ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 р. Справа № 520/10012/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2023, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 17.04.23 по справі № 520/10012/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС"
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ПЛЮС» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, перший відповідач), Головного управління ДПС в Рівненській області ( далі - ГУ ДПС в Рівненській області, другий відповідач), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 7227950/41545602 від 18.08.2022, про відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 7 від 08.12.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 7227948/41545602 від 18.08.2022, про відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 19 від 15.11.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 7227949/41545602 від 18.08.2022, про відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язані Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 25 від 20.12.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 7227952/41545602 від 18.08.2022, про відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 32 від 28.12.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 7227951/41545602 від 18.08.2022, про відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 33 від 22.10.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 7227947/41545602 від 18.08.2022, про відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 37 від 22.11.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію;
- вирішити питання про розподіл судових витрат.
Зі змісту позову вбачається, що ТОВ «ІНТРЕЙД ПЛЮС» у відповідності до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України заявило про намір надати докази на підтвердження понесення судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення по справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі № 520/10012/22 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" про заміну неналежного відповідача у адміністративній справі 520/10012/22 - задоволено.
Замінено неналежного відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) на належного - Головне управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, будинок 12, місто Рівне, 33023, код ЄДРПОУ: 44070166).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі № 520/10012/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області № 7227950/41545602 від 18.08.2022, про відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 7 від 08.12.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області № 7227948/41545602 від 18.08.2022 про відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 19 від 15.11.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області № 7227949/41545602 від 18.08.2022, про відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 25 від 20.12.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7227952/41545602 від 18.08.2022, про відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 32 від 28.12.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7227951/41545602 від 18.08.2022, про відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 33 від 22.10.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7227947/41545602 від 18.08.2022, про відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 37 від 22.11.2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.
Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" (ЄДРПОУ 41545602) сплачений судовий збір у сумі 7 443 (сім тисяч чотириста сорок три гривні).
Стягнуто з Головного управління ДПС у Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" (ЄДРПОУ 41545602) сплачений судовий збір у сумі 7 443 (сім тисяч чотириста сорок три гривні).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року по справі № 520/10012/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі № 520/10012/22 заяву представника позивача про розподіл судових витрат - задоволено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД ПЛЮС" (ЄДРПОУ - 41545602) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (ЄДРПОУ: 44070166), Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп., солідарно по 3500 (три тисячі п'ятсот) грн 00 коп.
Другий відповідач, не погодившись з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права а саме: 6, 72, 73, ч.2 ст.74, ст.75, ч.ч. 3-5 ст.134, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі № 520/10012/22.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про залишення судом першої інстанції поза увагою тих обставин, що договір про надання професійної правничої допомоги від 01.10.2021 року №б/н містить лише загальний перелік послуг, які можуть надаватись адвокатом позивачу, тобто відсутнє посилання на конкретні дії та/або документи, вчинені/складені адвокатом, а серед долучених представником позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №520/10012/22 документів відсутні докази того, що витрати в сумі 7000,00 грн були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
З посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" вказав, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір. Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.
Окремо зазначив, що у зв'язку з військовим вторгненням Російської Федерації на території України запроваджено воєнний стан, внаслідок чого Урядом негайно були вжиті першочергові заходи щодо переорієнтування бюджету країни на військові цілі та здійснення найнеобхідніших соціальних видатків, спрямованих на підтримку життєдіяльності населення. Здійснення інших видатків тимчасово призупинене.
Позивач та перший відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що адвокат Жаданов І.Г. представляв інтереси позивача відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 01.10.2021.
28.11.2022 між товариством та адвокатом Жадановим І.Г. укладено додаткову угоду № 9 до вказаного договору.
Відповідно до акту виконаних робіт № 9 від 04.04.2023 адвокатом надано позивачу наступні послуги: консультування позивача щодо можливих шляхів захисту його прав, перспектив та порядку судового шляху захисту (1 год.), 1000,00 грн за 1 год., загальна вартість послуги - 1000,00 грн; аналіз та дослідження наданих позивачем документів, зібраних з інших джерел (1 год.), 1000,00 грн за 1 год., загальна вартість послуги - 1000,00 грн; аналіз та дослідження практики Верховного Суду щодо спірних питань (1 год.), 1000,00 грн за 1 год., загальна вартість послуги - 1000,00 грн; складання адміністративного позову із врахуванням актуальної практики Верховного Суду та рішень Європейського суду з прав людини; виготовлення копій позовної заяви відповідно до кількості учасників; складання та направлення клопотання про заміну неналежного відповідача у адміністративній справі (4 год.), 1000,00 грн за 1 год., загальна вартість послуги - 4000,00 грн; всього - 7000,00 грн.
