ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1410/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року (суддя Батрак І.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 05.06.2023 року) в справі № 280/1410/23 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИВ:
06.03.2023 року Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просило стягнути податкову заборгованість у сумі 34770,15 з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 34770,15 грн. з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами які є власниками об'єктів житлової нерухомості, такий борг виник як несплачений податок, що визначений податковими повідомленнями-рішеннями. Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у відповідності до п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0022378-4907-0827 від 03.10.2018 року на загальну суму 7033,60 грн., яке було направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але не отримане ним, поштове відправлення вважається належним чином врученими на підставі п. 42.2 Податкового Кодексу України, оскільки воно надіслано у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику); податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0008692-4907-0827 від 04.04.2019 року на загальну суму 8183,15 грн., яке було направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане членом сім'ї відповідача (сином) про що свідчить відмітка на повідомлені про вручення поштового відправлення; податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0024303-4905-0827 від 18.06.2020 року на загальну суму 9172,25 грн., яке було направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення але не отримане ним, вважається врученим; податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0025846-2404-0827 від 23.02.2021 року на загальну суму 10381,15 грн., яке було направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане відповідачем про що свідчить відмітка на повідомлені про вручення поштового відправлення. Податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податку та після їх несплати, визначається як сума податкового боргу, є узгодженими з огляду на їх направлення засобами поштового зв'язку на податкові адресу ОСОБА_1 . Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Єдина податкова адреса відповідача та фактичне місце проживання є АДРЕСА_1 , тобто фактичне місце проживання. Апелянт вказував, що податкові повідомлення-рішення формуються автоматично без втручання спеціалістів і внесення будь яких змін при формуванні ППР і адреса в ППР формується автоматично, тобто та яка визначена платником податків і є податковою адресою на час винесення ППР. Згідно облікових даних ОСОБА_1 які містяться в базі даних ДПС України, адреса реєстрації ОСОБА_1 значиться АДРЕСА_2 . 69040, дана адреса також зазначена в Державному реєстрі фізичних осіб. Встановлення факту направлення (вручення) фізичній особі податкового повідомлення-рішення поштою у встановленому законодавством порядку, дослідженню підлягають відповідність адреси одержувача у поштовому відправленні місцю проживання або останньому- відомому місцезнаходженню фізичної особи та повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому зазначено дату вручення або причини невручення. При направлені кореспонденції ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_3 , жодного разу працівниками «Укрпошти» не зазначалось у довідці ф-20 про причини повернення/досилання причина повернення - неправильно зазначена(відсутня) адреса, а зазначалась причина повернення - за закінченням терміну зберігання. Відповідач був повідомлений про надходження кореспонденції, але не вважав за потрібне звернутися до поштового відділення для її отримання. Апелянт вказував, що судом першої інстанції не взято до уваги, що предметом спору є стягнення податкового боргу, а не оскарження податкових повідомлень-рішень. Податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму боргу, є узгодженими та не оскарженими.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виникнення податкового боргу є фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. При вирішенні спору про стягнення податкового боргу, перевірці підлягають обставини щодо наявності податкового боргу за стягненням якого звернувся контролюючий орган, саме під час з'ясування обставин щодо наявності податкового боргу підлягають з'ясуванню і підстави його виникнення: наявність податкових повідомлень-рішень, чинних на час звернення з позовом про стягнення боргу; самостійно визначені суми податкового зобов'язання. Необхідним є встановлення як факту отримання платником податків податкових повідомлень-рішень, а, отже, конкретної календарної дати узгодження визначених в них грошових зобов'язань та своєчасної несплати, так і факту вручення/невручення податкової вимоги про сплату податкового боргу, адже з врученням податкової вимоги закон пов'язує право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу. Дотримання відповідних податкових процедур узгодження податкових зобов'язань, які включають в себе обов'язок по виставленню податкового повідомлення-рішення за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем), його вручення (направлення) платнику податків, надісланню такому платнику податкової вимоги, повинно передувати реалізації права суб'єкта владних повноважень на стягнення з платника податків коштів у рахунок погашення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення із відповідним позовом до адміністративного суду. Суд першої інстанції вказував, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у відповідності до певного порядку. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Податкові повідомлення-рішення від 03.10.2018 року №0022378-4907-0827 форми «Ф», від 04.04.2019 року №0008692-4907-0827 форми «Ф», від 18.06.2020 року № 0024303-4905-0827 форми «Ф», якими відповідачу визначені суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017-2019 роки, направлялись контролюючим органом на адресу: АДРЕСА_4 , що не є податковою адресою / адресою проживання/реєстрації відповідача, а отже суми визначеного у них податкового зобов'язання не є узгодженими у встановленому законодавством порядку. Позивачем не дотримано вимог п. 42.2 ст. 42 ПК України, доказів протилежного позивачем суду не надано. З долучених до матеріалів справи копій поштових конвертів взагалі не можливо однозначно ідентифікувати, що саме надсилалось відповідачу. Підтверджено, що ОСОБА_1 з 30.03.2000 року зареєстрований і проживає за адресом: АДРЕСА_5 . Підстави виникнення податкового боргу, якими є податкові повідомлення-рішення, належним чином не узгоджені. Суд першої інстанції вказував, що позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання платником податків податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень, в матеріалах справи такі відсутні. Грошове зобов'язання, щодо стягнення якого контролюючий орган звернувся із позовом до суду, не набуло статусу узгодженого, що не враховано контролюючим органом при визначені суми податкового боргу, тоді як суд не вправі самостійно здійснювати перерахунок сум грошового зобов'язання платника податків, не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 з 30.03.2000 року зареєстрований і проживає за адресом: АДРЕСА_5 , що підтверджується паспортом громадянина серії НОМЕР_1 та витягом з Державного реєстру речових прав. Адреса проживання також підтверджується довідкою Департаменту реєстраційних послуг Управління державної реєстрації фізичних осіб від 25.07.2022 №04-46/3/2852.
