СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
пр. № 2-о/759/1568/23
ун. № 759/19581/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду міста Києва Ул'яновська О.В. перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
у жовтні 2023 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана заява.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно із ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Водночас, Верховний Суд України у своєму листі від 01.01.2012 вказує на те, що сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
До заінтересованих осіб віднесені ті особи, які беруть участь у справі і мають у ній матеріально-правову або державну чи громадську заінтересованість. Для них характерна юридична заінтересованість у справі. Однак, аналіз ст. ст. 293, 294 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що поняття заінтересованих осіб в окремому провадженні обмежено за змістом. Заінтересованими будуть лише ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов'язки.
Таким чином, заявнику необхідно визначитись із колом заінтересованих осіб та надати копію заяви із додатками для них.
Згідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заява повинна містити: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У зв'язку з викладеним встановлено, що заявником не дотримано вимог вищевказаних статей до оформлення заяви.
Згідно ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У зв'язку з викладеним встановлено, що заявником не подано копії заяви та поданих до неї документів відповідно докількості сторін.
Так, відповідно до положень ч. 2, 4, 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду засвідчених належним чином.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Додані до заяви документи, всупереч вимогам п. 2 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України, не завірені належним чином.
Враховуючи, що подані до заяви документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, а саме не містять: відмітку «З оригіналом згідно»; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у скаржника оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до заяви.
Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Оскільки заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, заява підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 175, ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху надавши заявнику строк у десять днів для усунення зазначених недоліків, який починає перебігати з дня отримання заявником ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали заява буде вважатися не поданою і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В. Ул'яновська