Задовольняючи заяву позивача в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України), однак у даній справі представниками відповідачів клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявлялись.
Надаючи оцінку вказаному додатковому рішенню першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 7 ст. 139 КАС України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.04.2023, тобто з дотриманням строку, передбаченого ч. 7 ст. 139 КАС України, позивачем до суду першої інстанції подано заяву про компенсацію судових витрат, до якої долучено докази понесення ТОВ «ІНТРЕЙД ПЛЮС» витрат на правничу допомогу по даній справі в розмірі 7000 грн.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України).
З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Положеннями ст. 19 цього Закону передбачено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи надано копії договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 01.10.2021, ордер серії ВВ №1026350 від 01.11.2022, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, пов'язаних з розглядом справи № 520/10012/22, додаткову угоду № 9 від 28.11.2022, акт виконаних робіт № 9.
Колегією суддів встановлено, що 01.10.2021 ТОВ «ІНТРЕЙД ПЛЮС» (клієнт) та адвокат Жаданов Ігор Геннадійович (адвокат) уклали договір про надання професійної правничої допомоги, згідно з п.1.1 якого, Клієнт доручає, а Адвокат зобов'язується, у встановленому законом та цим Договором порядку надавати комплекс юридичних послуг (професійну правничу допомогу), пов'язаних із здійсненням представництва інтересів Клієнта в судових та правоохоронних органах, органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
У відповідності до п. 2.1.6 2.1.6 договору від 01.10.2021 на виконання доручення Клієнта Адвокат забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів Клієнта під час процедур адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, інших актів суб'єктів владних повноважень у контролюючих (податкових, митних) органах всіх рівнів.
Сторони узгодили, що розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим Договором, встановлюється в розмірі 1000,00 гривень за годину виконаних робіт (наданих послуг). Конкретні суми гонорару зазначаються Адвокатом в актах виконаних робіт, які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо Клієнтові або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв'язку за його місцезнаходженням, суми гонорару також можуть бути змінені за погодженням Сторін, що закріплюється в додатковій угоді до Цього договору, яка становить його невід'ємну частину (п. 4.1, п. 4.2 договору від 01.10.2021).
З матеріалів справи встановлено, що сторони договору від 01.10.2021 уклали додаткову угоду № 9 від 28.11.2022 для представництва інтересів Клієнта у адміністративному спорі між Клієнтом та Головним управлінням ДПС у Харківській області, Державною податковою службою України по справі № 520/10012/22 за позовом Клієнта до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень № 7227950/41545602 від 18.08.2022, № 7227948/41545602 від 18.08.2022, № 7227949/41545602 від 18.08.2022, № 7227952/41545602 від 18.08.2022, № 7227951/41545602 від 18.08.2022, № 7227947/41545602 від 18.08.2022 зобов'язання зареєструвати податкові накладні № 7 від 08.12.2021 року, № 19 від 15.11.2021 року, № 25 від 20.12.2021 року, № 32 від 28.12.2021 року, № 33 від 22.10.2021 року, № 37 від 22.11.2021 року.
Сторони узгодили, що вартість послуг визначається відповідно до розділу 4 Основного Договору. При цьому вартість однієї години виконаної роботи за цією Додатковою угодою не може бути меншою ніж 1000 (одна тисяча) гривень без ПДВ - у суді першої інстанції; 2000 (дві тисячі) гривень без ПДВ - у суді апеляційної інстанції та 4000 (чотири тисячі) гривень без ПДВ - у суді касаційної інстанції. Вартість послуг щодо представництва та захисту інтересів Клієнта у судах адміністративної юрисдикції всіх інстанцій (Харківському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді (Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд) у судах першої та апеляційної інстанцій не може бути меншою ніж 3000 (три тисячі) гривень без ПДВ за участь в одному судовому засіданні адвоката незалежно від тривалості такого засідання, а у суді касаційної інстанції (Верховному Суді (Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд) не може бути меншою ніж 5000 (п'ять тисяч) гривень без ПДВ за участь в одному судовому засіданні адвоката незалежно від тривалості такого засідання.
