печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28189/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42021000000001948 від 21.09.2021 року, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42021000000001948 від 21.09.2021 року.
У вимогах клопотання адвокат просить: скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2022 у справі №757/5867/22-к, якою накладено арешт на нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_4 , а саме:
-Земельна ділянка з кадастровим номером 3220886001:01:019:0331, що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 ;
-Земельна ділянка з кадастровим номером 3220886001:01:021:0490, що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 ;
-Земельна ділянка з кадастровим номером 3220886001:01:009:0351, що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 .
В обґрунтування заявлених вимог вказує наступне.
Скаржник не погоджується з вищевказаною ухвалою, та вважає, що судом було поверхнево досліджено матеріали справи, не зазначено мотивів ухвалення рішення та не залучено до розгляду справи власників майна, таким чином було прийнято рішення на користь однієї сторони лише на основі тверджень органу досудового розслідування, тим самим надаючи очевидну перевагу доводам однієї сторони над доводами іншої, а отже порушено принципи змагальності сторін судового процесу та їх рівності перед законом і судом, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права.
Суд упереджено та необ'єктивно поставився до сторони Скаржника, не встановив у повному обсязі обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, та не надав належної оцінки доказам сторін.
Майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки органом досудового розслідування у кримінальному провадженні не надано доказів, що є сукупність розумних підозр вважати, що воно є предметом злочину, доходом від вчиненого злочину, відчужено власнику майна з метою приховання злочину та уникнення конфіскації майна, та заявник була обізнана про мету такої передачі.
Отже, що за результатами аналізу судової практики застосування слідчим суддею такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, встановлено, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2022р. у справі № 757/5867/22-к про арешт майна підлягає скасуванню з таких причин: слідчий суддя не перевірив та не встановив наявність належних підстав для арешту майна; відсутність достатніх доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких прокурор просить накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; невідповідність клопотання прокурора вимогам ст.171 КПК; невідповідність клопотання прокурора вимогам ст.370 та 372 КПК; розгляд клопотання прокурора про арешт майна за відсутності власника майна; накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні; не наведено жодного ризику зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню (чч.4, 5 ст.170 КПК).
У судове засідання особа, яка подала клопотання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Проте, адвокат подав заяву про розгляд справи у його відсутність. На вимогах клопотання наполягав, просив задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001948 від 21.09.2021, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2022 року справа № 757/5867/22-к накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, зокрема, на
земельну ділянку з кадастровим номером 3220886001:01:019:0331, що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 ;
земельну ділянку з кадастровим номером 3220886001:01:021:0490, що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 ;
земельну ділянку з кадастровим номером 3220886001:01:009:0351, що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, статями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Прокурор/слідчий не надано доказів, що продовження строку дії заходу забезпечення кримінального провадження є на разі доцільним та співмірним цілям кримінального правопорушення.
За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурор не довів та не обґрунтував свої твердження, що об'єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_4 відповідають критеріям ст. 98 КПК України та є предметом злочину, або набуті кримінально протиправним шляхом.
Крім того, накладений арешт порушує права володільця майна на розпорядження належним йому майном.
З огляду на викладене, відсутні обґрунтовані підстави для накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220886001:01:019:0331, що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3220886001:01:021:0490, що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3220886001:01:009:0351, що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 .
Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2022 у справі №757/5867/22-к, а саме на нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_4 , а саме:
-земельну ділянку з кадастровим номером 3220886001:01:019:0331, що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 ;
-земельну ділянку з кадастровим номером 3220886001:01:021:0490, що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 ;
-земельну ділянку з кадастровим номером 3220886001:01:009:0351, що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1