Справа № 148/1708/23
Провадження №3/148/1019/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Новояворівськ Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , непрацюючого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
23.08.2023 о 19:05 год. в с. Журавлівка по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано за допомогою відео фіксації в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, з заявою про відкладення судового засідання до суду не звертався.
18.09.2023 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому він зазначає, що 23.08.2023 в с. Журавлівка він був в свого кума, де святкували його день народження. Потім кум попросив, щоб його товариш поїхав в магазин на його авто «ВАЗ 2110». Близько 19:00 год. він, його знайома ОСОБА_2 та товариш кума на ім'я ОСОБА_3 на його автомобілі поїхали до магазину. В якийсь момент товариш кума не впорався з керуванням та машину перекинуло на бік, що саме відбулося він не зрозумів, так як їхав позаду водія. Через пару хвилин після ДТП він отямився і побачив, що ОСОБА_3 вже немає, він та ОСОБА_2 самостійно вилізли з авто. Через деякий час до них під'їхали працівники поліції та почали складати протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Його пояснення про те, що за кермом був не він працівники поліції до уваги не взяли, погрожуючи йому, що якщо він з ними не погодиться, то вони заберуть його автомобіль на штрафмайданчик, хоча він їм повідомив, що є інвалідом і йому важко ходити. Вважає, що жодними належними доказами його вина не доведена, адже автомобілем він не керував. Просив суд закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність відносно нього адміністративного матеріалу, який розглядається судом, та належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, справу розглянуто за його відсутності, відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню даного питання.
Дослідивши матеріали справи, доходжу наступних висновків.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я і Міністерства внутрішніх справ за № 1452/735 від 09.11.2015 , п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 №1103 зазначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Із системного аналізу наведених вище положень слідує, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться в два етапи: проведення огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомого спеціальних технічних засобів, а в разі відмови від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу водій направляється поліцейським до закладу охорони здоров'я для проведення огляду.
В ході судового розгляду з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 183581 від 23.08.2023 встановлено, що при оформленні адміністративного матеріалу за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 дотримано вимог встановлених законом та Інструкцією.
Не заважаючи на те, що ОСОБА_1 заперечив свою провину у вчиненні правопорушення, вона доводиться наявними в матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 183581 від 23.08.2023, який складено в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про що наявні їх підписи в протоколі. З даного протоколу вбачається, що з його змістом ОСОБА_1 ознайомлений, про що наявний його підпис, надав свої пояснення, просить не карати, зауважень чи заперечень не висловив (а.с. 2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, з якого вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд у зв'язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с. 3);
- направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до Тульчинської ЦРЛ, на що він відмовився (а.с. 4);
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 23.07.2023, в яких вони пояснили, що перебували вдома за адресою: вул. Шевченка в с. Журавлівка коли почули шум на вулиці та кучу пилу. Коли вони вийшли на вулицю то побачили перекинутий на узбіччі дороги автомобіль «ВАЗ 2110», з якого одразу вибралися чоловік та жінка, які були п'яні (а.с. 8, 9);
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 визнав, що транспортний засіб ВАЗ 21103, НОМЕР_3 належить йому (знаходиться в його користуванні), факт пропозиції працівниками поліції ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичній установі та відмова останнього від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. (а.с 11);
- копією посвідченням водія № НОМЕР_4 , виданого 15.01.2003 ДАІ МВС -УСВ м.Тульчина ОСОБА_1 (а.с. 6);
- копією свідоцтва ВІН №002058 про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ 21103», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 (а.с. 7).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, доходжу висновку, що вони є достатніми та такими, що поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Посилання ОСОБА_1 на те, що 23.08.2023 автомобілем «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_2 , керував не він, а інша особа, суд відкидає як необґрунтовані, жодними доказами не підтверджені, та такими, що спростовуються матеріалами справи. Так, як встановлено із відеозапису та письмового клопотання ОСОБА_1 від 18.09.2023, ним визнається факт належності (користування вказаним транспортним засобом) саме йому, факт ДТП за його участі та за участі даного транспортного засобу. Натомість жодних відомостей про особу, яка нібито керувала цим транспортним засобом, її прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, як вбачається із відеозапису ОСОБА_1 працівникам поліції не повідомив, як не повідомив цього в своєму письмовому клопотанні, адресованому суду. Так само, він не заявляв клопотань про виклик даної особи до суду для підтвердження своїх доводів та з'ясування всіх обставин.
Такі доводи ОСОБА_1 не спростовують його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яка доведена матеріалами справи, а спрямовані, на переконання суду, на уникнення відповідальності за вчинене.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаю, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень його слід піддати адміністративному стягненню в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом .
За змістом ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.23, 33,40-1,130, 283, 287, 289 КУпАП, суддя,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) (Отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 418999980313080149000002001) з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.А.Штифурко