УКРАЇНА
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи: 369/5646/22 Номер провадження 33/824/3646/2023. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Головуючий у суді першої інстанції - Козак І.А. Головуючий у апеляційній інстанції - Дзюбін В.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 жовтня 2023 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду - Дзюбін В.В.,
переглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року,
УСТАНОВИВ:
Цією постановою судді місцевого суду в адміністративній справі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн., із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП України з ОСОБА_1 на користь держави стягнуто судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, адміністративне правопорушення вчинене за таких обставин.
25 червня 2022 року о 19:50 годині водій ОСОБА_1 керував автомобілем «VolkswagenPolo", днз НОМЕР_1 , по вул. Володимирська, 4, в с. Білогородка, Бучанського району Київської області з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, водій ОСОБА_1 відмовився під відеозапис на нагрудну бодікамеру патрульних.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , оспорюючи законність, обґрунтованість та підстави притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України, просить: поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року - скасувати та провадження в справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України закрити.
На обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зважає на те, що дана постанова винесена з порушенням норм процесуального адміністративного закону та неправильним застосуванням норм матеріального адміністративного права, при цьому суддя місцевого суду неповно та однобічно з'ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи, не сприяв повному, всебічному та неупередженому її розгляду, що призвело до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
ОСОБА_1 у засідання апеляційної інстанції 15 серпня 2023 року та 09 жовтня 2023 року не прибув, при цьому був належним чином повідомлен про день, час і місце апеляційного розгляду даної справи /а. с. 41/, проте не повідомили причин своєї неявки. В телефоному режимі повідомив, що у судовому засіданні буде відсутній, причину неявки не повідомив.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП України, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвеції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в сраві "Смірнова проти України").
На переконання суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 мав достатньо часу для реалізації належних йому прав і законних інтересів у даній справі.
За таких обстави, керуючись ст. 268 КУпАП України, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути цю справу за відсутністю ОСОБА_1 на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови та доводів, викладених у апеляційній скарзі ОСОБА_1 ; вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши та оцінивши доводи зазначені апелянтом, - суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає за таких підстав.
Винуватість ОСОБА_3 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння за фактичних обставин, установлених у постанові, доведена наявними у справі належними й допустимими доказами, ретельно дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким суддею місцевого суду надано всебічну та об'єктивну оцінку.
При цьому суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог зокрема, відмова особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого прядку огляду на стан наркотичного сп'яніння (п. 2.5 ПДР України).
Кваліфікація дій ОСОБА_1 суддею місцевого суду за ч. 1 ст. 130 КУпАП України - є правильною.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП України, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , наведені ним за його змістом, суд апеляційної інстанції вважає об'єктивно необґрунтованими, надуманими та неспроможними, а винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, - доведеною наявними в справі належними й допустимими доказами, які будь-яких сумнівів у їх достовірності не викликають та, навпаки, спростовуються ними.
За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України щодо ОСОБА_1 , - відсутні.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов остаточного висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, Київський апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
На підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП України поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 17 грудня 2021 року.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду В. В. Д з ю б і н