ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/4483/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Служби безпеки України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Калугіна Н.Є.) в адміністративній справі №160/4483/23 за позовом Служби безпеки України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Служби безпеки України витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії Служби безпеки України, в розмірі 569725,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контракт про проходження військової служби з відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений зі списків особового складу академії, а тому у нього виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, яке в добровільному порядку не відбувається.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії Служби безпеки України, в розмірі 116550,05грн. В решті позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.
Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у грудні 2019 року між ОСОБА_1 та Службою безпеки України в особі ректора Національної академії Служби безпеки України укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами вищих військових навчальних закладів.
Згідно пункту 1 вказаного контракту відповідач зобов'язувався, зокрема: сумлінно виконувати вимоги військових статутів Збройних Сил України, інших актів законодавства України, службові обов'язки, накази командирів і начальників, оволодівати знаннями, уміннями та навичками, іншими компетентностями, необхідними для подальшої служби на посадах осіб офіцерського складу тощо.
Пунктом 3 даного контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання, недисциплінованість або в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також в інших випадках, передбачених законодавством України, курсант відшкодовує Службі безпеки України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку на умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У листопаді 2022 відповідача за наказом ректора Національної академії Служби безпеки України було відраховано через недисциплінованість, у зв'язку із чим контракт з ним розірвано достроково.
Згідно наданих до матеріалів справи доказів на підтвердження витрат, пов'язаних із утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, загальна сума всіх витрат за період з 01.08.2019 по 27.11.2022 складає: 569725,50 грн, з яких:
витрати на грошове забезпечення - 453175,45 грн;
витрати на харчування - 41019,30 грн;
витрати на речове забезпечення - 9257,21 грн;
витрати на медичне забезпечення - 42046,23 грн;
витрати на комунальні послуги та спожиті енергоносії - 24227,31 грн.
25.01.2023 з позивачем проведена бесіда щодо добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Служби безпеки України, в ході якої позивачем підтверджено добровільне відшкодування суми витрат у розмірі 569725,50 грн. Зазначене підтверджується копією довідки про бесіду.
Враховуючи, що в добровільному порядку вказані витрати відповідач не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.
Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, стягнув з відповідача 116550,05 грн (кошти по продовольчому забезпеченню 41019,30 грн, по речовому забезпеченню 9257,21 грн, по медичному забезпеченню 42046,23 грн, по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв 24227,31 грн), у стягненні суми виплаченого грошового забезпечення відмовив оскільки Порядки №260 та №694 по різному регулюють спірні правовідносини щодо обов'язку повернення військовослужбовцем виплаченого йому грошового забезпечення.
Переглядаючи судове рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить наступного висновку.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про Службу безпеки України”, служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України.
Статтею 18 цього закону передбачено, що фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному Верховною Радою України, за рахунок коштів державного бюджету України.
Згідно з частини 1 статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” (Закон №2232), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності
Відповідно до частини 6 статті 2 Закону №2232 навчання курсантів вищих військових навчальних закладів є видом військової служби.
У відповідності до ч. 5 ст. 25 Закону № 2232-XII, з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Згідно ч. 8 ст. 25 Закону № 2232-XII, курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, присвоюється військове звання рядового складу. За військовослужбовцями та військовозобов'язаними зберігаються військові звання, які вони отримали під час проходження військової служби.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).
Згідно пункту 1 даного Порядку, цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти.
Пунктами 3, 4 Порядку № 964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ "Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах" від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).
У відповідності до п. 1.2 Порядку розрахунку витрат, зобов'язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання.
Пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Положеннями пункту 2.1.1 Порядку розрахунку витрат закріплено, що витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Згідно пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.
Пунктом 2.1.3 Порядку розрахунок витрат закріплено, що витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.
У відповідності до пункту 2.1.4 Порядку розрахунок витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Нормами пункту 2.1.5 Порядку розрахунку витрат встановлено, що витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо).
Пунктом 2.1.6 Порядку визначено, що до розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Як вбачається з матеріалів справи у грудні 2019 року між ОСОБА_1 та Службою безпеки України в особі ректора Національної академії Служби безпеки України укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами вищих військових навчальних закладів.
Пунктом 3 даного контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання, недисциплінованість або в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також в інших випадках, передбачених законодавством України, курсант відшкодовує Службі безпеки України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку на умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У листопаді 2022 відповідача за наказом ректора Національної академії Служби безпеки України було відраховано через недисциплінованість, у зв'язку із чим контракт з ним розірвано достроково.
Колегія суддів зазначає, що витрати підтверджуються відповідними довідками-розрахунками, що містяться в матеріалах справи (а.с. 14-19).
25.01.2023 з позивачем проведена бесіда щодо добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Служби безпеки України, в ході якої позивачем підтверджено добровільне відшкодування суми витрат у розмірі 569725,50 грн.
Проте витрати відповідачем повернуто не було.
Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню.
Висновки суду першої інстанції про те, що не підлягають стягненню витрати на грошове забезпечення, з тих підстав, що Порядки №260 та №694 по різному регулюють спірні правовідносини щодо обов'язку повернення військовослужбовцем виплаченого йому грошового забезпечення, а відповідно і щодо можливості стягнення з військовослужбовця такого грошового забезпечення, є помилковими.
Так, спірні правовідносини врегульовано приписами ст. 25 Закону №2232 та Порядком №964, оскільки саме у вказаній ст. 25 зазначеного Закону визначено, що відшкодування здійснюється у порядку та умовах визначених КМУ. Саме на виконання вказаної норми Закону прийнято Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964.
Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Служби безпеки України задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року в адміністративній справі №160/4483/23 - скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Служби безпеки України (код ЄДРПОУ 00034074) витрати, пов'язані з утриманням в Національній академії Служби безпеки України, в розмірі 569725,50грн (п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять п'ять гривень 50коп)
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник