ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 636/370/18 Номер провадження 11-кп/814/399/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції об'єднане кримінальне провадження об'єднане кримінальне провадження №12018220440000069, №12020220440000049, №12019220440000579, №12020220440000360, за апеляційною скаргою прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 на вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 11.01.2022 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарожне Чугуївського району Харківської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 23.12.2016 вироком Чугуївського міського суду Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_8 засуджено за:
ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 23.12.2016 року і за сукупністю вироків визначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 7 (сім) місяців.
за ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік;
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування ОСОБА_8 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
За вироком суду, 11 січня 2018 року в денний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , де кулаком правої руки розбив вікно на фасаді будинку та звідки викрав металеву сітку-рабицю вагою 34,4 кг, металеву драбину вагою 11,45 кг та тачку кустарного виробництва, які належать ОСОБА_10 , загальною вартістю лому чорного металу 261,35 грн, спричинивши потерпілій майнову шкоду на вказану загальну суму.
Крім того, 04 травня 2019 року в вечірній час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , умисно, відкрито, керуючись корисливим мотивом переліз через паркан та проник на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , де пошкодив вхідні двері господарчого приміщення, звідки викрав металеві вироби, що належать ОСОБА_11 , спричинивши потерпілій майнову шкоду на загальну суму 298,64 грн. Надалі перекинув вищевказані металеві предмети за двір та під час того, які перелізав через паркан йому зробив зауваження ОСОБА_12 з проханням припинити злочинні дії, однак ОСОБА_8 не реагуючи на зауваження з викраденим з місця злочину зник.
Крім того, 13 січня 2020 року о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_8 умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом проник на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , де кулаком правої руки розбив вікно дачного будинку та звідки вкрав продукти харчування заподіявши потерпілій май нову шкоду на загальну суму 498,25 грн. Після чого, ОСОБА_8 з місця вчинення злочину намагався зникнути, проте на території городу, потерпілої ОСОБА_13 , був помічений ОСОБА_14 . У зв'язку з чим, ОСОБА_8 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Крім того, 04 лютого 2020 року о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_8 , умисно, таємно, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_4 , звідки вкрав розташовані там металеві вироби, що належать потерпілій ОСОБА_15 грн., спричинивши потерпілій майнову шкоду на загальну суму 632,13 грн.
У поданій апеляційній скарзі прокурор, просить вирок стосовно ОСОБА_8 , скасувати, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню, а також невідповідність призначеного покарання судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_8 внаслідок м'якості.
На підтримку своїх апеляційних вимог прокурор зазначає, що призначене судом покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі взагалі не передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, проте суд не зазначав про застосування до обвинуваченого ст.69 КК України за указаним епізодом.
Також прокурор вважає, що остаточне покарання ОСОБА_8 призначено з порушенням правил ст.71 КК України, оскільки суд призначив обвинуваченому покарання за сукупністю вироків лише за одним епізодом злочинної діяльності, хоча правила призначення покарання за даною статтею регламентують призначення остаточного покарання, у випадку коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Крім того, прокурор вважає, що остаточне покарання, призначене ОСОБА_8 є надмірно м'яким, оскільки останній вчинив злочини під час іспитового строку за ч.3 ст.186 КК України вину у вчиненому не визнав
У зв'язку з цим прокурор просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання:
-за ч. 3 ст. 185 КК України 4 роки позбавлення волі.
-за ч. 3 ст. 186 КК України 5 років позбавлення волі.
-за ч. 2 ст. 185 КК України на строк 3 роки позбавлення волі.
-за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України строк 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначити у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 71 КК України до покарання частково невідбуте покарання за вироком від 23.12.2016, за сукупністю вироків призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримку апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які просили вирок суду залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, у апеляційній скарзі не оспорюються.
Водночас, в частині призначення покарання судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Так, в ході судового розгляду кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_8 23.12.2016 вироком Чугуївського міського суду Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Перший злочин, за які обвинуваченого засуджено, вчинено ним 11 січня 2018 року, тобто в період іспитового строку на попереднім вироком.
Таким чином, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_8 покарання за вчинене, повинен був спочатку визначити покарання за кожен епізод злочинної діяльності, визначити покарання за сукупністю злочинів, в порядку ч.1 ст.70 КК України, та призначити остаточне покарання за сукупністю вироків в за правилами ст.71 КК України.
Крім того, колегія суддів погоджується з апеляційними вимогами прокурора про безпідставне призначення ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, оскільки санкцією ч.3 ст.185 КК України передбачене мінімальне покарання у виді 3 років позбавлення волі, натомість суд першої інстанції у своєму рішення не навів підстав для призначення покарання, яке є меншим від мінімальної санкції статті.
З огляду на викладене, вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 11.01.2022 відносно ОСОБА_8 є незаконним та підлягає скасуванню.
При призначенні покарання колегія суддів відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів обвинуваченим ОСОБА_8 , особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, вину вчиненому злочині за ч.3 ст.186 КК України не визнав.
Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України, пом'якшує покарання за епізодами, які кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2,3 ст.185 КК України, колегія суддів визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжує покарання колегія суддів визнає за епізодами, які кваліфіковані ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Проте, місцевий суд не повною мірою врахував, ОСОБА_8 раніше вчиняв тяжкий злочини проти власності, за яке був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком та має непогашену судимість. Однак, висновків для себе не зробив та знову вчинив 4 епізоди заволодіння майном громадян особистого майна громадян, як таємним так і відкритим способом.
Вказане в цілому характеризує особу обвинуваченого як такого, що веде злочинний спосіб життя та схильний до продовження злочинної діяльності. Системний характер його протиправної поведінки свідчить про небажання ставати на шлях виправлення та про підвищену суспільну небезпеку особи.
З огляду на вищенаведене, що призначене судом першої інстанції покарання є недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а отже є явно несправедливим через м'якість.
Враховуючи викладене, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність, з ухваленням в цій частині нового вироку.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а вирок суду в частині призначення покарання ОСОБА_8 , - скасуванню із ухваленням нового вироку.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 420, 615 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 11.01.2022 відносно ОСОБА_8 в частині призначення покарання скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання:
-за ч. 3 ст. 185 КК України 4 роки позбавлення волі.
-за ч. 3 ст. 186 КК України 5 роки позбавлення волі.
-за ч. 2 ст. 185 КК України на строк 3 роки позбавлення волі.
-за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_8 призначити у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 71 КК України до покарання за даним виром частково приєднати невідбуте покарання за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 23.12.2016, за сукупністю вироків призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_8 з 19.02.2021, з моменту фактичного затримання.
Зарахувати ОСОБА_8 у строк відбування покарання період перебування ОСОБА_8 під вартою з 19.02.2021 по 10.10.2023 з розрахунку що один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Касаційного кримінального суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим із моменту вручення копії вироку.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4