ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2023 Справа № 917/850/23
за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Суховерхова Юрія Анатолійовича, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, вул. Стрітенська, 19, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 03365854
про стягнення 84 544,63 грн
Суддя Пушко І.І.
Секретар судового засідання Біла І.М.
Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.
У період з 17.07.2023 по 25.08.2023 суддя перебував у щорічній відпустці, у зв'язку з чим рішення у цій справі постановляється в перший робочий день судді після виходу з відпустки.
Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 84 544,63 грн, з яких 11 104,51 грн 3% річних та 73 440,12 грн інфляційних втрат.
Позивач також заявив до відшкодування 3684,00 грн витрат на сплату судового збору та 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору на розробку проектної документації на об'єкт «Капітальний ремонт вулиці Овражна у місті Полтава» від 27.03.2020 № 5 в частині своєчасної оплати основного боргу.
Ухвалою від 29.05.2023 (а.с. 58-59) суд залишив позовну заяву без руху з підстав п. 1 ч. 1 ст. 164, ст. 172 ГПК України.
Позивач в термін, визначений судом, усунув недоліки позовної заяви та ухвалою від 12.06.2023 (а.с. 65-66) суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
Зазначена ухвала суду надсилалась сторонам, в т.ч. позивачу на його електронну адресу, зазначену ним в позовній заяві (лист від 12.06.2023, а.с. 68) та відповідачу в його електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» (довідка про доставку електронного листа від 12.06.2023, а.с. 67). Отже, останнім днем для подання відзиву на позов є 27.06.2023.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав.
03.07.2023 загальним відділом Господарського суду Полтавської області прийнятий нарочно від відповідача відзив на позов від 30.06.2023 № 01-06-01/10/907/вих (вх № 8173, а.с. 70-75).
Ухвалою від 10.07.2023 (а.с. 76-77) суд прийняв від Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради відзив на позов та продовжив строк для його подання.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнає, зауважує, що позивачем було умисно затягнуто питання сплати відповідачем інфляційних та річних, зазначені вимоги не були предметом спору в справі № 917/384/22 та підтвердив факт сплати 21.04.2023 на користь позивача 209 465,26 грн основного боргу за договором на розробку проектної документації на об'єкт «Капітальний ремонт вулиці Овражна у місті Полтава» від 27.03.2020 № 5, встановленого рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.06.2022 в справі № 917/384/22.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
27.03.2020 фізична особа-підприємець Суховерхов Юрій Анатолійович, як Підрядник, та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, як Замовник, уклали Договір № 5 від 27.03.2020 на розробку проектної документації на об'єкт: "Капітальний ремонт вулиці Овражна у місті Полтава" (далі - Договір, а.с. 40-45).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Замовник, доручає, а Підрядник зобов'язується відповідно до діючих державно-будівельних норм та державних стандартів України, законодавчих та нормативно-правових актів розробити проектну документацію на об'єкт: "Капітальний ремонт вулиці Овражна у місті Полтава", відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з п. 2.1 Договору, загальна ціна договору згідно зведеного кошторису та договірної ціни складає: 124 426,32 грн, у тому числі ЄП 5% - 6 221,32 грн. У п. 2.2 Договору вказано, що договірна ціна може бути уточнена.
За п. 2.3 Договору за розробку проектної документації замовник перерахує кошти підряднику на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації, рахунку(-ів).
За двостороннє підписаним актом здачі-приймання виконаних робіт № 5 від 06.07.2021 (а.с. 46), Підрядник виконав, а Замовник прийняв передбачені в Договорі роботи загальною вартістю 209 465,26 грн. Виконані позивачем роботи відповідач прийняв без зауважень.
В п. 4.4 Договору вказано, що Замовник на протязі 10 (десяти) днів з дня отримання проектної документації, при відсутності зауважень зі сторони замовника, повинен підписати акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації та здійснити оплату за виконані роботи.
У встановлені Договором строки відповідач не оплатив вартість робіт на суму 209 465,26 грн, тому позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення зазначеної суми.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.06.2022 в справі № 917/384/22 позов задоволено повністю, стягнуто з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь позивача 209 465,26 грн основного боргу за Договором, 3 141,98 грн відшкодування витрат з оплати судового збору та 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (копія рішення долучена до матеріалів справи, а.с. 10-23).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 рішення Господарського суду Полтавської області від 24.06.2022 в справі № 917/384/22 залишено без змін (а.с. 24-39).
