ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/4777/20
Перша інстанція: суддя Левчук О.А.,
повний текст судового рішення
складено 29.06.2023, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Танасогло Т.М., Крусяна А.В.,
за участю секретаря: Мунтян С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №420/4777/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
УСТАНОВИВ:
04.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій, з урахуванням уточнень, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №50 від 02.04.2020 кадрової комісії №1 Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження атестації начальником відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Офісу Генерального прокурора призначити ОСОБА_1 новий час складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Одеської області від 29.04.2020 №775к щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області;
- стягнути з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2021, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021, у справі №420/4777/20 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Приймаючи означені рішення суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність звільнення позивача, адже останній не з'явився для проходження атестації. При цьому, жодних порушень порядку проведення атестації під час розгляду справи установлено не було.
Не погодившись із вищевказаними судовими рішеннями позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
За наслідками перегляду справи в касаційному порядку Верховним Судом прийнято постанову від 29.12.2021, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №420/4777/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Приймаючи таке рішення суд касаційної інстанції вказав про необхідність з'ясування чи відноситься посада, яку займав позивач до адміністративних посад, передбачених п.п. 1-15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про прокуратуру» та чи поширюються положення щодо проходження прокурорами атестації на позивача.
За результатами нового розгляду справи судом першої інстанції 29.06.2023 прийнято рішення про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні позову окружний адміністративний суд вказав, що приписи підпункту 1 пункту 8 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХ до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки позивача призначено (наказ про призначення №44к від 11.01.2020) на посаду до початку роботи обласних прокуратур - 11.09.2020. Також, суд першої інстанції зазначено, що до позивача обґрунтовано застосовано підставу для звільнення, передбачену п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», адже він атестацію успішно не пройшов.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права, викладено прохання скасувати рішення окружного адміністративного суду та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 акцентує увагу на тому, що його було призначено на адміністративну посаду, яку передбачено п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про прокуратуру», а тому положення щодо проходження атестації на нього не поширюються. Також, скаржник вказує про порушення процедури його звільнення, а саме персонально не попереджено щодо можливого майбутнього звільнення з займаної посади не пізніше ніж за два місяці до звільнення. Крім того, позивач стверджує, що його звільнено на підставі закону, який містить суперечливі неконституційні положення.
Відповідач - Одеська обласна прокуратура з доводами позивача не погоджується з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу зазначаючи, що окружним адміністративним судом правильно застосовано норми матеріального права та дотримано норми процесуального права. Як наголошує суб'єкт владних повноважень, судом першої інстанції цілком правомірно відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
18.09.2023 Офісом Генерального прокурора до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач вказує, що на ОСОБА_1 не розповсюджується дія пункту 8 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХ. Також, суб'єкт владних повноважень стверджує, що в межах спірних правовідносин у прокурора Одеської області були законодавчо передбачені підстави для звільнення позивача, а процедуру атестації проведено без жодних дискримінаційних ознак.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.
Зокрема, апеляційним адміністративним судом установлено, що ОСОБА_1 на ім'я Генерального прокурора України подано заяву (встановленої форми) від 11.10.2019 про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Вказаним зверненням, ОСОБА_1 підтвердив своє бажання пройти атестацію, вказав на ознайомлення та погодження з усіма умовами та процедурами її проведення, що визначені Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221, зокрема, й щодо того, що в разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, його буде звільнено з посади прокурора.
Наказом Прокуратури Одеської області № 44к від 11.01.2020 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області.
03.03.2020 ОСОБА_1 на ім'я Генерального прокурора подано заяву стосовно залишення його заяви про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію без розгляду.
Таке звернення позивачем аргументовано тим, що зміст встановленого зразка заяви та порядок проходження атестації порушують вимоги Конституції України та статтю 16 Закону України "Про прокуратуру" щодо гарантій незалежності прокурора, мають упереджений характер до нього особисто так і до інших працівників, принижують його честь та гідність.
Як з'ясовано колегією суддів, ОСОБА_1 для складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора у визначені графіком дату та час не з'явився.
02.04.2020 відбулось засідання Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур.
На означеному засіданні, утому числі, розглядалась заява ОСОБА_1 про відкликання заяви про згоду на проходження атестації.
За наслідками розгляду звернення Першою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур причини неявки ОСОБА_1 визнано неповажними та одноголосно прийнято рішення про неуспішне проходження атестації.
Наведене підтверджується наявною в матеріалах справи копією протоколу №7 засідання Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 02.04.2020.
У зв'язку з тим, що начальник відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_1 не з'явився для складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора Першою кадровою комісією 02.04.2020 прийнято рішення №50 про неуспішне проходження прокурором атестації у зв'язку з неявкою.