В акті виконаних робіт № 9 від 04.04.2023 до договору від 01.10.2021 вказано, що адвокат здав, а клієнт прийняв роботи (послуги), виконані адвокатом у відповідності до умов Договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 0.10.2021 та додатковою угодою № 9 до нього, а саме: консультування позивача щодо можливих шляхів захисту його прав, перспектив та порядку судового шляху захисту; аналіз та дослідження наданих позивачем документів та документів, зібраних з інших джерел (2 год.), загальна вартість послуги - 2000,00 грн; аналіз та дослідження практики Верховного Суду щодо спірних питань (1 год.) загальна вартість послуги - 1000,00 грн; складання адміністративного позову із врахуванням актуальної практики Верховного Суду та рішень Європейського суду з прав людини; виготовлення копій позовної заяви відповідно до кількості учасників; складання та направлення клопотання про заміну неналежного відповідача у адміністративній справі (4 год.) загальна вартість послуги - 4000,00 грн.
Загальна сума за актом складає 7000,00 грн.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм ч.ч. 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Тобто, виключно за наявності заперечень сторони, за рахунок якої заявник просить відшкодувати витрати на правничу допомогу, суд може зменшити розмір таких витрат.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20), від 02.08.2023 у справі № 200/9848/20-а.
Колегія суддів зазначає, що ГУ ДПС в Рівненській області, як особа, що заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язане навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «ІНТРЕЙД ПЛЮС» у позовній заяві вказувало про намір відшкодування витрат на правничу допомогу. У заяві про компенсацію судових витрат від 07.04.2023 позивач просив стягнути 7000 витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.
Разом з цим, відповідачами до суду першої інстанції не було надано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не може оцінювати відповідність заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на правову допомогу критеріям, що передбачені у частині п'ятій статті 134 КАС України, та, відповідно, самостійно зменшувати розмір заявлених до відшкодування сум.
Поряд із цим колегією суддів враховано, що відсутність таких заперечень з боку ГУ ДПС в Рівненській області може бути наслідком формального підходу суду першої інстанції до повідомлення сторін про дату, час та місце вирішення питання щодо відшкодування судових витрат та об'єктивною відсутністю у відповідача можливості підготувати та направити свої заперечення з даного приводу у строк, визначений судом.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема доданих до заяви про компенсацію судових витрат доказів, позивач направляв на адресу ГУ ДПС в Рівненській області копію заяви разом із додатками (доказами понесення судових витрат), що підтверджується описом вкладення до цінного листа та накладною АТ «УКРПОШТА» № 0113302761174 від 06.04.2023.
Отже, другий відповідач був обізнаний про намір позивача отримати відшкодування витрат на правничу допомогу, однак не вчинив жодних дій щодо висловлення заперечень стосовно заявленого ТОВ «ІНТРЕЙД ПЛЮС» до стягнення розміру витрат на правничу допомогу. Таким чином, ГУ ДПС в Рівненській області, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували співмірність заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу із обсягом виконаних адвокатом робіт.
Колегія суддів враховує, що навіть під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем в апеляційній скарзі не викладено поважних причин не надання заперечень до суду першої інстанції. Крім того, другим відповідачем в апеляційній скарзі не вказано розміру витрат на правничу допомогу, яку він вважає обґрунтованою, а також не наведено конкретних доводів, а не загальних посилань, які б дійсно свідчили про неспівмірність визначеної судом першої інстанції суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Суд апеляційної інстанції вважає спростованими доводи ГУ ДПС в Рівненській області щодо відсутності конкретного переліку послуг, наданих адвокатом позивачу в межах розгляду даної справи, оскільки акт виконаних робіт № 9 від 04.04.2023 містить детальний виклад всіх послуг, які були прийняті від адвоката ТОВ «ІНТРЕЙД ПЛЮС» на виконання договору про надання професійної правничої допомоги від 01.10.2021.
З огляду на викладене, враховуючи наявність в матеріалах справи документального підтвердження понесених судових витрат, відсутність належно обґрунтованих заперечень з боку ГУ ДПС в Рівненськіц області щодо заявленого представником позивача розміру витрат на правничу допомогу, та непідтвердження їх відповідними доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат та стягнення пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі № 520/10012/22 - без змін.
Керуючись ст. ст. 134, 139, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 по справі № 520/10012/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій