ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
02.10.2023Справа № 910/7038/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження
позовну заяву Фізичної особи-підприємця Куликовської Юлії Валеріївни, м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Донченка Сергія Дмитровича, Вінницька обл., Немирівський р-н, с. Юрківці
про розірвання договору та стягнення 454 216,27 грн,
Представники:
від позивача: Вихрицький Р.П.;
від відповідача: не з'явилися;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фізична особа-підприємець Куликовська Юлія Валеріївна (далі - ФОП Куликовська Ю.В./позивач) в порядку ч. 5 ст. 29 ГПК України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Донченка Сергія Дмитровича (далі - ФОП Донченко С.Д./відповідач) про:
- розірвання договору №001 від 24.03.2021, укладеного між ФОП Куликовською Ю.В. та ФОП Донченко С.Д.;
- стягнення передплати за договором №001 від 24.03.2021 у розмірі 454 216,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №001 від 24.03.2021, укладеним між позивачем та відповідачем.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.05.2023 позовну заяву ФОП Куликовської Ю.В. залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.
12.05.2023 до суду від ФОП Куликовської Ю.В. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.05.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 26.06.2023.
26.06.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання та надання додаткового часу для подачі відзиву на позовну заяву.
26.06.2023 суд відклав підготовче засідання на 24.07.2023.
24.07.2023 до канцелярії суду від відповідача вдруге надійшло клопотання про відкладення судового засідання та надання додаткового часу для подачі відзиву на позовну заяву, а також клопотання про передачу справи на розгляд іншого суду.
24.07.2023 суд протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю з підстав її необґрунтованості та відклав підготовче засідання на 21.08.2023.
11.08.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ФОП Донченко С.Д. заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що не укладав з позивачем договору №001 від 24.03.2021 та не отримував від ФОП Куликовської Ю.В. будь-яких коштів за цим договором. Водночас, ФОП Донченко С.Д. зазначає, що отримав від позивача кошти в сумі 100 000,00 грн на проведення ремонту об'єкту згідно акту від 17.03.2021, в якому зазначено про цільове використання коштів, при цьому умови акту не передбачали обов'язку повернення цих коштів.
21.08.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
21.08.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.09.2023.
18.09.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.10.2023.
02.10.2023 у судове засідання з'явився представник ФОП Куликовської Ю.В. та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник ФОП Донченко С.Д. у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, при цьому, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
02.12.2020 за актом прийому-передачі грошових коштів фізична особа ОСОБА_1 прийняв від фізичної особи ОСОБА_2 суму коштів у розмірі 6 500,00 доларів США на ремонт будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що має бути проведений не пізніше 3-х місяців з дати отримання коштів.
17.03.2021 за актом прийому грошових коштів фізична особа ОСОБА_3 отримав грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн від фізичної особи ОСОБА_2 для проведення поточного ремонту за адресою Бикова, 4 в місті Київ.
24.03.2021 між Фізичною особою-підприємцем Куликовською Юлією Валеріївною (далі - замовник) та Фізичною особою-підприємцем Вареником Олександром Сергійовичем (далі - виконавець) укладено договір №001, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок управління об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Леоніда Бикова, 4, площею 48,35 кв.м.
У відповідності до п. 2.3. договору об'єкт належить виконавцеві на підставі договору оренди № 3347 від 01.04.2021, виданого (посвідченого) Департаментом комунальної власності.
Відповідно до п. 3.1. договору виконавець зобов'язався: здійснювати пошук третіх осіб на оренду об'єкту; проводити переговори з третіми особами виключно в інтересах замовника; інформувати замовника про всі пропозиції, що надійшли від третіх осіб щодо укладення основного договору; надати замовнику рекомендації щодо покращення стану об'єкту з метою підвищення його привабливості для третіх осіб, у тому числі за кошти замовника за його згоди; здійснювати ремонтні роботи на об'єкті за згодою замовника.
