Справа №760/17081/23 1-кс/760/7427/23
У Х В АЛ А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2023 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту,
ВСТАНОВИВ:
До провадження слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року накладено арешт на грошові кошти в сумі 400 000 дол. США, вилучені 26 квітня 2017 року в ході обшуку у банківському індивідуальному сейфі, який орендував ОСОБА_3 , розташованому у приміщенні Центрального відділення АТ «Укрексімбанк» за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 5, шляхом заборони розпорядження та користування ними. 20 листопада 2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва скасовано арешт на грошові кошти в сумі 400 000 дол. США, проте на теперішній час зазначену ухвалу не виконано. 14 липня 2022 року заявником було отримано лист від органу досудового розслідування, в якому зазначено, що виконати зазначену ухвалу не виявляється за можливе, оскільки із зазначеної суми 100 000 дол. США вже було повернуто власнику, тому сума коштів, яка підлягає поверненню ОСОБА_3 складає 300 000 дол. США.
Враховуючи викладене, просить скасувати арешт, накладений слідчим суддею на грошові кошти в сумі 300 000 дол. США.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'вився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, 18 серпня 2023 року подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки слідчому судді невідомо.
Частиною другою статті 174 КПК України передбачено, що клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Статтею 26 КПК України передбачено, що, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд вважає за можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність прокурора та заявника.
Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №220161011100000009 від 26 січня 2016 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частинами другою, третьою статті 285-5 КК України.
26 червня 2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва накладено арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_3 , а саме: грошові кошти в сумі 166 857 доларів США, 27 400 Євро та 3 013 900 гривень, вилучені 24 квітня 2017 року в ході обшуку за адресою фактичного проживання ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 ; грошові кошти в сумі 881 000 доларів США та 213 000 Євро, вилучені 24.04.2017 в ході обшуку індивідуального сейфу, який орендує ОСОБА_3 у приміщені відділення ПАТ «Діамантбанк», за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 39; грошові кошти в сумі 400 000 доларів США, вилучені 26 квітня 2017 року в ході обшуку у банківському індивідуальному сейфі № НОМЕР_1 який орендує ОСОБА_3 , розташованому у приміщенні Центрального відділення АТ «Укрексімбанк» за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 5, шляхом заборони розпорядження та користування ними.
10 жовтня 2017 року постановою прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 з кримінального провадження № 22016101110000009 матеріали за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 258-5 КК України, виділені в окреме провадження №22017101110000247.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2019 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року у справі № 757/35543/17-к, а саме: на грошові кошти в розмірі 6 857 дол. США, 27 400 євро та 3 013 900 грн, які належать ОСОБА_5 та вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року скасовано арешт на грошові кошти в сумі 100 000 дол. США, які були вилучені у ОСОБА_3 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , який накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року у справі № 757/35543/17-к.
22 серпня 2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року по справі № 757/35543/17-к на майно ОСОБА_3 , а саме: грошові кошти в сумі 160 000 дол. США, вилучені 24 квітня 2017 року в ході обшуку за адресою фактичного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
07 жовтня 2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року по справі № 757/35543/17-к на майно ОСОБА_3 , а саме: грошові кошти в сумі 881 000 дол. США та 213 000 Євро, вилучені 24 квітня 2017 року в ході обшуку індивідуального сейфу, який орендує ОСОБА_3 у приміщенні відділення ПАТ «Діамантбанк», за адресою: м. Київ, вул. І. Кудрі, 39.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року скасовано арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року у справі № 757/35543/17-к, а саме: на грошові кошти в розмірі 400 000 дол. США, вилучені 26 квітня 2017 року в ході обшуку в банківському індивідуальному сейфі № НОМЕР_1 , який орендує ОСОБА_3 , розташованому у приміщенні Центрального відділення АТ «Укрексімбанк» за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 5.