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідно до виписки банку за період з 21.04.2023 по 26.04.2023 (а.с. 47) відповідач перерахував суму основного боргу за Договором 21 квітня 2023.
Враховуючи порушення відповідачем умов Договору в частині порушення строку оплати виконаних робіт із посиланням ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач заявив до стягнення з відповідача 11 104,51 грн 3% річних, нарахованих за період з 16.07.2021 по 21.04.2023, та 73 440,12 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з серпня 2021 року по квітень 2023 включно (розрахунок ціни позову долучений до матеріалів справи, а.с. 48-49).
Вирішуючи спір суд виходив із наступного.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір підряду.
Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як встановлено рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.06.2022 в справі № 917/384/22 заборгованість відповідача за Договором становить 209 465,26 грн основного боргу.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р. одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Отже, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.06.2022 по справі № 917/384/22 мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді даної справи.
Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В п. 4.4. Договору вказано, що Замовник на протязі 10 (десяти) днів з дня отримання проектної документації, при відсутності зауважень зі сторони замовника, повинен підписати акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації та здійснити оплату за виконані роботи.
За двостороннє підписаним актом здачі-приймання виконаних робіт № 5 від 06.07.2021 (а.с. 46), Підрядник виконав, а Замовник прийняв передбачені в Договорі роботи загальною вартістю 209 465,26 грн. Таким чином, останнім днем виконання зобов'язання зі сплати виконаних робіт є 16.07.2021.
Матеріалами справи підтверджено, відповідач перерахував позивачу 209 465,26 грн основного боргу 21 квітня 2023 (виписка банку за період з 21.04.2023 по 26.04.2023, а.с. 47).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив до стягнення 11 104,51 грн 3% річних, нарахованих за період з 16.07.2021 по 21.04.2023 (розрахунок річних долучений до матеріалів справи, а.с. 49).
Розглянувши зазначений розрахунок пені, суд встановив, що позивачем неправильно визначений період нарахування річних.
Як зазначалось вище, останнім днем виконання зобов'язання оплати виконаних робіт є 16.07.2021, відповідно прострочення виконання такого зобов'язання з боку відповідача мало місце з 17.07.2021.
Пунктом 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
За наведеного, дійшов висновку про правомірність заявлених вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 11 070,10 грн за період з 17.07.2021 по 20.04.2023, в іншій частині вимоги щодо стягнення річних відхиляються як завищені щодо розміру.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Суми, які кредитор може стягнути з боржника відповідно до ст. 625 ЦК України носять компенсаторний характер, а право на їх стягнення з'являється у кредитора після прострочення боржника, тобто у разі неправомірного користування боржником грошовими коштами кредитора.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц зробила висновок, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові КГС у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, за якою якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.
Позивач заявив до стягнення 73 440,12 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з серпня 2021 року по квітень 2023 включно (розрахунок ціни позову долучений до матеріалів справи, а.с. 48-49). З огляду не те, що фактично сплата заборгованості відбулась 21.04.2023, суд враховує позицію Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 щодо нарахування та сплати боржником інфляційних втрат за неповний місяць.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз'яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
На думку КГС методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше пів місяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд встановив, що розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційних не перевищує розрахований судом, тому підлягає задоволенню повністю в сумі 73 440,12 грн.