ГУ ДПС у Запорізькій області вказує, що податкова адреса ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , тобто фактичне місце проживання. Одночасно вказує, що відповідно до баз даних ДПС України, адреса реєстрації ОСОБА_1 значиться АДРЕСА_2 .
Встановлено, що ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0022378-4907-0827 від 03.10.2018 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» за 2017 рік у розмірі 7033,60 грн. Податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_6 . Кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.
Встановлено, що ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0008692-4907-0827 від 04.04.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» за 2018 рік у розмірі 8183,15 грн. Податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_6 та, та як вбачається із копії рекомендованого поштового повідомлення, кореспонденція 02.05.2019 року вручена ОСОБА_2 (син).
ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0024303-4905-0827 від 18.06.2020 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» за 2019 рік у розмірі 9172,25 грн. Податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_4 та кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.
Також ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0085846-2404-0827 від 23.02.2021 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» за 2020 рік у розмірі 10381,15 грн. Податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_4 та відповідно до копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення вручено 19.03.2021 року.
ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано податкову вимогу від 11.07.2019 року № 29783-49 на суму 15216,75 грн., яка направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, та згідно копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.
Згідно пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно п. 266.7 ст. 266 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно із пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 55.1 ст. 55, п. 60.1, п. 60.3 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
Слід зважати на узгодження податкових повідомлень-рішень.
Згідно п. 42.1, п. 42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Податкові повідомлення-рішення, що надіслані на невстановлену адресу платника податків, невірну адресу, не вважаються належним чином належним чином врученими та отже не є належним чином узгодженими.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14, п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Також, відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до положень п. 95. 1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 102.1, п. 102.4 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Положення наведених норм податкового законодавства обумовлюють висновок про те, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню судами підлягає факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема факт доведення до платника податків інформації про наявний у нього податковий борг, слід перевіряти узгодженість податкового повідомлення-рішення, як джерела формування та виникнення податкового боргу, з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу, тощо.
Щоб певну суму назвати податковим боргом, така сума повинна бути безперечно доведена до боржника, про наявність суми несплаченого податку, платник податків повинен бути повідомлений. Податковий орган звертаючись до суду з позовом про стягнення податкового боргу повинен провести узгодження суми боргу.
Податковим боргом визначається сума узгодженого грошового зобов'язання.
Суд вважає, що податкові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 03.10.2018 року №0022378-4907-0827, від 04.04.2019 року №0008692-4907-0827, від 18.06.2020 року № 0024303-4905-0827, від 23.02.2021 року №0085846-2404-0827 не є узгодженими належним чином. Маючи обізнаність про податкові повідомлення-рішення, у відповідача наявна можливість сплати суму податкових зобов'язань самостійно, без її примусового стягнення як податкового боргу.
Суд апеляційної інстанції вказує, що суд першої інстанції вірно не аналізує законність податкових повідомлень-рішень, досліджується питання їх узгодження, тобто доведення до відома платника податків.
Колегія суддів приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не взято до уваги, що податкові повідомлення-рішення, які складають суми боргу, не надіслано відповідачу належним чином у відповідності до ст. 42 ПК України. Наявна плутанина у податковій адресі відповідача.
Суд апеляційної інстанції при вирішенні спору керується правовою позицією Верховного Суду визначеною у постановах від 24.04.2020 року у справі №818/263/16, від 10.04.2020 року у справі №813/7758/14, від 21.11.2019 року у справі № 821/1126/16, 09.10.2019 року у справі №803/1101/15-а, від 09.06.2021 року у справі № 826/11119/18, від 09.06.2021 року у справі № 824/1311/15-а
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Повернення здійснених судових витрат здійснюється стороні, що не є суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року в справі № 280/1410/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя С.В. Білак
суддя Ю. В. Дурасова