10 липня 2020 року ОСОБА_3 начальником слідчого управління ОСОБА_6 листом за № 51/12-5173 повідомлено, що на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року грошові кошти в сумі 100 000 дол. США було повернуто ОСОБА_7 . Враховуючи вищевикладене, виконати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року щодо повернення грошових коштів в розмірі 400 000 дол. США не виявляється за можливе. Зазначено, що з метою отримання залишку грошових коштів в розмірі 300 000 дол. США необхідно звернути до суду з відповідним клопотанням. Після надходження завіреної копії судового рішення, зазначене в ньому майно буде негайно повернуто власнику.
Відповідно до статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).
Як вбачається зі змісту ухвали, якою накладено арешт на майно, слідчий суддя керувався вимогами статті 173 КПК України, врахував розумність і співмірність обмеження права власності, а також, що арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
З метою збереження речових доказів, як визначено частиною третьою статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, частиною п'ятою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Статтею 16 КПК України передбачено недоторканість права власності як одну із засад кримінального провадження. Цією нормою передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Водночас, слідчий суддя враховує, що в силу статті 41 Конституції України, статті 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу №1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
З викладених вище норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що захист прав власника чи законного володільця майна, яке має значення для кримінального провадження, є пріоритетним, і ступінь втручання у право власності особи має бути співмірним потребам досудового розслідування.
В ході судового розгляду встановлено, що ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 26 червня 2017 року у справі № 757/35543/17-к на грошові кошти в сумі 6 857 дол. США, 27 400 євро та 3 013 900 грн, 100 000 дол. США, 160 000 дол. США, 881 000 дол. США та 213 000 Євро, а також в сумі 400 000 дол. США. Водночас, на виконання вищевказаних ухвал органом досудового розслідування були повернуті власнику визначені грошові кошти, окрім 400 000 дол. США, оскільки у сторони обвинувачення на зберіганні перебувало лише 300 000 дол. США з усієї суми коштів, на яку було накладено арешт ухвалою слідчого судді від 26 червня 2017 року, що унеможливило виконання ухвали про скасування арешту майна від 20 листопада 2019 року.
В судовому засіданні, призначеному на 15 серпня 2023 року прокурор ОСОБА_8 не заперечував проти задоволення клопотання, пояснив, що всі кошти, на які було накладено арешт ухвалою слідчого судді від 26 червня 2017 року повернуто власникам майна на виконання відповідних ухвал слідчих суддів. Ухвалу слідчого судді від 20 листопада 2019 року виконати неможливо, оскільки виконуючи ухвали слідчих суддів двічі були повернуті грошові кошти в сумі 100 000 дол. США, тому на зберіганні залишилося лише 300 000 дол. США.
Крім того, прокурором не було наведено обставин яким чином вказані грошові кошти можуть бути використані в якості речового доказу, які сліди розслідуваного злочину на собі містять, тобто не доведено відповідність зазначеного майна критеріям статті 98 КПК України та необхідність у подальшому збереженні арешту майна.
Також, з матеріалів доданих до клопотання слідчим суддею було встановлено, що у виділені з кримінального провадження № 22016101110000009 матеріали за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 258-5 КК України в окреме провадження №22017101110000247, не було виділено документів, які стосувались накладення арешту на майно ОСОБА_3 , тож в кримінальному провадженні №22016101110000009 він не є підозрюваним, тому арешт на теперішній час його майна з метою забезпечення можливої конфіскації з огляду на частину п'яту статті 170 КПК України є безпідставним.
Враховуючи викладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що власник майна ОСОБА_3 , поданим клопотанням довів відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ним майном та обумовлювали арешт його майна, оскільки на даний час таке втручання держави не відповідає принципам пропорційності, справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правом особи на мирне володіння своїм майном та призводить до невиправданого обмеження права власності ОСОБА_3 у вигляді заборони розпоряджатися та користуватися своїм майном.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та його задоволення.
З огляду на викладене та керуючись статтями 98, 170-173, 309, 372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного судді міста Києва від 26 червня 2017 року у справі 757/35543/17-к на майно, а саме:
- грошові кошти в сумі 300 000 (триста тисяч) доларів США, вилучені 26 квітня 2017 року в ході обшуку у банківському індивідуальному сейфі № НОМЕР_1 , який орендує ОСОБА_3 , розташованому у приміщенні Центрального відділення АТ «Укрексімбанк» за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 5.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1