П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-----------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 473/4147/23
Перша інстанція: суддя Лузан Л.В.,
час і місце ухвалення: 14:27:11, м. Вознесенськ,
Миколаївська область
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 вересня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області про скасування постанови, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи його тим, що 20 липня 2023 року головний спеціаліст-інспектор з паркування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області Поперечна Я.В. винесла постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване у режимі фотозйомки, в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії UKR № 2301275 про накладення адміністративного стягнення на позивача в виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що позивач 01 червня 2023 року о 09 год. 20 хв. за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Одеська, керуючи автомобілем марки Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив правила стоянки, а саме здійснив стоянку на тротуарі у місці, яке не позначено відповідним дорожнім знаком, встановленим з табличками, чим порушено вимоги пп. «б» п. 15.10 ПДР. Вказану постанову позивач просив скасувати та закрити відносно нього провадження в адміністративній справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 вересня 2023 року у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що відповідачем порушено процедуру повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про факт порушення (позивач не був повідомлений про факт адміністративного правопорушення ні особисто, ні шляхом залишення йому відповідного повідомлення на лобовому склі транспортного засобу), а також відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 20 червня 2023 року головний спеціаліст-інспектор з паркування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області Поперечна Я.В. винесла постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване у режимі фотозйомки, в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії UKR № 2301275.
З даної постанови вбачається, що позивач 01 червня 2023 року о 09 год. 20 хв. за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Одеська, керуючи автомобілем марки Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив правила стоянки, а саме здійснив стоянку на тротуарі у місці, яке не позначено відповідним дорожнім знаком, встановленим з табличками, чим порушено вимоги пп. «б» п. 15.10 ПДР.
Позивача було притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладене стягнення в вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що стоянка автомобіля позивача на тротуарі за відсутності дорожніх знаків, які дозволяють таку стоянку, здійснена з порушенням правил стоянки.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Правила дорожнього руху, які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, належать до виконання всіма учасниками дорожнього руху.
Особи, які порушують Правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч.1 ст.7 КУпАП).
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання відповідних доказів (ст. 251 КУпАП).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.1.10 ПДР терміни, що наведені в цих правилах, мають таке значення:
- автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу;
- край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів) - видима умовна чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, смуги для руху трамваїв, велосипедної або пішохідної доріжки;
- проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів;
- тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном;
- стоянка це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Отже, тротуар, це елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном. В свою чергу, край тротуару, це зовнішній край тротуару, який примикає до проїзної частини.
Пункт 15.1 ПДР, який є загальною нормою параграфу 15 ПДР, передбачає, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
В випадку відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка, чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху) (п. 15.2 ПДР).
При цьому, відповідно до п.п. «б», «в» п. 15.10 ПДР стоянка забороняється, зокрема, на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
З викладеного слідує, що здійснити стоянку автомобіля на тротуарі можна за умови дотримання трьох вимог, а саме: місце стоянки має бути спеціально відведене для стоянки, зокрема, позначене відповідними дорожніми знаками; стоянка здійснюється легковим автомобілем чи мотоциклом; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Зупинка та стоянка транспортних засобів є невід'ємною складовою організації дорожнього руху, тому з метою зведення до мінімуму перешкод для руху усіх учасників дорожнього руху зупинку та стоянку дозволяється здійснювати у спеціально відведених місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1 «Місце для стоянки», 5.43 «Зона стоянки» або на узбіччі.
Згідно п. 15.6 ПДР України стоянка всіх транспортних засобів здійснюється у місцях, позначених знаками 5.42.1, 5.43. встановленими з табличками 7.6.2-7.6.6. на тротуарі так, як позначено на табличках 7.6.2.-7.6.6.
Також, слід зауважити, що таблички 7.6.2-7.6.6 поширюють дію знаків 5.42.1 «Місце для стоянки», 5.43 «Зона стоянки» тільки на легкові автомобілі, мотоцикли і мопеди.
На підтвердження факту та обставин скоєння правопорушення стороною відповідача надано паперові копії фотознімків із зображенням автомобіля марки Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_1 , місця його розташування (адреси та координат), а також дати та часу здійснення фотозйомки. Фотозйомка здійснювалася за допомогою технічного засобу марки Lenovo YT3-850, про що зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення.
Згідно наданих матеріалів фотофіксації, вищевказаний транспортний засіб зафіксовано на тротуарі та в місці розташування автомобіля позивача немає жодного дорожнього знаку, який дозволяє зупинку на тротуарі.
Таким чином, враховуючи встановлений п. 15.1 ПДР дозвіл на стоянку транспортних засобів лише у спеціально відведених місцях чи на узбіччі, в сукупності з вимогами п. 15.10 ПДР, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що стоянка автомобіля позивача на тротуарі за відсутності дорожніх знаків, які дозволяють таку стоянку, здійснена з порушенням правил стоянки.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи сторони позивача щодо здійснення стоянки транспортного засобу марки Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до п.п. «в» п. 15.10 ПДР, оскільки вимоги до стоянки транспортних засобів врегульовані параграфом 15 ПДР, а не лише п. 15.10 ПДР, та повинні враховуватися в сукупності.
Крім того, оскільки адміністративне стягнення застосоване до позивача за порушення п.п. «б» п. 15.10 ПДР, а не п.п. «в» п. 15.10 ПДР, оцінка діям позивача надається в контексті кваліфікації відповідного порушення відповідачем.
Враховуючи наведені обставини справи, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Щодо доводів апелянта про порушення посадовою особою процедури його повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки/стоянки, суд ставиться критично, оскільки саме по собі зазначене не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 вересня 2023 року по справі № 473/4147/23, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький