КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 27 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2023 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника власника майна ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на тимчасові споруди, які належать ОСОБА_6 шляхом заборони відчуження такого майна, а саме:
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_3 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_3 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_3 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_4 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_3 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_5 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_6 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_3 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_4 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_3 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_4 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_7 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_8 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_9 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_10 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_11 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_12 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_13 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).
-Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_6 ).
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
Також, представник просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді зважаючи на те, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна чи його представника, копію постановленого рішення останні не отримували, а про зміст постановленого рішення представник дізнався під час розгляду клопотання про скасування арешту іншого майна, в рамках цього ж кримінального провадження.
Представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, зазначає, що слідчим суддею порушено вимоги ч. 11, абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки накладено арешт на майно за відсутності будь-яких обставин, які б підтверджували, що незастосування арешту призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі тимчасових споруд.
Звертає увагу на те, що накладаючи арешт на тимчасові споруди, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі обмежився лише посиланням на постанову слідчого від 05 жовтня 2022 року про визнання цих споруд речовими доказами, проте не зазначив в ухвалі жодних даних, які б вказували на наявність підстав вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Також, вказує, що в ухвалі слідчого судді процитовано посилання прокурора на те, що у кримінальному провадженні № 42022000000000628 досліджуються обставини, за яких службові особи Воронківської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, зловживаючи службовим становищем, всупереч положенням Земельного кодексу України, передали у приватну власність ряд земельних ділянок, що входять до прибережної захисної смуги річки Дніпро. Проте, в ухвалі не встановлено, яке відношення до даного кримінального провадження мають тимчасові споруди, чи які факти чи обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вони встановлюють.
Зауважує, що із фабули кримінального провадження не вбачається, що арештовані споруди були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об'єктом кримінально протиправних дій чи набуті кримінально протиправним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення. У зв'язку з чим були відсутні підстави вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що, своєю чергою виключає накладення та збереження арешту відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України та вказує на порушення слідчим суддею наведених норм процесуального законодавства.
Також, представник вважає, що слідчим суддею порушено вимоги ч. 3 ст. 132 КПК України, а саме: не встановлено наявність обґрунтованої підозри, не встановлено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_6 як арешт належних йому тимчасових споруд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити поновивши строк апеляційного оскарження, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів справи видно, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна чи його представника, копію постановленого рішення останні не отримували, тому колегія суддів вважає за необхідне поновити представнику строк апеляційного оскарження.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 26 травня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022000000000628 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що особи, які контролюють фінансово-господарську діяльність готельно-розважального комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснили самовільне будівництво будівель та споруд на самовільно зайнятій ділянці, внаслідок чого завдано значну шкоду.
Крім того, службові особи Вороньківської об'єднаної територіальної громади, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, які контролюють господарську діяльність готельно-розважального комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », використовуючи надане їм службове становище всупереч інтересам служби, надали безоплатно земельні ділянки та прийняли рішення щодо надання дозволів на виготовлення паспортів прив'язки на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що спричинило тяжкі наслідки.
12 січня 2023 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасові споруди, які належать ОСОБА_6 шляхом заборони відчуження такого майна, а саме: Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_3 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_3 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_3 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_4 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_3 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_5 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_6 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_3 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_4 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ).Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_3 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_4 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_7 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_8 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_9 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_10 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_11 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_12 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_13 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_2 ). Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності ( АДРЕСА_1 , тимчасова споруда АДРЕСА_6 ).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2023 року клопотання прокурора задоволено.
Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.
Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42022000000000628 про накладення арешту на тимчасові споруди, які належать ОСОБА_6 , що знаходяться в селі Кийлів, Бориспільського району Київської області, слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора та дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам викладених в апеляційній скарзі прийшов до правильного висновку, щодо необхідності накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 від 05 жовтня 2022 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На переконання колегії суддів клопотання прокурора про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Також слід зазначити, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов'язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, і відповідно до частини 3 вказаної статті накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 того ж Кодексу.
Крім того, хоча застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце.
Інші доводи викладені в апеляційній скарзі також не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для арешту вищевказаного майна та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на тимчасові споруди, які належать ОСОБА_6 , що знаходяться в селі Кийлів, Бориспільського району Київської області, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково, якщо вказані особи доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Поновити представнику ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на тимчасові споруди, які належать ОСОБА_6 , що знаходяться в селі Кийлів, Бориспільського району Київської області, шляхом заборони відчуження такого майна, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/1403/23-к Справа №11-сс/824/4565/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1