У подальшому, на підставі рішення Першої кадрової комісії від 02.04.2020 №50, прокуратурою Одеської області винесено наказ від 29.04.2020 №775к, яким ОСОБА_1 з 08.05.2020 звільнено з посади начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі підпункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Уважаючи своє право на працю порушеним, позивач за його захистом звернувся до суду із даною позовною заявою.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи, в контексті питань про необхідність з'ясування яких вказано судом касаційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
З прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX (набув чинності 25.09.2019) в Україні запроваджено проведення реформи органів прокуратури шляхом проведення атестації.
Відповідно до підпункту 1 пункту 8 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» положення щодо проходження прокурорами атестації, передбачені цим розділом, не поширюються на Генерального прокурора, а також прокурорів, яких після набрання чинності цим Законом призначено на адміністративні посади, передбачені пунктами 1-15 частини першої статті 39 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019, адміністративними посадами в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах (крім посад, зазначених у частині третій цієї статті) є посади: 1) Генерального прокурора; 2) першого заступника Генерального прокурора; 3) заступника Генерального прокурора; 4) керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора; 5) заступника керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора; 6) керівника обласної прокуратури; 7) першого заступника керівника обласної прокуратури; 8) заступника керівника обласної прокуратури; 9) керівника підрозділу обласної прокуратури; 10) заступника керівника підрозділу обласної прокуратури; 11) керівника окружної прокуратури; 12) першого заступника керівника окружної прокуратури; 13) заступника керівника окружної прокуратури; 14) керівника підрозділу окружної прокуратури; 15) заступника керівника підрозділу окружної прокуратури.
Апеляційний суд зазначає, що підставою для застосування вищевказаних положень є наявність сукупності двох обов'язкових умов, а саме: призначення прокурора на відповідну посаду після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» і таке призначення має відбуватися на посади в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах.
В контексті наведеного апеляційний суд вказує, що ОСОБА_1 на посаду начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області призначено наказом Прокуратури Одеської області № 44к від 11.01.2020.
Таке призначення відбулося після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX.
Водночас, згідно із наказом Офісу генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020.
З урахуванням означеного, апеляційний суд констатує, що в межах спірних правовідносин підстав для застосування до ОСОБА_1 приписів підпункту 1 пункту 8 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» немає, адже позивача призначено на посаду до початку роботи обласних прокуратур.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 24.09.2021 у справі № 280/4314/20, від 26.05.2022 у справі № 420/46282/20, від 16.06.2022 у справі № 120/2222/20-а, від 21.09.2023 у справі № 200/10250/21.
Означене спростовує відповідні доводи скаржника, які наведено в апеляційній скарзі та вказує на правильність висновків суду першої інстанції.
При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на лист Офісу Генерального прокурора від 18.02.2022 №27/3-355вих-22, оскільки призначення інших прокурорів на відповідні посади не є предметом дослідження даного спору.
Більше того, приклади з призначення інших прокурорів на відповідні посади не є належними та допустимими доказами в справі.
Колегія суддів також уважає необґрунтованими доводи позивача стосовно порушення процедури звільнення, зокрема, не попередження ОСОБА_1 щодо можливого майбутнього звільнення з займаної посади персонально не пізніше ніж за два місяці до звільнення, адже згідно із п.2 рішення Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 1-р(II)/2023 по справі № 3-5/2022(9/22), визнаний неконституційним пункт 6 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19.09.2019 № 113-IX, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 01.03.2023.
Беручи до уваги наведене, а також те, що спірні правовідносини виникли до прийняття рішення Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 1-р(II)/2023 по справі № 3-5/2022(9/22), та вказане рішення не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, колегія суддів уважає правильним висновок окружного адміністративного суду про те, що рішення Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 1-р(II)/2023 по справі № 3-5/2022(9/22) на спірні правовідносини не поширюється.
Крім того, у даному випадку, юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», є не закінчення процесу ліквідації чи реорганізації або завершення процедури скорочення чисельності прокурорів, а виключно наявність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором.
За наявності відповідного рішення кадрової комісії від 02.04.2020 №50 про неуспішне проходження позивачем атестації, прокуратурою Одеської області з урахуванням положень підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» видано наказ від 29.04.2020 № 775к про звільнення ОСОБА_1 з посади та органів прокуратури Одеської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Отже, наказ прокуратури Одеської області від 29.04.2020 №775к видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Установлені під час розгляду даної справи фактичні обставини та зроблені судом апеляційної інстанції висновки у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи позивача.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені позивачем в апеляційній скарзі твердження не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №420/4777/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано колегією суддів 11.10.2023.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Т.М. Танасогло А.В. Крусян