Перевірка правильності розрахунку річних та інфляційних здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
За наведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача 84 510,22 грн, з яких 11 070,10 грн 3% річних та 73 440,12 грн інфляційних втрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до договору № 4/інф від 15.05.2023 про надання правової допомоги, укладеного між позивачем (Клієнтом) та адвокатом Сучковою Юлією Олександрівною (а.с. 50-51), сторони домовилися про наступне:
- предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та засобами правової допомоги Клієнту, а саме: опрацювання документів на предмет можливості підготовки, складання та подання позову до Господарського суду Полтавської області про стягнення заборгованості зі сплати інфляційних втрат та 3 процентів річних з Управління ЖКГ ВК Полтавської області (п. 1.1 Договору);
- Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити юридичні послуги (правову допомогу), вказані у п. 1.1 цього договору. Сторони домовились, що гонорар адвоката складає за надані юридичні послуги 4500 гривень (п. 1.2 Договору);
- до складу наданих юридичних послуг (правової допомоги) адвокатом на виконання цього договору включається: консультування телефоном; аналіз документації, що надається Клієнтом чи направляється засобами електронного, поштового зв'язку; підготовка проектів листів, договорів, процесуальних документів, наказів, рішень тощо; приїзд адвоката до місця розташування (діяльності, юридичної адреси, тощо) Клієнта. При цьому час витрачений на проїзд та перебування адвоката у Клієнта включається у вартість наданих послуг (правової допомоги) по ціні не вищій ніж встановлено законодавством України про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами справ. Час перебування у дорозі визначається (та дорівнює) тривалості маршруту громадського (міжміського) транспорту з м. Полтави (Полтавська область) до місця знаходження Клієнта, з урахуванням часу зупинок та пересадок; участь у переговорах, судових засіданнях, нарадах тощо (п. 1.4 Договору);
- клієнт за надання послуг за цим договором зобов'язується сплатити гонорар адвокату розмір якого становить 4500 грн (п. 2.8 Договору).
Наявність статусу адвоката та свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 23.01.2018 № 2010 у Сучкової Юлії Олександрівни підтверджується витягом з реєстру адокатів України Національної асоціації адвокатів України (а.с. 69).
В акті надання послуг № 384 від 22.05.2023 (а.с. 52) сторони підтвердили, що адвокат надав позивачу юридичні послуги згідно договору про надання праововї допомоги від 15.05.2023, а саме: зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи; вивчення документів (правовий аналіз наданих клієнтом документів) необхідних для складання позовної заяви ФОП Суховерхов Ю.А. до Управління ЖКГ ВК Полтавської міськради про стягнення заборгованості зі сплати інфляційних втрат та 3 процентів річних по справі № 917/384/22; аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах; підготовка проекту позовної заяви ФОП Суховерхов Ю.А. до Управління ЖКГ ВК Полтавської міськради про стягнення заборгованості; розгляд питання щодо підготовки розрахунку 3% річних та інфляційних втрат до вказаної позовної заяви; складання розрахунку суми судових витрат, які ФОП Суховерхов Ю.А. очікує понести; обговорення з клієнтом проекту позовної заяви ФОП Суховерхов Ю.А. до Управління ЖКГ ВК Полтавської міськради про стягнення заборгованості; виготовлення копій документів - додатків до вказаної позовної заяви; формування, оформлення та направлення пакету документів (вказаної позовної заяви з додатками) на адресу відповідача; формування, оформлення для подання пакету документів вказаної позовної заяви з додатками на адресу Господарського суду Полтавської області; консультування Клієнта з приводу доцільності забезпечення позову в рамках господарської справи; консультування Клієнта з приводу існуючого порядку оскарження рішення господарського суду, порядку набрання рішенням законної сили; консультування Клієнта з питань порядку звернення до відділу державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду.
В акті підтверджена загальна вартість послуги з надання правничої допомоги в сумі 4500,00 грн.
В підтвердження оплати професійної правничої допомоги позивач надав квитанцію № 15 від 22.05.2023, за якою позивач сплатив адвокату Сучковій Ю.О. 4500,00 грн за подання позову про стягнення інфляційних втрат та 3% річних (а.с. 53).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 4500,00 грн.
Суд встановив, що вказані судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Суд встановив, що при зверненні до суду із цим позовом позивач сплатив 2684,00 грн судового збору за квитанцією АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.3011410188.1 від 22.05.2023 (а.с. 6). Факт надходження цього судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 24.05.2023 (а.с. 56).
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог частково, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 2 682,91 грн витрат по сплаті судового збору та в сумі 4 498,17 грн витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул. Стрітенська, 19, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 03365854) на користь Фізичної особи - підприємця Суховерхова Юрія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - 11 070,10 грн 3% річних, 73 440,12 грн інфляційних втрат; 2682,91 грн витрат по сплаті судового збору, 4 498,17 грн витрат на правову допомогу адвоката.
3. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.
4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя І.І. Пушко