Постанова
Іменем України
03 жовтня 2023 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/11623/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,
за участю секретаря Ратушного А. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК"
на рішення Солом'янського районного суду м. Києва
від 28 жовтня 2022 року
у цивільній справі №760/832/22 Солом'янського районного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК"
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії
УСТАНОВИВ:
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2022 року позов задоволено.
Визнано незаконною відмову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (далі - ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", Банк) , яка викладена у листі від 12.08.2021 №124/31218/2021 щодо проведення реструктуризації зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 29.11.2007 №437-ф/07.
Зобов'язано ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" провести реструктуризацію зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 29.11.2007 №437-ф/07, укладеним між ВАТ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», та ОСОБА_1 , на підставі заяви ОСОБА_1 від 19.07.2021, на умовах та у відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року №1381-ІХ.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивачка в порушення вимог Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" протягом тридцяти днів після прибуття на нове місце проживання, а саме до квартири, яка є предметом іпотеки, не зареєструвала своє місце проживання у цій квартирі. Зауважив, що а ні умовами кредитного договору, а ні умовами іпотечного договору не передбачено заборони на реєстрацію позивачем свого місця проживання за адресою розташування предмета іпотеки, але предмет іпотеки не використовується позивачкою як місце її постійного проживання, а тому Банк і був змушений відмовити ОСОБА_1 у проведенні реструктуризації заборгованості. На думку скаржника, дані обставини вказують на те, що суд першої інстанції застосував норму матеріального права, яка не підлягала застосуванню до даних правовідносин.
Зазначив, що ухваленням оскаржуваного рішення суд втрутився в договірні відносини між сторонами та фактично зобов'язав Банк змінити умови договору, тоді як згідно вимог закону банк має право, а не обов'язок, проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію.
Також зазначив, що оскаржуване рішення суду призводить до порушення основних засад укладення договору, передбачених ст. 627 ЦК України.
Крім того, як на підставу скасування рішення суду Банк посилався на те, що в резолютивній частині рішення суду не зазначено на яких умовах зобов'язати відповідача провести реструктуризацію, а відтак оскаржуване рішення фактично неможливо виконати.
За наведених обставин просив рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28.10.2022 скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача - Слісаренко Л. Л. в судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених в ній, та просила задовольнити.
Позивачка, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася та свого представника не направила.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивачки.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача Слісаренка Л. Л. , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29 листопада 2007 року між сторонами укладено кредитний договір №437-ф/07, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 71 800 доларів США. Кредит надається на строк з 29 листопада 2007 року по 27 листопада 2037 року, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,9% річних (пункт 1.1. зазначеного договору).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 29 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки без оформлення заставної, який забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору №437-ф/07 (пункт 1.1. договору). Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. зазначеного договору іпотеки визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира під АДРЕСА_1 .
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" заборгованість за кредитним договором №437?ф/07 від 29 листопада 2007 року в розмірі 55 437,24 доларів США, 38 501,87 грн та судові витрати в розмірі 3 654 грн. Дане рішення суду не виконано, заборгованість не погашена.
19 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" із заявою про реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором №437-ф/07 від 29 листопада 2007 року за процедурою, передбаченою Законом України №1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».
У заяві ОСОБА_1 повідомила, що за кредитним договором їй надано споживчий кредит в іноземній валюті (долари США) на купівлю квартири, яка є предметом іпотеки; квартира є її фактичним місцем проживання та її доньки ОСОБА_3 , яка не працює та не отримує будь-які доходи, оскільки навчається; на дату подання заяви інших об'єктів житлової нерухомості позичальник не має.
До заяви ОСОБА_1 додала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про всі наявні у власності позичальника та членів її сім'ї, на дату підписання заяви, об'єктів нерухомого майна, документи про склад сім'ї, про доходи позичальника, та довідки про реєстрацію місця проживання її та доньки, а також про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою предмета іпотеки.
Листом від 12 серпня 2021 року за №124/31218/2021 ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовило ОСОБА_1 у реструктуризації зобов'язань за кредитним договором від 29 листопада 2007 року №437-ф/07, оскільки відповідно до наданих документів, предмет іпотеки не використовується як місце постійного проживання, оскільки остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Судом також встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , в якій зареєстрована ОСОБА_1 належить на праві власності її батьку ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 25.11.1997, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 17.11.1997 №455-С.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №265663368 від 13 липня 2021 року, у ОСОБА_1 відсутнє житлове нерухоме майно, окрім іпотечного.
Суд першої інстанції, врахувавши вищенаведені обставини та застосувавши положення Закону України "Про споживче кредитування", які регулюють дані правовідносини, а також врахувавши, що зобов'язання передбачені кредитним договором, який укладений 29 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", підлягають обов'язковій реструктуризації, дійшов правильного висновку, що Банк без законних на те підстав відмовив ОСОБА_1 у здійсненні реструктуризації заборгованості за кредитним договором №437-ф/07 від 29.11.2007 за її заявою, у зв'язку з чим обґрунтовано задовольнив позов.
Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з правовим висновком Верховного Суду в подібних правовідносинах, який викладено в постанові від 07 вересня 2022 року у справі №274/6004/21.
Апеляційна скарга не містить мотивів на спростування доводів позивача та висновків суду про наявність підстав для реструктуризації боргу позивача.
Беручи до уваги викладене та враховуючи, що норма Закону України "Про споживче кредитування" щодо обов'язкової реструктуризації зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті є нормою імперативною, а відповідач без достатньої правової підстави ухиляється від проведення реструктуризації, не мають правового значення доводи апеляційної скарги, що в порушення вимог Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" позивачка не зареєструвала своє місце проживання в іпотечній квартирі.
Доводи скаржника стосовно того, що ухваленням оскаржуваного рішення суд втрутився в договірні відносини сторін не заслуговують на увагу судової колегії, оскільки такі доводи не спростовують висновку суду про незаконність відмови у здійсненні реструктуризації боргу та відповідно висновку про зобов'язання банку здійснити реструктуризацію боргу позивача. До того ж, як вже вказувалося вище положення Закону України "Про споживче кредитування" щодо здійснення реструктуризації є імперативними, про що також наголошує Верховний Суд у своїх постановах.
Щодо посилань в апеляційній скарзі на те, що в резолютивній частині рішення не зазначено на яких умовах зобов'язано позивача провести реструктуризацію та фактично виконати рішення суду неможливо колегія суддів зазначає, що такі доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки не свідчать про неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Такі доводи за своїм змістом фактично є доводами заяви про роз'яснення рішення суду, яка у відповідності до ст. 271 ЦПК України розглядається судом, який ухвалив рішення, після набрання таким рішенням суду законної сили.
Отже, у разі якщо відповідачу незрозуміло яким чином необхідно виконати рішення суду та здійснити реструктуризацію боргу позивача, то він у відповідності до вимог ст. 271 ЦПК України має право звернутися до суду з відповідною заявою про роз'яснення судового рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду без змін, а скарги без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" - залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 10 жовтня 2023 року.
Головуючий О. Ф. Мазурик
Судді О. В. Желепа
О. В. Немировська