Згідно п. 3.3.4. договору замовник зобов'язався у день підписання договору передати виконавцю копії з оригіналів документів, згідно з наданим виконавцем переліком та внести передоплату виконавцеві у розмірі 493 820,00 грн.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що розмір винагороди виконавця за договором становить 50% суми отриманих коштів за здачу в оренду об'єкту за вирахування вартості оренди та операційних витрат на ведення діяльності та сплатою податків по ній. Дані кошти виконавець залишає на своєму балансі, решту перераховує замовнику.
Отже, ФОП Куликовська Ю.В. стверджує, що на виконання умов цього договору сплатила ФОП Донченко С.Д. грошові кошти на загальну суму 493 820,00 грн, проте за весь час дії договору № 001 від 24.03.2021 отримала від відповідача грошові кошти в сумі 39 603,73 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ФОП Донченко С.Д. зобов'язання за договором № 001 від 24.03.2021 не виконано, що є підставою для розірвання цього договору та стягнення сплачених позивачем коштів в сумі 454 216,27 грн (493 820,00 грн - 39 603,73 грн).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)
За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Так, позовні вимоги про розірвання договору № 001 від 24.03.2021 ФОП Куликовська Ю.В. мотивує неналежним виконанням ФОП Донченко С.Д. взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Разом із тим, як встановлено судом, договір № 001 від 24.03.2023, укладено між Фізичною особою-підприємцем Куликовською Ю.В., як замовником, та Фізичною особою-підприємцем Вареником Олександром Сергійовичем, як виконавцем, проте позов в цій частині заявлено до Фізичної особи-підприємця Донченка С.Д., який не є стороною цього договору. При цьому, доручення на укладення договору ФОП Вареником О.С. в інтересах ФОП Донченка С.Д., позивач суду не надала, мотивуючи його відсутністю.
За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги ФОП Куликовської Ю.В. до ФОП Донченка Д.С. про розірвання договору № 001 від 24.03.2021 необґрунтованими, відповідно задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Донченка С.Д. сплачених Фізичною особою-підприємцем Куликовською Ю.В. грошових коштів на виконання договору № 001 від 24.03.2021 у розмірі 454 216,27 грн, суд зазначає таке.
Як зазначено судом вище, ФОП Куликовська Ю.В. стверджує, що здійснила передоплату на користь ФОП Донченка С.Д. в загальному розмірі 493 820,00 грн, яка складалась з трьох платежів:
- перший платіж в сумі 6 500,00 доларів США, який був переданий 02.12.2020;
- другий платіж в сумі 100 000,00 грн, переданий 17.03.2021;
- третій платіж в сумі 208 191,05 грн, переданий 24.03.2021.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі грошових засобів від 02.12.2020, фізична особа Вареник О.С. прийняв від фізичної особи ОСОБА_2 суму коштів у розмірі 6 500,00 доларів США, тобто отримувачем цих коштів є ОСОБА_1 , а не ФОП Донченко С.Д.
Водночас, з акту прийому грошових коштів від 17.03.2021 також вбачається, що фізична особа ОСОБА_3 отримав грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн від фізичної особи ОСОБА_4 , тобто за цим актом грошові кошти були передані від фізичної особи ОСОБА_4 на користь фізичної особи ОСОБА_3 , а не ФОП Донченко С.Д.
Крім того, ФОП Куликовською Ю.В. не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачем, окрім встановлених судом вище обставин, передано відповідачу грошові кошти в сумі 208 191,05 грн.
Таким чином, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено передачу позивачем на користь Фізичної особи-підприємця Донченка С.Д. грошових коштів в загальній сумі 493 820,00 грн.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Фізичною особою-підприємцем Куликовською Ю.В. документально не підтверджено обставин, викладених у позовні заяві, що має наслідком відмову у задоволенні позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Куликовської Юлії Валеріївни відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено: 12.10.2023.
Суддя В.В. Бондарчук