитним договором № 904914747 від 29.12.2020 року. При цьому, позивачем не доведено належним чином право його вимоги до боржника ОСОБА_1 , оскільки до матеріалів справи не долучено документів, які б свідчили про те, що первісний кредитор передав право вимоги за спірним кредитним договором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», який в свою чергу, передав право вимоги позивачу. На підставі вищевказаного суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є не обґрунтованим та не доведеними, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ч.1, ч.2 п.2 ЦПК України, поклавши їх на позивача.
Керуючись ст. 7-13, 76, 80 ч.1, 81 ч.1, 141 ч.1, ч.2 п.2, 263, 265, 273 ЦПК України, на підставі ст. 13, 1046, 1047 ч.2, 1054 ЦК України, суд,
УХВАЛИВ:
Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, вул. Лісова, 2, поверх 4, м. Бровари Київської області, 07400) відмовити повністю в задоволенні позову до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договорами.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Повне рішення складено 11 жовтня 2023 року.
Головуюча Ірина КУСІК